Наталя Кравчук ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №8, 2017-02-19
Календар «Благовіста», 2017, Вид. «Благовіст», Ґурово-Ілавецьке, 2017, Ст. 292.
Для греко-католицької громади в Польщі значущим був 1992 р., коли молодий редакційний колектив заснованої рік раніше газети «Благовіст» вирішив видавати церковний календар. Над його редаґуванням солідно попрацював о. Мелетій Білинський, ЧСВВ (нині вже покійний), а графічно оформив календар відомий нам художник Мирослав Смерек (теж покійний). Цей календар уже 25 років є для нас дороговказом до церковного життя в літургійному вимірі. Його редакцію очолює україніст, учитель, журналіст і фоторепортер Богдан Тхір.
Пам’ятаємо, що з кожним роком календар-альманах ставав об’ємнішим, а цього року нараховує він 292 сторін-ки. У ньому, крім календарної частини, так необхідної кожному християнинові, яку готує д-р Зенон Боровець, щороку друкуються статті на релігійні і богословські теми. У календарі постійно видніють імена таких авторів, як проф. о. Ярослав Москалик, о. Богдан Панчак, о. Чеслав Бартник, ієромонах Ігор Гарасим, ЧСВВ та диякон Петро Сивицький.
У цьогорічному календарі «Благо-віста» своє слово написав митрополит Перемисько-Варшавський УГКЦ Євген Попович, бажаючи редакційній колеґії «дальшої успішної праці над поширенням літургійної, богословської та церковно-літературної спадщини нашої Церкви посеред нового покоління греко-католиків…».
Цікавим є матеріал о. Богдана Панчака про «Інструкцію застосування Кодексу канонів Східних Церков», яку 20 років тому видала конґреґація, та норми і закони, які утвердилися в документах перед собором та після собору. Ідеться про те, щоб відроджувати традицію, тобто «все багатство Східних Церков – богословський і духовний спадок, власний порядок і літургійні звичаї становить частину спадщини Вселенської Церкви». Автор аналізує інструкцію пункт за пунктом і пояснює, що вірність традиції ніяким чином не можна розуміти як стагнацію і відкидання заздалегідь усіляких інновацій. Отець до 70-ліття депортаційної Акції «Вісла» навів фраґмент фундаментальної праці Євгена Місили «Акція ,,Вісла”».
До «поствіслянської» доби УГКЦ у Польщі віднісся диякон Петро Сивицький, удруге наголошуючи: якщо маємо бути вірні традиціям, то доконче треба відродити, хоч би символічно, Холмську єпархію, а осідок архиєпископа-митрополита перенести до Варшави. Порушує він й економічне питання Церкви (є ряд бідних парафій), а також проблему покликання та міґраційні процеси. Просто реальність, у якій функціонує УГКЦ у Польщі, дуже складна.
Обов’язково, але теж з приємністю, кожний визнавець христової віри повинен прочитати об’ємну розмову Мирослава Левицького з кардиналом Любомиром Гузарем «Від кардинала Йосифа Сліпого я навчився, що треба багато працювати». Високий духівник розповів про всі складні церковні і життєві долі свого попередника, великого національно-церковного авторитету.
Сестри-служебниці НДМ на сторінках річника «Благовіста» гідно відзначили два ювілеї – 125-ліття Згромадження сестер служебниць НДМ та 70-ліття Провінції Матері Божої Неустанної Помочі в Польщі. Наше духовне життя (праця з дітьми і родинами) та дбання про красу Божих храмів, а також служіння старшим людям (Екуменічний дім соціальної допомоги) завдячуємо саме працьовитим рукам і великій милосердній відданості сестер.
Немалими досягненнями може похвалитися Християнська Марійська дружина (ХМД) – релігійна жіноча організація, що діє при перемиській греко-католицькій парафії. Про її 25-ліття написала голова управи ХМД Катерина Козак.
Перечитуючи дальші сторінки змістовного календаря «Благовіста», звернімо увагу на спогад Іванни Новаківської, правнучки визнаного художника Олекси Новаківського, який власним мистецтвом служив національній ідеї. А «відкрив» його митрополит Андрей Шептицький. Це він з ініціативи митрополита 1923 р. заснував у Галичині першу Українську мистецьку школу, яку до 1935 р. закінчило близько 100 талановитих учнів, багато з яких продовжували навчання в європейських академіях мистецтв. Теплий спомин про свою сім’ю авторка проілюструвала зворушливими фотографіями безтурботного дитинства з батьками синів митця.
Як і щороку, редактор помістив тут свої репортажі з подорожі по Україні. На цей раз він представляє «Україну Йогана Пінзеля», котрий залишив своїми скульптурами великий слід у мистецтві Львівщини, Івано-Франківщини і Тернопільщини.
Щорічний календар «Благовіста», крім змістовних статей на різні теми, традиційно подає «календарій», шематизм греко-католицького духовенства, а також імена видатних українців, роковини яких відзначаємо 2017 р. З великою точністю пам’ятає про них Зенон Боровець. Обкладинка приваблює ілюстраціями нових та урятованих храмів у містах і селах на виселенні, а також деякими іконостасами.
Але є один мінус. На жаль, ніхто солідно не попрацював над виправленням помилок у текстах. Складається враження, що вони «живцем» увійшли у книжку, а коректа видання дуже істотна для рівня публікації. Шановні редактори, візьміть, будь ласка, це до уваги. ■
