(гс) ■ ПОДІЇ ■ №33, 2013-08-18
Від нового навчального року всі гімназисти в Польщі вперше мають можливість складати екзамен з української мови як новітньої іноземної, а не тільки як мови національних меншин (як це було досі). Це результат змін, введених три роки тому польським Міністерством національної освіти. Однак у згаданих розпорядженнях немає послідовності: такою можливістю, яку отримали гімназисти, не можуть скористатися учні останніх класів початкової школи та випускники ліцеїв.
На цій проблемі наголошує голова Українського товариства (УТ) Григорій Купріянович, який у надісланому ще в березні листі до міністра освіти Кристини Шуміляс звернувся з проханням упорядкувати освітнє законодавство у цьому питанні: «Такі розбіжності в переліку екзаменів з іноземних мов на окремих етапах навчання здаються нелогічними», – написав він. Голова УТ переконаний, що введення в життя згаданих змін може зміцнити не лише міжшкільні зв’язки, а й відносини між двома державами та народами.
Позицію відомства щодо цього питання представила два місяці згодом віце-міністр Йоанна Бердзик. Службовець спочатку відзначає, що вреґулювання щодо екзаменів, які тепер діють у Польщі, не обмежують можливостей вивчання української мови – це залежить від директора конкретної школи та зацікавлення учнів і батьків. Додатково, посилаючись на державну Систему освітньої інформації, Й. Бердзик зазначила, що оскільки станом на вересень 2012 р. в Польщі не було жодної школи, в якій би українську мову вивчали як обов’язковий предмет, тому ні поточного навчального року, ні у двох наступних жоден учень гімназії і так не складатиме української на екзамені. «У цій ситуації немає підстав включати українську мову до списку новітніх іноземних мов, з яких можна здавати зовнішній екзамен, тобто матуру», – повідомила Й. Бердзик.
Незгоду з такими арґументами Г. Купріянович висловив у черговому, липневому листі до міністра освіти. Голова УТ відзначив, що директори шкіл рідко наважуються ввести до навчальної програми предмет «українська мова», оскільки він не має перспективи, а саме – можливості складання екзаменів. Крім того, як вважає голова УТ, чимало директорів просто не розуміють, що в їхній школі можна навчати української як іноземної навіть тоді, коли цього предмета нема у списку екзаменів. Г. Купріянович прямо говорить, що таким чином утворилося проблемне «замкнуте коло», внаслідок чого зменшується зацікавлення українською мовою: директори не вводять її до програми навчання, бо не можна складати іспиту, а міністерство не хоче ввести її до списку екзаменаційних предметів, бо українська не вивчається широко у школах.
Голова УТ переконаний, що Міністерство освіти повинно вреґулювати це питання і пояснити, з якою метою вводилися три роки тому згадані вище зміни. У кінці свого листа, висловлюючи прохання надати можливість складати українську мову на екзаменах, Г. Купріянович відзначив, що в цьому питанні «замкнуте коло» могла би розірвати відповідна інформаційна кампанія освітнього відомства, зокрема у реґіонах Польщі, які межують з Україною.
Зі змістом офіційної кореспонденції з відомством освіти Г. Купріянович ознайомив міністра закордонних справ, міністра адміністрації і цифризації, депутатів Сейму Польщі, українських дипломатів, представників самоврядування, керівників вищих навчальних закладів, громадських діячів тощо. Отже, коаліція задля підвищення ранґу української мови може бути широкою. Ну, хіба що серед поінформованих осіб виявиться більше прихильників погляду, висловленого відомством освіти…
