Павло Лоза ■ КУЛЬТУРА ■ №32, 2016-08-07
Українська музика досить популярна в Польщі. Щороку над Віслою відбувається понад 200 концертів українських гуртів. Чи внаслідок останніх подій організатори заходів мінятимуть плани щодо участі в них українських колективів?
Зміна планів
Українські виконавці, які приїжджають до Польщі, беруть участь не лише в заходах, організованих українською громадою. Проте після ситуації, яка виникла в Перемишлі, коли відкликано свято «На Івана Купала» і коли 4 липня на українсько-польському кордоні не дозволили рівненському гуртові «Оt vinta» в’їхати до Польщі, організатори почали міняти програму своїх заходів.
Так сталося на заході «На Івана на Купала», яке пройшло 16 липня в Дубичах-Церковних.
– Ми не відмовилися від виступу «Оt vinta», але боялись, що ситуація може повторитися, – говорить Андрій Артемюк, голова Союзу українців Підляшшя – організатора «Купала» в Дубичах. Представники організації перед заходом написали до міністра внутрішніх справ і адміністрації Маріуша Блащака листа, у якому запитали, чи прикордонники знову заборонять гурту «Оt vinta» в’їзд у Польщу та чи організатори взагалі мають скасувати захід.
– Відповіді ми не отримали. Тому на заході виступив інший колектив з України, – розповідає А. Артемюк.
Через загальну ситуацію внаслідок подій у Перемишлі, яка резонувала в польських медіа, та з приводу прийнятої Сеймом Польщі постанови про Волинську трагедію, організатори «Пасленцької бесіди східних культур» у Пасленку вирішили поміняти формулу свого заходу.
– Знаємо про неґативні ситуації на інших українських заходах та відкликання концертів гурту з Рівного. Бачимо, яка є напруга. Не хочемо, щоб і в нас було щось подібне. Тому вирішили відмовитися від цьогорічного концерту в міському парку, – пояснює голова гуртка в Пасленку Іванка Гнатюк-Казановська. Організатори планують улаштувати захід в іншому місці та іншому терміні.
Знімають учасників концерту
Такі ситуації, коли під тиском різних середовищ скасовували або нашвидку організували концерти інших українських музичних формацій, бували вже раніше.
У травні в Томашеві-Люблинському мав відбутися концерт «Гайдамаків». До події на сайті petycjeonline.com були збирані підписи щодо заборони виступу киян у місті.
«Ми, що нижче підписалися, у зв’язку з положеннями Конституції Польщі висловлюємо глибокий протест проти організування концерту гурту „Гайдамаки”. Беручи до уваги пам’ять жертв геноциду (150 тис. поляків), по-звірячому вбитих у східній Польщі, ми закликаємо не брати участі в цьому заході», – написано в петиції.
Авторам ідеться про фраґмент «гайдамацької» пісні «Сумний святий вечір», де згадано про трьох братів, з яких один «пішов у Бандери».
Петицію підписало понад 600 осіб. Появилися й антиукраїнські коментарі під нею. Були теж погрози співорганізаторові і власниці клубу, в якому мав відбутися концерт. Тому його перенесено – відбувся через місяць. Музиканти виступили в місті 23 червня. Усіх, хто прийшов того дня до клубу, противники концерту знімали на відео.
Треба згадати, що творчість «Гайдамаків» уже не раз хотіли використати, щоб посварити поляків та українців. Так було торік, коли кияни готували спільний музичний проект з польським народним ансамблем «Рокічанка» з Люблина. Гурт уже навіть записав першу пісню «Matulu Moja», що мала увійти до спільного альбому. З приводу коментарів і погроз, які появилися в Інтернеті, польський колектив відмовився від проекту.
Скандал виник, зокрема, через саму назву українського гурту, оскільки слово «гайдамака» в польській мові має неґативне значення та асоціюється з різаниною поляків на Правобережній Україні у XVIIІ столітті.
Заручником історичних питань стала теж польсько-українська формація «Еней». Польські публіцисти й політики правих поглядів 2013 р. звинуватили музикантів у підступному прославлянні полковника УПА Петра Олійника (псевдо «Еней»). За словами лідерів колективу, які заснували його, маючи по 14 років, вони назвали формацію ім’ям головного героя поеми «Енеїда» Івана Котляревського.
У свою чергу, 2012 р. в Люблині, на студентському ювенальному концерті скасовано виступ гурту «Тартак». Противники концерту зазначали, що колектив у своїх піснях звеличує УПА.
Має бути дешево
На сьогодні, навіть попри неґативний піар України в Польщі, українські колективи присутні на багатьох польських заходах по всій країні. Українські музиканти беруть участь у міських та ґмінних заходах, різних тематичних фестивалях і святах.
Деякі організатори запрошують українців уже рік наперед. Інколи зразу після закриття літнього сезону організатори шукають виконавців, які могли б виступити через рік. Інші чекають до наступного року, коли вже буде встановлений бюджет і щойно тоді складають програму заходу.
