Павло Лоза ■ ПОГЛЯДИ ■ №41, 2014-10-12

Зміцнення кадрового потенціалу Об’єднання головним чином через активізацію та залучення молоді до праці у структурах ОУП, опрацювання пропозиції, яка відповідатиме потребам еміґрантів з України, зменшення активності регіональних структур на організуванні заходів музичного-розважального характеру – це одні з головних напрямків змін, на які вказує документ «Стратегія ОУП». Члени об’єднання, які діють у різних реґіонах Польщі, вказують на можливість реалізувати деякі точки стратегії та пов’язані з цим проблеми.

Молоде покоління

«Коли створювалась українська школа в Перемишлі, ми тішилися, що будемо мати багато молоді, мали надію, що ця молодь працюватиме у місцевих структурах ОУП. Але економічні причини в нашому реґіоні призводять до того, що дуже багато молоді з Перемишля виїжджає. Лишаються поодинокі особи. Помічаю, що такі люди починають діяти тоді, коли хочуть вислати своїх дітей до нашої школи. Тоді помалу починають допомагати, ангажуватися у справи школи. З часом може хтось з них приєднається й до іншої громадської діяльності» – задумується Марія Туцька, голова перемиського відділу ОУП.
Стефанія Яворницька, голова відділу ОУП у Зеленій Горі, помічає подібну проблему серед молоді, яка вже завершила своє навчання у великих міських осередках і повертаєтьтся до менших міст. «Після навчання у великих містах, у Зелену Гору повернулася певна група молодих українців. Я їх зразу залучила до праць у гуртку і дала можливість самостійно діяти. Ці молоді люди працювали до моменту, поки не мали власних сімей і дітей», – говорить голова Любуського відділу ОУП. «Лише тоді, коли їхні діти підросли, вони почали повертатись до нас. Звичайно, імпульсом для того є їх потіхи. Багато таких людей включається до громадської діяльності та починає думати і діяти суспільно, коли це стає її потрібним, наприклад, допомагає у вихованні своєї дитини в українському середовищі», – додає С. Яворницька.

Студенти
Осередком, який зараз не має проблем з браком молоді, є, зокрема, Ґданськ. У місті навчається багато студентів, які раніше закінчили українські ліцеї. Там діє й Союз української незалежної молоді, члени якого нерідко після завершення навчання у Ґданську лишаються там же і стають членами місцевого гуртка та відділу ОУП.
Як підказує Степан Мігус, голова Ольштинського відділу ОУП, у тому питанні багато помінялося і в Ольштині. «Сьогодні управа гуртка ОУП у Ольштині – це 99% молоді люди. І вони зараз набираються досвіду,» – говорить голова Ольштинського відділу і зразу додає: «Але це горстка. Загалом, молодь не дуже горнеться до громадської роботи. Бачу, що молодь часом чекає, щоб за неї хтось щось зробив», – оцінює Степан Мігус.
Для голови Кошалінського відділу ОУП Романа Біласа найбільш проблемним питанням є організованість студентської молоді. «Коли в Кошаліні готуємо якусь подію, безпосередньо зв’язуємось зі студентами. Запрошуємо їх не лише взяти участь у події, але й у підготовці даного заходу», – говорить Р. Білас.
«Пробуємо діяти в такий спосіб, щоб молоді бачили в об’єднанні свого партнера, який може теж їм допомогти», – додає Р. Білас.
За словами кошалінського голови, останнім часом члени відділу задзвонили до українських студентів, які навчаються у місті, з пропозицією заробітку. Молоді можуть взяти участь у самоврядних виборах як члени у виборчій комісії. «Знаємо, що сьогодні для студента важливий кожен гріш. Можливо, ми їм якось у цей спосіб хоч трішки допоможемо, а з іншого боку, може заохотили б прийти до домівки та якось залучити до діяльності у кошалінському гуртку. Просто головне, щоб ми стали їх партнерами», – пояснює Р. Білас.
Голова відділу ОУП у Кошаліні звертає увагу й на демографічні проблеми. Ще десять років назад до домівки в Кошаліні щотижня у вихідні приходило близько 30 студентів. Тоді кошалінська молодь ініціювала зустрічі з українськими істориками, які приїжджали до міста зі своїми доповідями. Зараз є по-іншому. «Тепер до нашої домівки приходить кілька студентів. Просто їх тут менше», – вважає Р. Білас.

