Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №8, 2014-02-23
За три місяці тривання протестів в Україні жертвами української влади стало вже близько 1800 активістів, – заявляють представники Громадського сектору Євромайдану (ГСЄ). Деякі активісти та особи, які потерпіли, сьогодні шукають захисту й допомоги за кордоном, також у Польщі.
Лікування
За інформацією Громадського сектору Євромайдану, протягом трьох останніх місяців жертвами дій влади стало 1739 діячів Майдану, 5 з яких померло (нещодавно згоріла в Запоріжжі шоста особа – ред.), а 35 вважають зниклими безвісти. Крім цього, члени ГСЄ зазначають: «Ми стали свідками того, як у центрі столиці просто з вулиці викрадають людей і страшенно над ними знущаються».
П’ятеро діячів київського Євромайдану, які були поранені осколками ґранат і ґумовими кулями, лікуються в одній із варшавських лікарень. Поранені мають травми очей, тріщини черепа, пошкоджені ребра тощо.
– Дві особи вже вийшли з лікарні й повертаються в Україну. Три інші – поки що в післяопераційному стані, але через деякий час вони теж повернуться в Україну. Звичайно, якщо буде така потреба, допомагатимемо теж іншим постраждалим, – інформує член товариства «Громадянська мережа» Аґнешка Підґурська, яка координує справи щодо перебування поранених українців у Варшаві. Їхнє лікування фінансоване з польського бюджету за підтримки Фонду міжнародної солідарності.
Натомість у Вроцлаві до військової лікарні потрапив на лікування 16-річний львів’янин. Юнак разом зі своїм старшим другом 6 лютого потерпів від вибухівки, підісланої до штабу євромайданівців у Будинку профспілок у Києві, внаслідок чого він отримав травми лиця і втратив око.
– Сьогодні його стан здоров’я задовільний, але не відомо, скільки часу він у нас ще перебуватиме. Можливо, йому буде потрібна допомога інших лікарів-спеціалістів. Не всі операції можемо виконати у нас, тому важко сказати, коли хлопець зможе повернутися в Україну, – говорить Мажена Касперська, прес-секретар військової лікарні у Вроцлаві.
Надати медичну допомогу львів’янину запропонував президент міста Вроцлава Рафал Дуткевич, оскільки Вроцлав та Львів – це міста-партнери.
Нині в Польщі офіційно перебуває на лікуванні 10 осіб, однак не виключено, що через деякий час приїдуть чергові.
– Тепер у Львові існує штаб, який відправляє тяжко поранених на лікування в Польщу. Ми будемо їм допомагати фінансово, бо необхідні гроші на перевезення потерпілих до польських лікарень. Поки що у зв’язку з приїздом цих кількох осіб на лікування до Польщі не було проблем на кордоні, а як буде з наступними, час покаже, – інформує Наталя Панченко, член громадського комітету «Україна – ЄС».
Арештують чи уб’ють?
У Польщі шукають допомоги не лише ті, хто потребує лікування. У грудні приїхав Ростислав Шапошников – керівник проекту «Дорожній контроль». Це громадська організація, метою якої є боротьба з правопорушеннями з боку української міліції шляхом відеофіксації цих правопорушень і подальшим викладенням відеозаписів у мережу Youtube. Активісти організації підтримували Євромайдан, захищаючи від міліції автобуси, якими люди приїжджали на демонстрації до Києва. Р. Шапошников виїхав до Польщі, щоб уникнути арешту. За його словами, він отримав інформацію про це з достовірних джерел, які раніше попереджували про затримання інших його колеґ з «Дорожнього контролю». У Польщі українським журналістом та активістом опікується Асоціація польських журналістів. Він не збирається просити притулку в Польщі, проте, як наголошує, поки що не планує повертатися до України – не лише через можливий арешт, але й через загрозу життю. «Якщо не посадять, то вб’ють. Були такі прецеденти. В будь-якому випадку, в Україну не можна повертатися», – заявив Р. Шапошников у розмові для одного з українських інтернет-видань.
У січні до Варшави приїхав відомий український журналіст і телеведучий Віталій Портников. Він залишив Україну, бо з власних джерел отримав інформацію про те, що його планують зробити «новим Георгієм Ґонґадзе» (Георгій Ґонґадзе – український опозиційний журналіст, відомий своїми критичними антивладними виступами, який був убитий 17 вересня 2000 р.; у його смерті звинувачують колишнього президента Леоніда Кучму – ред). За словами В. Портникова, про небезпеку його попередили одразу після зустрічі з послами країн Євросоюзу, де він разом з опозицією розповідав про проблеми в країні, зокрема напади на журналістів.
Аґент
Польські мас-медіа говорять лише про два випадки, коли особи з огляду на загрозу життю чи переслідування залишили Україну і переїхали до Польщі. Проте насправді їх може бути більше, бо дехто навіть не зізнається, куди поїхав, щоб їх не шукали українські служби та щоб не мали проблем їхні сім’ї. Як виявляється, Україну залишають і ті, хто має професійні або ділові зв’язки з країнами ЄС.
– Не знаю чому, тож я навіть не був у Києві. Я зовсім не першорядний активіст. А на мене та мого друга одного вечора напали «тітушки», які нас побили, а потім і далі тримали й не відпустили до лікарні. Коли я спитав, що трапилося, в чому я винен, то у відповідь почув, що я – аґент Європейського Союзу. Не знаю, хто їм таке сказав, – дивується Анатолій з Івано-Франківська. – Я підтримую контакти з людьми з Польщі, бо в мене така робота, пов’язана зі співпрацею з поляками. Тому, звичайно, в моєму мобільному є багато польських номерів телефонів. Я тепер розумію, що над усім ведеться нагляд, бо, коли мене побили, питали про ці номери. Пропаґанда, яку сьогодні ведуть в Україні стосовно тих, хто підтримує Євромайдан та ідею входу України до ЄС, формулює думку, що всі вони – терористи. Дивуюся, як у таку нісенітницю можна вірити, – продовжує Анатолій. Після побиття він вирішив залишити своє місто й виїхав до Варшави.
Нині багато українців, які працюють, навчаються та проживають у Польщі, активно підтримують і допомагають Україні. Багато з них тепер їздять на київський Майдан. На сьогодні не відомо про те, щоб вони через свою активність мали якісь проблеми в Польщі. «На кордоні радше немає проблем з його перетином. Звичайно, можуть про когось розпитувати, однак, щоб когось із членів наших сімей в Україні залякували чи нас розшукували, – то ні. Поки що жодної офіційної інформації про такі випадки нема», – заявляє Н. Панченко.
* * *
Деякі активісти та особи, які потерпіли, сьогодні шукають захисту й допомоги не лише в Польщі. Після викрадення і знущань, у чому підозрівають провладні структури, один з лідерів Автомайдану Дмитро Булатов виїхав на лікування до Литви, ще один активіст із цієї групи автомобілістів Сергій Коба поїхав у Німеччину, щоб уникнути ув’язнення.
– Я не маю наміру ні перед ким виправдовуватися за свої вчинки – лише перед своєю совістю. І я вважаю, що важливіше бути на волі та допомагати всіма силами країні, ніж сидіти 15 років у в’язниці. А вчора я вже там був однією ногою. І якби не побратими з Автомайдану, не було б уже зв’язку зі мною на довгі роки, – написав 23 січня на своїй сторінці в мережі Facebook Сергій Коба. ■
