(пл) ■ ПОГЛЯДИ ■ №44, 2015-11-01
Вже на початку жовтня міські ринки і кіоски заповнюються різнобарвними вінками, квітами, лампадками та свічками. Це сиґнал, що в Польщі готуються до Дня пам’яті про померлих. Римо-католицька церква 1-го листопада святкує День всіх святих, а наступного дня – поминання всіх померлих. Ушанування святих у Церкві бере свій початок у культі перших мучеників християнської ери. На початку християни відзначали «день народження для неба», тобто день мучеництва окремих християн. Зазвичай цей день співпадав з днем поховання померлого, тому за загальноприйнятим тоді звичаєм при їхніх гробах відбувалися трапези. Згодом, завдяки взаємному обміну літургійними календарями поміж локальними церковними спільнотами, згадування мучеників якогось одного місця поширювалося також на інші церковні округи. Це свято, започатковане в Римській імперії, стало називатися Днем усіх святих. З часом люди почали вшановувати пам’ять не тільки святих. Воно набуло ширшого значення: сім’ї стали вшановувати своїх предків. У Православній та Греко-католицькій церквах у Польщі, подібно як в Україні, нема традиції молитися за померлих 1-го листопада. Церкви східного обряду, крім першої неділі після П’ятидесятниці, згадують у своїх молитвах усіх померлих у першу неділю після Пасхи, так звану Провідну неділю.
З огляду на те, що в Польщі 1-го листопада всі відвідують могили своїх близьких, українці теж приєднуються до цих святкувань. Інколи буває так, що у деяких греко-католицьких чи православних парафіях у Польщі панахиду відправляють власне 1-го листопада. День всіх святих, можна сказати, теж має свій практичний вимір, бо при цій нагоді ми хоч раз на рік можемо відвідати близьких і родину, яка живе на другому кінці країни.
Багато людей, які не можуть бути 1-го листопада на могилах близьких, шукає альтернативи, відвідуючи цвинтарі, на яких є українські поховання. Так буває, зокрема, у Варшаві. У столиці місцеві українці того ж дня моляться і ставлять лампадки на могилах воїнів армії УНР на православному кладовищі на Волі. В цю традицію вписуються так само українці, які приїжджають над Віслу з України. Часом вони пояснюють, що традиція відзначати 1-го листопада День усіх святих була теж в Україні. Звісно, переглядаючи українські ЗМІ, можна отримати багато інформацій, що День усіх святих відзначають жителі західної України. Але, на думку Ольги Попович, члена ради Фонду «Наш вибір», такі голоси відокремлені і це, скоріш за все, вплив Польщі.
– Часом ми намагаємося пояснити, що в нас в Україні таке свято колись було, а тепер воно відроджується. Ми в Польщі беремо участь у різних заходах, які відбуваються 1-го листопада, пояснюючи це тим, що і в нас колись було щось подібне. Просто не хочемо показати, що ми копіюємо польські традиції, – говорить О. Попович, відразу підкреслюючи, що в цьому немає нічого неґативного.
– У перейманні такої традиції нема нічого поганого. Звичайно, є й окремі українські сім’ї, у яких ходили на 1-ше листопада на цвинтар, але треба скзати, що у греко-католицькій та православній церквах в Україні є традиція ходити на могили близьких у повеликодній тиждень, – пояснює О. Попович, яка до Варшави приїхала зі Львова. Вона розказує про сам Львів: «Часто, коли люди перебувають у своєму закритому середовищі – двох-трьох родин, які ходять на цвинтар 1-го листопада, вони думають, що на День усіх святих ходить увесь Львів. Це не так, я це знаю по собі. Хоч у мене коріння польське, у нас вдома не ходили на кладовище 1-го листопада, а тільки після Великодня, бо тоді йшли на цвинтар всі сусіди.
З місцевою традицією зустрічаються теж громадяни Польщі, які виїхали за кордон. В Англії, до якої виїхало найбільше жителів Польщі, свято, яке в якійсь мірі відноситься до тематики смерті, – це Хелловін (Helloweеn). Його святкують у ніч на 1-ше листопада. Під час святкування Хелловіну діти традиційно випрошують цукерки. Здавалося б, що міґранти мали б приймати традиції держави, до якої прибуваємо. Але, як пояснює Мартин Бартошук, який тепер проживає і працює в Лондоні, – є по-іншому.
Суспільство Великої Британії усвідомлює, що держава багатонаціональна. Кожна з цих націй, що там проживає, має свої традиції, свої свята. Тому батьки з дітьми ходять на Хелловін переважно до своїх сусідів, знайомих або тих, хто їх до себе запросив. Просто знають, до яких домів можуть зайти, бо не кожен відзначає Хелловін, – говорить М. Бартошук. Він, живучи на Підляшші, як інші віряни Православної церкви у Польщі, могили предків відвідував у повеликодній час. Але, як сам помічає, – останнім часом все міняється. – У нас довгий час була традиція відвідування могили в повеликодній час. Але зміни видно вже в містах. Я сам, коли трапиться мені бути на 1-ше листопада вдома, іду з рідними на цвинтар. Другий раз ідемо разом з усією сім’єю після нашого Великодня. Нині для мене День усіх святих – це теж можливість приїхати додому і побути з рідними.
