Нещодавно в “Нашому слові” була поміщена стаття “На схід від Ельдорадо”, у якій описувалися проблеми з навчанням в Україні (у Рівненському державному гуманітарному університеті) студентки з Підляшшя Ольги Іванюк. Проблема полягала в тому, що Ольга мусила завершити навчання через кілька місяців після його початку, бо в неї не було студентської візи. Як виявилося згодом, університет взагалі не мав ліцензії, потрібної для навчання іноземців. Відповідь на запитання редакції у цій справі прийшла кілька днів після закриття номера “НС”, в якому надруковано вищезгадану статтю.

Отож, на запитання: “чому взагалі університет прийняв студента-іноземця на навчання” ректорат заявляє, що “підставою для зарахування на навчання громадянки Польщі українського походження був лист із підписом голови Союзу українців Підляшшя, доктора Андрія Артем’юка, підкріплений зверненням посла України в Польщі п. Мальського”.
Голова СУП пригадує, що подібного листа, в якому говорилося про українське коріння – писав також у попередні роки, коли інша уродженка Підляшшя їхала на навчання до Києва. Однак тоді цього вистачило, бо ще до 2010 р. діяла програма “Навчання закордонних українців у вищих навчальних закладах України”.

– Коли останнім разом я звернувся до Посольства України у Варшаві, мене поінформували, що програма вже не діє, – говорить А. Артем’юк. Артем’юк. Проте в Рівненському університеті голова СУП довідався, що вистачить заява про українське походження студентки. З відповіді на запитання редакції теж виникає, що університетові фактично вистачило підтвердження походження, щоб прийняти студентку на навчання. Однак проблема полягає в тому, що університет взагалі не мав ліцензії, щоб зарахувати на навчання іноземця.
– Якби в університеті зразу повідомили, що не мають ліцензії, взагалі не було б проблеми. Тепер нема про що говорити: бо зразу на початку так треба було поставити справу. Не могли прийняти, але це зробили. І це їхня проблема, – стверджує голова СУП.
Як видно, пояснення університету не має відношення до реальної ситуації. Натомість відповіді на запитання: “яким чином розв’язано цю проблемну ситуацію” – редакція вже не отримала. Треба пригадати, що студентку Ольгу в університеті “попросили” написати заяву, що нібито кличуть її до Польщі якісь сімейні справи – і тому сама відмовляється від навчання.
Тим, хто їде вчитися в Україну, варто пам’ятати, що необхідно оформити студентську візу, яка видається на рік, а раніше краще самотужки перевірити, чи ВНЗ має ліцензію на навчання іноземців. Можливо, підстави для зарахування на навчання будуть для нас більш читабельні після того, коли набере чинності підписаний у березні президентом України закон про “Навчання закордонних українців у вищих навчальних закладах України”. (пл)

“Наше слово” №15, 8 квітня 2012 року {moscomment}