– Є по-різному. Деякі культурні осередки у ґмінах та в містах мінімум півроку наперед мусять уже мати встановлену програму заходу. Натомість деякі організатори за два тижні до заходу шукають гуртів, – каже Григорій Стех, власник аґентства «PUGU PUGU», який займається популяризацією української культури в Польщі.
Для організаторів часто не конче важливий рівень гурту. Великою мірою від їхнього музичного смаку залежить, хто буде грати на святі міста чи ґміни.
– Буває, що хтось з організаторів почув український колектив у Інтернеті і хоче мати його в себе, а інші вже знають деякі українські гурти і самі вибирають, кого хотіли б запросити, – говорить Г. Стех.
Хоч українських музикантів радше не вважають закордонними виконавцями, а більше як «сусідів з-за межі», то для багатьох організаторів концертів саме український колектив – це свого роду вишенька на торті. Часто на афішах виділяються колективи з України.
– Українців уважають якоюсь «цікавинкою», але дешевшою, – твердить власник аґентства «PUGU PUGU». – Має бути дешево. Дехто готовий заплатити тільки тисячу злотих за концерт, пояснюючи це тим, що для громадянина України це й так великі гроші.
Згадана тисяча злотих часто навіть не вистачить, щоб заплати за транспорт артистів та інструментів. Загалом ціни українських колективів на польському ринку – це кошт від 2,5 тис. до 20 тис. зл.
Бажаний фольк
Присутність на заході різноманітних виконавців – це, звичайно, спосіб, щоб притягнути публіку. Найбільше привабливими є колективи, музика яких настроює до забави.
– Багато хто шукає гурти, при яких люди зможуть просто розважатися. Для ґміни, міста, повітового староства є стандартом, щоб на їхній події були присутні саме такі музичні формації, – зазначає Г. Стех. – Буває, що комусь щось сподобалося і через рік знову хоче мати в себе якийсь український акцент.
Тому в деяких місцевостях на святі, організованому місцевим самоврядуванням, українці виступають щороку. Частина організаторів сама знає кого хотіла б бачити в себе на заході.
Щоб українську музику популяризувати за кордоном, важлива праця над піаром. Важливе тут не тільки те, щоб гурти були активні в соцмережах, а теж протягом року мусять з’являтися в польських медіа замітки про артистів.
– Українці – це не такі леґенди, наприклад, як британський «Deep Purple», яких не треба рекламувати. Дійсно, протягом року треба слідкувати за фольк-подіями і постійно пропонувати організаторам українські гурти, – підказує власник аґентства. – Загалом у Польщі, коли вже хочуть слухати когось з України, то творчість артистів мусить бути пов’язана з фольком. Іншим родом української музики в Польщі майже не зацікавлені.
Cлід пам’ятати, що декілька українських гуртів у Польщі досягли високого рівня і над Віслою їх порівнюють з відомими ансамблями з Польщі, Німеччини чи Франції. У багатьох місцях вони виступають не тому, що вони з України, але тому, що виконують гарну музику.
На святі «смаженої бульби»?
Багато гуртів самі шукають можливості концертувати поза межами України, зокрема в Польщі.
– Маю на місяць дві-три пропозиції від нових українських ансамблів, які просять організувати для них у Польщі концерти, – зазначає Г. Стех. – Не знаю, яке буде зацікавлення українською музикою після останніх подій, пов’язаних зі скасуванням концертів гурту «Оt Vinta», але сьогодні в Польщі помітне зацікавлення українськими колективами, – додає він.
Проте так само не кожна подія цікавить українців. У Польщі, Німеччині чи інших державах ЄС гурти, навіть дуже відомі, беруть участь у всякого роду тематичних подіях. Вистачить прослідкувати за гуртом «Еней», щоб помітити, що хлопці виступають на Святі врожаю, Святі «смаженої бульби» тощо. В Україні гурти соромляться брати участь у таких заходах.
– Часом українці дивуються пропозиції виступати на заході, який своєю назвою і характером зв’язаний із селом. Вважають, що не престижно грати на таких концертах, – підказує Г. Стех. – Це трішки український комплекс. Тому багато заходів в Україні навіть міського рівня називають «Музичними фестивалями», а не просто святом міста.
Самі українці пробують популяризувати себе в Польщі не лише в Інтернеті, але й через різного роду польські талант-шоу. Зокрема, завдяки участі в телепрограмі «Must be the music. Лише музика», продюсером якої є телеканал «Polsat».
Протягом п’яти років тривання програми в ній виступило більше як двадцять українських виконавців, зокрема «Йорий Клоц», «Козак Систем», «АтмАсфера», «Rock-H».
Звичайно, вплив на популярність польської програми талант-шоу серед українців мала перемога «Енея» та формації «LemON», які співали в ній авторські українські та лемківські пісні. Артисти з України помічають, що вона може бути для них шляхом до успіху в Польщі. ■
