(гс) ■ ПОДІЇ ■ №40, 2015-10-04
З нагоди 10-ліття Спільної комісії уряду і нацменшин вручено державні нагороди та грамоти. У колі удостоєних були українські, зокрема й лемківські лідери.
На прохання прем’єр-міністра Еви Копач урочистість відбулася 22 вересня в будинку канцелярії голови ради міністрів. Однак, попри спеціально змінений термін і традиційне місце, голова уряду не з’явилася. Як повідомлено, Е. Копач мусила підготуватися до скликаного терміново засідання Європейської Ради у справі біженців. У відчутті багатьох запрошених, прем’єр-міністру варто було знайти хоч кілька хвилин для проблем громад меншин та спільного свята. Лідери нацменшин вирішили не проводити в рамках засідання запланованої скоріше дискусії, оскільки в такій ситуації визнано її безпредметною. Єдиним, що вказувало на ювілейний характер засідання, виявилися надані з ініціативи міністра адміністрації та оцифрування Анджея Галицького державні нагороди і грамоти. Цього разу серед українців Срібний хрест заслуги отримала Єлизавета Томчук – вчителька, керівник ансамблів «Родина» і «Ранок» та громадський діяч на Підляшші. Золотим хрестом заслуги нагороджено лемківського діяча, музиканта і композитора, засновника ансамблю «Лемковина» Ярослава Трохановського. Ювілейні грамоти отримало біля 50-ти теперішніх і колишніх членів комісії, зокрема голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, голова Українського товариства Григорій Купріянович, голова Об’єднання лемків Стефан Гладик, а також з лемківського середовища – Мирослава Копистянська, Стефан Дудра та Олена Дуць-Файфер.
Варто відзначити, що чомусь під час церемонії вирішено не подавати очевидні в таких моментах інформації про національну приналежність та активність нагороджених. Ще один суперечливий момент, який опісля викликав доволі широкий публічний протест, це нагородження грамотою лідера російської громади в Польщі Андрія Романчука. Він, зокрема, був спостерігачем на квазі-референдумі в окупованому Криму, а нещодавно возив туди молодь з Польщі для «ознайомлення з цінностями російської культури». Нагороджено також, як представника вірменської громади, кс. Тадеуша Ісаковича-Залеського, хоч його відверта антиукраїнська постава, здається, заперечує цінностям, для зберігання яких покликано спільну комісію.
Попри розхід між намірами і результатом ювілейного заходу немає сумнівів щодо ваги самої комісії. Це єдиний орган, де нацменшини особисто можуть дискутувати про проблеми з представниками державної влади, хоч, як було видно, співрозмовник не завжди знаходить на це час: «Комісія усвідомлює кожному новому міністрові чи державному секретарю, відповідальним за нацменшини, що спільноти існують, вони чудово організовані та інтеґровані, водночас вони мають велику потребу зберігати культурну відмінність і не хочуть піддаватись асиміляції», – говорив співголова комісії, представник німецької громади Рафал Бартек. Одним з вагомих досягнень діяльності комісії він назвав доведення до термінового надання дотацій, що забезпечило нормальне функціонування меншинних організацій. Виклики на майбутнє, як вважає Р. Бартек, – це невирішені роками справи створення установ культури нацменшин чи правових уреґулювань щодо політичного представництва цих громад. Ці та інші проблеми потраплять у зведення, над яким працює нацменшинна сторона комісії і яке має бути передане черговому урядові. В оцінці голови ОУП, недоліки існують, наприклад, у формальному функціонуванні комісії: «Маємо відчуття, що представництво національних меншин не завжди є трактоване серйозно, подібний підхід є також до потреби діалогу», – додав П. Тима до названих уже майбутніх головних викликів, наголошуючи на потребу зміни системи фінансування освіти. Про теперішні парадокси в цьому плані згадував голова поморсько-кашубського товариства Лукаш Ґжендзицький. Держава, наприклад, дає величезні кошти на навчання кашубської реґіональної мови, але вже не хоче фінансувати підвищування кваліфікації на курсах вчителів цієї мови: «Мінусом комісії є багато зустрічей і дискусій, які часто залишаються непродуктивними. Водночас анемія дій адміністрації вигальмовує потенціал неурядових організацій нацменшин», – підсумовував ювілей лідер кашубської спільноти.
Здається, що зведене ювілейне комюніке в бік представників уряду нацменшини запозичили в популярного режисера Станіслава Бареї, а звучить воно так: «Йдеться, однак, про те, щоб плюси не закрили вам мінусів». (гс)
▲ Лідери нацменшин таки не дочекалися зустрічі з прем’єр-міністром Евою Копач. Фото Григорія Сподарика
