(пл) ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №4, 2015-01-25
Ватра, Зима № 1 (88), 2015, ОЛ, Горлиці, С. 28
Редакція лемківського видання «Ватра» свій перший номер 2015 р. відкриває інформацією про зміну голови Об’єднання лемків. Як подано у статті про ОЛ, «за своїм бажанням під кінець року свої повноваження склав Стефан Гладик», який був головою організації 15 років. На засіданні Головної управи ОЛ, яке відбулося в Горлицях 6 грудня минулого року, обрано нового голову. Ним став Еміль Гойсак, колишній секретар ОЛ, і затверджено нових заступників голови: Василя Шлянту, Штефана Клапика та Адама Вев’юрку. Функцію секретаря організації виконуватиме Наталія Гладик.
Редакція «Ватри» інформує, що на засіданні нова управа організації визначила пріоритети своєї діяльності, особливо акцентуючи увагу на працю з дітьми і молодим поколінням у пунктах навчання.
Власним досвідом з питань освіти ділиться в цьому виданні Вікторія Гойсак. У своїй статті «Хто навчить читати?» головний редактор квартальника звертає увагу на проблеми двомовності. Вчителька не приховує, що інколи чує від батьків прохання, щоб дітей не вчити кирилиці вже в першому класі, бо «буде дитині ся мішало», «буде мало проблеми в школі», «має іщи час»…
«Мій досвід праці з наймолодшима учнями показує єднак, же не треба боятися впроваджати другу азбуку в 0 чи 1 клясі: найперше друкувани літери, читаня, а потім і писани. Дітина в так молодим віці приймує інформацію практичні безкритичні, не пробує накладати добрі знани взірци з польской графіки чи орфоґрафії – бо їх іщи не має! Так є, і так ся мусит навчити. Познає букви і засади читаня якби в натуральний спосіб», – пише у статті В. Гойсак, а одночасно перестерігає: «не барз добрим помислом є писаня по-нашому латинком для малих діти, жеби їм било легше. Фотографуваня так записаних слів ничому не служит».
У номері серед постійних елементів, якими є статті про події, що відбулися протягом останніх місяців у лемківській громаді, знайдемо теж інтерв’ю.
У цій «Ватрі» Адам Вев’юрка розмовляє з Владиславом Реваком, лемком, народженим 1948 р. в Любйонжі у Нижній Силезії (його батьки походили з Мохначки-Нижньої та Перунки). В. Ревак протягом багатьох років працював учителем, а від минулого року він уже на пенсії. Особливим моментом у його житті став 2007 р., коли зближалася 60-та річниця Акції «Вісла». Тоді В. Ревак вирішив написати книжку про своє село. Придумав навіть її заголовок, який мав звучати так: «З Заходу о Мохначці».
«Але што я би написав? Як я ся там не вродив і не мешкав навіт 5 років. Так ся зложило, што бивєм, SZZднак, в тот час в Новим Санчи і Криниці в 2007. Там бив-єм в музею Никифора. Подумав самому попробувати малювати. Но і так ся зачало…», – розказує в інтерв’ю В. Ревак.
Більше інформації про лемка, який відкрив у собі талант до малювання, його малюнки та багато іншого матеріалу знайдете в найновішому числі «Ватри».
