Петро Андрусечко ■ УКРАЇНА ■ 2011-11-18
{mosimage} Для пересічного українського громадянина найважливішим аспектом відносин між Україною та ЄС є питання спрощеного перетину кордонів. Ідеться про т.зв. доступ до “четвертої свободи” з канону європейських свобод, тобто вільного пересування.
Сьогодні громадяни Польщі, їдучи зоною Шенґен, не лише не хвилюються за візи, але навіть не мають закордонних паспортів. Лише подорож на Схід нагадує їм, що громадяни України можуть лише помріяти про подібні радощі. Ситуація на кордонах часто балансує на межі гуманного поводження з людьми – довжелезні черги, приниження, до цього додайте процедуру отримання візи в консульстві.
Про важливість питання візового режиму красномовно свідчать факти. 2010 р. країни-члени ЄС видали громадянам України 1 млн. 227 тис. віз, що становить близько 9% від усіх виданих віз ЄС у світі. Торік їх видали на 10% більше, ніж 2009 р.
Протягом кількох років Україна намагається отримати безвізовий режим, або, користуючись офіційною термінологією Євросоюзу, його “лібералізувати”. У листопаді минулого року Київ отримав т.зв. План дій (ПД) щодо цього питання. Документ передбачає два етапи: перший означає адаптацію до європейської системи на законодавчому та процедурному рівні. Після його виконання можна переходити до наступного етапу, тобто імплементації (введення – ред.) впроваджених змін. Таку практику двоетапного виконання плану дій країнами, які хочуть лібералізувати візовий режим, Євросоюз увів, базуючись на проблемному досвіді спів-праці з балканськими країнами.
У вересні поточного року Європейська Комісія представила рапорт оцінки виконання Києвом першого етапу ПД. Комісія відзначила, що Україна досягла проґресу у виконанні поставлених умов, проте окремі пункти документа виконуються з затримкою. Насамперед у рапорті звернули увагу, що нема законодавчих вреґулювань щодо біометричних паспортів та міґраційних процесів. Однак варто уточнити, що рапорт стосувався лише першої половини 2011 р., у той час, як Верховна Рада України у вересні прийняла закон про нові біометричні документи, а також нову редакцію закону “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”. Щоправда, в жовтні президент повернув до ВР закон, пов’язаний з біометричними паспортами, через те що на думку деяких експертів він суперечить конституційним правам громадян України. Однак немає сумнівів, що закон буде прийнятим.
Ніко Ланґе, директор київського бюро Фонду імені Конрада Аденауера, зазначив восени: “Україна успішно завершила перший етап. Однак він є більш легкий, ніж інші, оскільки включає лише законодавчі акти. Тепер необхідно імплементувати прийняті закони. В Україні ніколи не було проблеми з гарними законами, але завжди було проблематично з їх застосовуванням. І тепер належить звернути увагу, чи текст цих законів відповідає реаліям. Наприклад, модернізація системи видачі паспортів – це не лише технічне питання – перехід на біометричну систему, але також проблема корупції”, – наголосив він.
Однак не всі настільки оптимістичні в оцінці виконання першої частини ПД. Наприкінці року ЄС у черговий раз дасть оцінку виконання першого етапу. На думку київського експерта Олександра Сушка, попри безсумнівні позитивні зміни в пристосуванні українського законодавства до стандартів ЄС, завершення виконання першого етапу відбудеться не швидше, як у середині наступного року.
Проте не все залежить від України. Час від часу мас-медіа наголошують на скандалах, пов’язаних з видачею віз українцям. Зокрема, 2009 р. громадяни України – усіх 161 – склали позови до суду на Генеральне консульство Чехії у Львові. Протягом дев’яти місяців, починаючи від липня 2008 р., установа вимагала додаткову оплату за послуги посередника під час оформлення візи.
Нещодавно стало відомо, що Консульство Німеччини відмовило у видачі візи групі українських журналістів, яких запросили на офіційний захід. Підстава – некомплектність усіх потрібних документів. При цьому журналісти стверджували, що раніше консульство жодним чином не вказувало, що нема якихось документів.
Нещодавно в українських мас-медіа з’явила-ся інформація про ймовірне обмеження видачі віз країнами ЄС. Це збіглося в часі з засудженням Юлії Тимошенко і гострими реакціями на судовий процес з боку європейських країн. Офіційний Брюссель заперечив існування подібної практики. Зрештою, було би повним абсурдом карати громадян за політику влади. І все ж, надто суворе обходження консульських установ окремих країн і досі є проблемою.
На думку українських експертів, лібералізація візового режиму з боку ЄС відстає від декларації. Київський політолог Валерій Чалий, наприклад, вважає, що в консульствах часто ставляться суб’єктивно до громадян України. “Вважають, що краще давати візи на короткий термін, і нашим громадянам доводиться звертатися до посольств знову і знову”, – каже В. Чалий, наголошуючи: якщо багаторазові візи й видаються, то дуже часто на короткий термін.
Частково це пов’язане з загостренням міґраційної політики окремими державами внаслідок загрози нелеґальних міґрантів з країн, де тривають конфлікти (Північна Африка). Свою роль у цих побоюваннях відіграє економічна криза в ЄС. Деякі країни стають щораз більш закритими, що відповідає очікуванням їхніх громадян. Це виразно помітно під час блокування вступу Болгарії та Румунії до зони Шенґен.
На жаль, політична складова може мати вплив на остаточне рішення стосовно лібералізації візового режиму для України. Деякі країни можуть уповільнити цей процес. Проте реальних змін, як вважає більшість експертів, можна очікувати не раніше, як у 2014-2015 рр. Цим разом це збігається з останніми прогнозами частини представників влади. Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко в інтерв’ю порталові “Українська правда” наприкінці вересня сказав, що Україна може отримати безвізовий режим з ЄС до 2015 р. Цієї ж думки дотримується Микола Азаров, який на своєму профілі в соціальній мережі “Facebook” написав, що Україна протягом року-півтора виконає зобов’язання, зазначені в ПД. Це дещо відрізняється від попередніх ура-оптимістичних прогнозів президента Віктора Януковича, який після виборів пообіцяв, що українці отримають безвізовий режим 2012 р., до футбольного чемпіонату Євро 2012.
Наприкінці жовтня перший віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв доручив прискорити виконання ПД щодо лібералізації візового режиму для України. Зокрема, ідеться про протидію торгівлі людьми. А тим часом наступного року футбольні фанати можуть розраховувати на полегшену процедуру перетину кордону до Польщі під час Євро 2012. Для них встановлять спеціальні коридори на митних переходах, а організовані групи – за умови попередньої реєстрації – перетинатимуть кордон у прискореному порядку. Можливо, удасться ввести в експлуатацію нові прикордонні переходи. Але це, вочевидь, не змінює загальної ситуації – у найближчі роки, на жаль, українці змагатимуться з шенґенською завісою. Між тим, період змін можна використати для організування більш гуманного переходу через кордон – як і самого процесу видачі віз.
“Наше слово” №47, 20 листопада 2011 року {moscomment}