Розважальні заходи
Одним з основних недоліків праці ОУП, на який вказують і деякі члени об’єднання, є зосередження реґіональних структур на організуванні заходів музичного-розважального характеру.
«Знаю, що в деяких реґіонах є перенасичення українськими заходами концертного характеру. У деяких моментах ми працюємо, як центри культури. Буває, український захід організований для всіх жителів міста чи реґіону. Звичайно, це будує добрі відносини у суспільстві та толерантність. А що це дає нам? Помічаю, що не кожна така пропозиція цікавить нашу молодь, тому вона нею не користається. Думаю, що коли б зробити якусь подію чи проект, спрямований для одної вікової категорії, наприклад, для молоді, для розвитку організації було б більш ефективним», – заявляє голова Кошалінського відділу.
Натомість, Степан Мігус, голова Ольштинського відділу, вказує й на другу сторону медалі заходів музичного-розважального характеру. «Дехто говорить, що об’єднання „зафестивалилося”, що ми „робимо виключно забави”. Але я б не легковажив цих фестивалів, тому що вони притягують людей, і в них надалі бере участь велика кількість українців», – говорить С. Мігус.

Стефанія Яворницька бачить користь для організації таких заходів у покращенні польсько-українських відносин. «Коли ми готуємо, наприклад, концерт хору з України, то робимо це не лише для наших людей. Я б навіть сказала, що українську культуру ми показуємо не стільки для себе, як для поляків», – пояснює С. Яворницька.
За словами діячки об’єднання з Зеленої гори, користь такого роду діяльності є: «Завдяки українським заходам деякі українці з нашого реґіону помічають, що не треба приховувати свого походження і відкритися на більшість. Помічаю, що поляки цікавляться нашою культурою. Такі концерти – це теж елемент польсько­українського примирення. Я впевнена, що у зв’язку з українськими подіями, деякі місцеві жителі міняють свою думку про українців. Досі для деяких людей українець асоціювався зі словом бандит», – додає С. Яворницька.

Еміґранти
Вже багато разів говорилося про те, що кадровий потенціал ОУП особливо могли б зміцнити еміґранти з України. Проте тут зміни відбуватимуться малими кроками.
«В Ольштині є багато громадян України, які тут працюють. Це люди з вищою освітою. Вони дуже надійні люди. Я сам знаю близько тридцяти науковців з України, які проживають в місті. Вони могли би хоч у мовному питанні нам допомогти. Проте, я можу на пальцях однієї руки порахувати тих, хто зацікавлений у співпраці з українським середовищем у нашому місті», – заявляє Степан Міґус.

«Ми їх старалися притягнути до нас. Висилали до таких людей запрошення, проводили з ними розмови. Охочих співпрацювати з об’єднанням всього кілька осіб, і я б не передбачував зміни у цьому питанні. Немає великого зацікавлення емігрантів нашою діяльністю, бо вони приїжджають тут заробити на хліб», – оцінює С. Міґус.
Особливу співпрацю еміґрантського середовища зі структурами ОУП помічалося під час Майдану. Про таку тенденцію розповідає Марія Туцька.
«Громадяни з України здебільшого у нас тільки протягом тижня. На вихідні їдуть додому в Україну, бо це близько. Напевно, їх більше заанґажування і співпрацю з нами було видно під час тривання революції на Майдані, коли у перемиські лікарні приймали поранених майданівців на лікування, коли проводилися збірки грошей на підтримку Майдану. Але, в загальному, громадяни України живуть своїми проблемами і проблемами своїх близьких на Батьківщині», – говорить М. Туцька.
громадяни з України найчастіше контактуються зі структурами організації, коли потребують допомоги у справах, наприклад, полагодження документів. Тому співпрацювати з ОУП, за оцінкою Р. Біласа, будуть одиниці. «До Кошаліна приїжджає багато українців. Певно, для багатьох їх активність не є така помітна, яку ми хотіли б бачити, але я не сумніваюся, що співпрацювати з об’єднанням будуть тільки одиниці. Ми маємо кілька осіб, які приєдналися до нашої діяльності і ми працюємо разом. Надіюся, вони будуть з нами і далі. Зараз для об’єднання реальна співпраця саме на такому рівні, де нас зміцнюють окремі особи», – вважає він. ■

Поділитися: