(гс) ■ МІҐРАНТИ ■ 2011-02-20
{mosimage}
“Співробітництво шляхом до інтеґрації” – це проект, у якому беруть участь державні та неурядові організації. Його метою є допомога у вирішенні різноманітних проблем міґрантів у Польщі. Наприкінці січня в рамках цієї ініціативи у Варшаві відбувся вже шостий з серії семінарів, – цього разу присвячений темі охорони здоров’я міґрантів на території Польщі.
Під час зустрічі наголошувано кілька основних проблем, серед яких можна назвати доступ до лікування в спеціалістів – хоч у цьому плані довгі черги чи незадовільний рівень цього роду послуг трапляються не лише іноземцям, але й громадянам Польщі.
Проте гості з інших країн – це якраз радше не стосується українців – мають дуже часто проблеми, що випливають з культурологічного контексту: мусульманка, наприклад не погодиться на гінекологічне обстеження в лікаря-чоловіка, а медичні заклади часто іншого не мають. Перешкодою буває також мова: лікарі досить часто не знають ані англійської, ані російської – а при їх зустрічах з пацієнтом-міґрантом немає перекладачів. Мовний бар’єр має і такі наслідки, що лікар взагалі відмовляється проконсультувати або лікувати пацієнта. Буває, що медичні заклади конче вимагають від іноземців облікового номера PESEL, хоч у випадку тих, що його не мають, вистачить номер закордонного паспорта. У лікувальних закладах вимагають першого тому, що він полегшує виконання різних формально- бюрократичних обов’язків. Висновки учасників семінару показують, що міґранти повинні уникати дешевого страхування, бо часто виявляється, що розмір доступних послуг є набагато менший, ніж це вказано в рекламних листівках. У ході дискусії з’явилася пропозиція, щоб державна або самоврядна адміністрація зробили огляд страхових аґентств – і по можливості створили рейтинґ рекомендованих.
Проблема неефективного страхування стосується не лише Польщі, але також країн походження міґрантів, у тому числі України, на що звертала увагу Ніна Падун з Фонду “Перехрестя-Затока Ґданська”. Професор Зофія Кавчинська -Бутрим відзначала, зокрема, що міґранти знаходяться в групі підвищеного ризику загроз здоров’я. Тут не йдеться лише про фізичні травми, яких можна зазнати, виконуючи важкі будівельні чи сільсько-господарські роботи: іноземців не обминають проблеми з психічним здоров’ям, що пов’язане з мовними бар’єрами, культурним відчуженням, сімейною розлукою чи фінансовими проблемами. В оцінці З. Кавчинської -Бутрим, це питання надалі в Польщі досліджене не досить добре, але напевно відомо, що на психічний стан іноземців позитивний вплив має їхня участь у різного роду міґрантських чи нацменшинних організаціях. Із сиґналізованих проблем з’являлося теж питання ставлення лікаря до іноземців – не завжди адекватне і культурне, часто просто упереджене. Учасники семінару відзначали, що незабаром серйозною перевіркою щодо охорони здоров’я стане чемпіонат “Євро-2012” – до цього часу конче треба розробити механізм медичної допомоги іноземцям, які з різних причин не мають жодного страхування, або вирішити питання мовного зв’язку лікар-іноземний пацієнт. Інша справа, що теперішні й майбутні гості також мають виконати домашнє завдання, бо співвідношення вартості доброго страхування до пізніших коштів лікування починається з 1:10 – і найчастіше йде вгору.
Сиґналізовані під час семінару проблеми вимагають системного вирішення.
“Ці проблеми треба перенести з рівня дискусії на рівень чітких розв’язань”, – такий заклик прозвучав у кінцевій частині семінару, проте відсутність на ньому вищих представників Міністерства здоров’я чи Національного фонду охорони здоров’я (пол. Narodowy Fundusz Zdrowia) показує, що перехід між рівнями може ще трохи тривати.
“Наше слово” №8, 20 лютого 2011 року {moscomment}
