(гс) ■ ПОДІЇ ■ №42, 2015-10-18
Нещодавно Сейм Польші прийняв оновлення закону про національні та етнічні меншини. Нові вреґулювання вводять кілька суттєвих змін.
Уперше появляється дефініція організації нацменшини. Такою вважають структуру, яка гуртує представників даної громади і не менше як 50% коштів передає на завдання щодо збереження та розвитку їх культурної ідентичності. Зі змінами появилася й дефініція установи особливого значення для культури меншини. Досі мовою нацменшин можна було користуватися за визначених законом умов як допоміжною перед органами ґміни. Тепер така можливість появилася й на рівні повіту. Крім цього, оновлений закон дає можливість війтам, бурґомістрам, президентам міст, старостам або маршалкові воєвідства призначати уповноважених у справах меншин. Досі таке право мав лише воєвода, який є представником уряду в реґіоні. При записі про обов’язок підтримки державними органами освітніх завдань розширено його визначення. Тепер держава повинна підтримувати освіту не лише дітей і молоді, а просто різні її форми. Появилися нові вреґулювання щодо визначення складу Спільної комісії уряду і нацменшин та її діяльності. З державного боку цей орган розшириться на представника міністра вищої освіти. Закон визначає строк праці членів комісії, який триватиме 5 років. Нові вреґулювання зобов’язують міністра, відповідального за справи нацменшин, шляхом розпорядження установити спосіб зголошування, вибору та відкликання членів комісії. Таким чином, процес має стати більш прозорим та ефективним. Зі змінами появився запис про те, що за заявою одного зі співголів комісія, випрацьовуючи своє становище, може покликувати експертів.
Оновлення вреґульовує питання представників нацменшин у програмних радах державних мас-медіа, які транслюють передачі, скеровані до них. Представник нацменшин має бути й в конкурсних комісіях, які вибирають директорів шкіл, де відбувається навчання мови меншини.
Щодо нового закону, який депутати прийняли 25 вересня, не було однодумності. На це вказує дискусія в парламенті. Депутат від «Права і справедливості», яке не підтримало оновлення, Марек Аст говорив, що діючий досі закон є одним з кращих у Європейському Союзі. У його оцінці, розширення на повіти, можливості використовувати мову нацменшин як допоміжну «порушує консенсус» з-перед 10 років. Він висловив думку про те, що ця зміна робиться виключно на користь німецької громади. Цей сумнівний натяк мав адресата в особі депутата Ришарда Ґаллі, який представляв закон і водночас належить до німецької спільноти.
Хвилювання депутата М. Аста виявилися безпідставними, оскільки нові вреґулювання можуть запрацювати всього в чотирьох повітах, у яких живуть білоруси, литовці та кашуби. Таких повітів могло б бути більше за умови, що в наступному переписі населення 2021 р. більше людей виявить свою непольську ідентичність. У такій ситуації, дійсно, польське законодавство щодо нацменшин слід буде визнати не одним з кращих, а найкращим у ЄС.
Проти змін виступив і парламентський клуб Польської селянської партії (ПСП), становище якої представляв депутат Артур Дембський. За його словами, партія не підтримає закону, тому… що в Польщі є мільйонна спільнота із хворобами слуху та мови: «Пам’ятаймо про всіх марґіналізованих, а не підходьмо до цього питання вибірково», – відзначав у своєму протестному обґрунтуванні А. Дембський. На таку позицію прореаґував депутат Р. Галля, говорячи: «Нас пробують пов’язати зі середовищем глухонімих осіб. Національні та етнічні меншини ніколи не хочуть бути заложниками інших рішень». Крім цього, він пригадав, що проект не був «забаганкою» депутатів, а результатом аналізів і праці експертів, державних чиновників та представників нацменшин. У оцінці Р. Галлі, зміни мають зміцнити позицію меншин на рівні місцевого самоврядування не лише у ґмінах, але й повітах. У свою чергу, депутат Олександра Трибусь-Цесляр з «Громадянської платформи» наголошувала, що зміни – це результат рекомендацій міжнародних установ, які займаються правами нацменшин.
На її думку, наприклад, визначення дефініції щодо організації нацменшини дозволить уникнути суперечливостей у таких питаннях, як отримування державних дотацій чи висування представників до Спільної комісії уряду і нацменшин: «Уточнення деяких вреґулювань, запровадження нових дефініцій повинні покращити функціонування введених раніше розв’язок». У ході праці над оновленням появилися пропозиції визнати греків у Польщі нацменшиною, а також дати можливість з бюджету нацменшин підтримувати пов’язані з релігією ініціативи у плані культури. На ці зміни парламентарії не погодилися.
У голосуванні взяло участь загалом усіх депутатів 421, за оновелення проголосувало 258, проти було 161, утрималися 2 депутати.
