Мирослав Левицький ■ УКРАЇНА ■ 2009-09-10
{mosimage}
До культурних заходів, організованих на державному рівні, належать мистецькі огляди областей, які проводяться на найпрестижнішій сцені – у палаці “Україна”. Фестиваль мистецтв – це і презентація мистецьких колективів, і супровідні художні виставки. Вони мають свою особливість: частина програм тих концертів, з огляду на їхній репертуар та мову (англійська, італійська, німецька, французька, російська), – адресована начебто закордонному слухачеві.
У Національному палаці “Україна” 21 серпня 2009 р. в рамках проведення Фестивалю мистецтв відбувся Концерт закордонного українства “Збираймось воєдино!”.
Це був особливий захід. І не тільки тому, що багатомільйонне українське зарубіжжя в культурному плані вважається складовою України, нібито однією з її областей. Є й інша особливість. Концерт, від першого до останнього акорду, на відміну від презентації областей, був спрямований саме до України, до українських сердець. Звучало тут чимало пісень, які рідко чути з українських сцен, мовляв, не вписуються у формат шоу бізнесу…
Поки венґожівський “Черемош” маленьким фраґментом зі свого величезного репертуару відкрив концерт під промовистою назвою “Збираймось воєдино!”, відбулося вручення державних нагород і почесних звань представникам українського зарубіжжя. Серед нагороджених (усіх 31 особа) є представники Польщі: Юлія Дошна – народна лемківська співачка, керівник дитячого колективу “Веретено”, отримала почесне звання Заслужений артист України; Володимирові Денеці – художньому керівникові українського ансамблю народного танцю “Черемош” (на фото) та Єлизаветі Томчук – керівникові українського ансамблю пісні і танцю “Ранок” Указом Президента України присвоєно почесне звання Заслужений діяч мистецтв України (нагороду й почесне звання Заслужений діяч мистецтв України присвоєно також відсутньому в Києві Юрієві Старинському – засновнику та керівникові Лемківського ансамблю пісні і танцю “Кичера”, засновникові Центру лемківської культури, ініціатору та організаторові міжнародних фестивалів – ред.).
Звертаючись до нагороджених та учасників концерту Президент України сказав: “Україна там, де живуть і працюють українці, де майорить український прапор, де живе українське слово. Україна там, де є хоч одне українське серце, хоч одна українська душа. Ми вже довели, що об’єднані навколо України ми – сила”. Я не хочу полемізувати тут з авторами президентських промов, адже подібні твердження в устах російських політиків, що “Росія там, де живуть росіяни”, сприймаються як прояв російського ревізіонізму. А російська пропаґанда і дипломатія кожну таку помилку України відразу використовують…
Віктор Ющенко й у своєму зверненні до учасників концерту, і в промові з нагоди Дня незалежності України назвав внесок українців у розвиток світової історії, культури і науки незмірним та незаперечним. Він звернувся до присутніх із закликом “спільними зусиллями, узгодивши думки і дії, у взаєморозумінні та взаємодопомозі забезпечити розквіт України, процвітання кожної української діаспори й усього світового українства”. Президент України висловив також свою вдячність: “Щиро дякую вам за любов до рідної землі, за те, що далеко від Батьківщини плекаєте українську мову, культуру, духовність і даруєте нам стільки натхнення”.
І дійсно, під час концерту 21 серпня було дуже багато натхнення. Свій талант і творчий доробок перед київським глядачем показали мистецькі колективи та окремі виконавці зі США, Канади, Росії, Польщі, Німеччини, Іспанії, Естонії, Молдови, Литви, Словаччини. Почесними гостями концерту, крім Президента України, були віцепрем’єр міністр України Іван Васюник, міністр культури і туризму Василь Вовкун, в.о. міністра закордонних справ Володимир Хандогій, голова Товариства “Україна – Світ” Іван Драч, голова Української всесвітньої координаційної ради Дмитро Павличко. […] ради Дмитро Павличко.
Не стану переповідати зміст неповторного, понад двогодинного пісенного свята. Тим паче, що чимало виконавців під бурхливі оплески виходили на біс і замість передбаченої програмою однієї пісні виконували дві. А темношкірого соліста Московської академічної філармонії Руслана Кадирова викликали на сцену аж тричі. І не лише за те, як він співав, а за те, що він співав. Тривалі оплески для нього, для співака зі США Романа Цимбали (родом з Галичини), для співачки з Німеччини Любові Клопотовської-Ріхтер, для Олени Тер, співачки з Молдови (за пісню “Україна – рідний край”), для Богдани Павлишин, співачки з Російської Федерації (за пісню Ю. Саєнка на слова Б. Стельмаха “Грудка української землі”) свідчать, що класичний репертуар потрібний і гаряче сприймається сучасним українським глядачем. Те, що робить українське зарубіжжя, потрібне не лише йому як засіб національного збереження, – це потрібне й Україні.
Паралельно з концертом закордонного українства “Збираймося воєдино!” в Національному палаці мистецтв “Україна” в Києві 21 серпня відбулася унікальна художня виставка. Експонувалася на ній, серед інших, лемківська дерев’яна скульптура, а цю виставку Президент також не обійшов своєю увагою.
На цьому участь українського зарубіжжя в заходах з нагоди 18-ої річниці відновлення української державності не вичерпалася. 25 серпня глава Секретаріату Президента України Віра Ульянченко провела зустріч із представниками громадських організацій закордонного українства, зокрема з Генеральним секретарем Світового конґресу українців Стефаном Романівим. У ній взяли участь також голова Української всесвітньої координаційної ради Д. Павличко, виконувач обов’язків міністра закордонних справ В. Хандогій, заступники глави Секретаріату Президента України Андрій Гончарук та Валентина Руденко.
Віра Ульянченко передала присутнім позицію Президента, який очікує консолідації, мобілізації українців за кордоном у виборчому процесі та зусиль на захист його прозорості, чесності й демократичності. Також підкреслила неприпустимість спроб політичного впливу на організації закордонних українців. Від імені глави держави Віра Ульянченко висловила вдячність українцям за їхню активну підтримку за кордоном президентської ініціативи щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. у всьому світі. Вона закликала довести ці зусилля до фінальної мети – міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу.
“Hаше слово” №37, 13 вересня 2009 року {moscomment}
