Тадей Карабович ■ ІСТОРІЯ ■ №22, 2017-05-28
Володимиро-галицький князь Данило Романович (1201–1264) у Холмі 1237 р. збудував нову столицю своєї держави. До наших часів у княжому граді збереглося кілька визначних пам’яток українського середньовіччя.
До збережених свідків давнини слід зарахувати Гору князя Данила з замковими укріпленнями та барочним собором з ХVІІІ ст., ікону Холмської Богородиці, сторожову вежу у Столп’ї, стіни вежі у Спасі як частини Спаської церкви та вежу князя Данила у Білавині. Саме ця старовинна напівзруйнована вежа в середині ХХ ст. зацікавила українських істориків, антропологів та діячів культури. Серед них був і Святослав Гординський.
Визначний поет і художник Святослав Гординський 1940 р. прибув зі Львова до Холма, щоб побачити й намалювати руїни вежі князя Данила у Білавині. Старовинна вежа була розташована на північ від міста Холма, княжої столиці короля Данила Романовича (Галицького). Вона могла бути північною фланкою оборони міста від татарських набігів, адже в літописі згадано, що татари пустошили княжі володіння на північ від столичного Холма – Верещин та Андріїв, здобуваючи їх і руйнуючи. В Андрієві збереглися земельні укріплення, мабуть, дерев’яного замку з фосами та житловою осадою під самим замком. Вежа в Білавині не була єдиною в планах оборони княжої столиці від набігів. На захід від Холма були ще дві вежі: одна – у Спасі, а друга – у Столп’ї. Історія додала до вежі у Спасі нову архітектурну якість, її розбудовано як барочну церкву Спаса. Польська адміністрація в міжвоєнний період змінила назву місцевості на Подгуже.
У Столп’ї вежа, реставрована після ІІ Світової війни, височіє на невеликому узгір’ї, з-під якої випливає чисте джерело. Вона лишилася німим свідком української історії княжої Холмщини.
Про те, що художник С. Гординський прибув до Холма з визначеною мистецькою місією, свідчить збережена світлина, на якій мистець стоїть з палітрою і розставленим мольбертом перед історичною пам’яткою княжих часів – вежею в Білавині. Невдозі у краківському українському видавництві вийшла під псевдонімом Юрій Буревій збірка поета «Сурми днів». Псевдонім С. Гординський придумав, мабуть, маючи на увазі бурхливу і тривожну воєнну епоху, в якій прийшлось йому жити і творити. Саме з перебування поета 1940 р. в княжій столиці короля Данила у Холмі, з його мандрів містом та, можливо, також Холмщиною, захоплень Пречистенським собором і вежею в Білавині народився його 5-частинний твір «Холм».
С. Гординський народився 30 грудня 1906 р. в Коломиї, помер в еміґрації 20 травня 1993 р. у Вероні (штат Нью-Джерсі у США). Був відомим українським художником, який схилявся до футуризму. Поле його творчих зацікавлень досить велике. Він був графіком, мистецтвознавцем, поетом і перекладачем. В еміґрації займався іконописом, розробляючи власний стиль розписів еміґраційних українських церков.
У 1930-ті роки С. Гординський неодноразово перебував у селі Сновидові у свого тестя, отця Івана Шлемкевича, а також їздив по Галичині для вивчення українського історичного минулого.
Зацікавлення С. Гординського 1940 р. Холмщиною було продовженням його ідеї пізнавати рідні землі. Він це робив як поет і художник, його цікавила історична українська спадщина рідних земель та духовне переосмислення минулого. Він вважав, а це можна прослідкувати на прикладі вірша «Холм», що в духовній пам’яті зберігається історія українського народу. Тому бажанням художника було відвідати княжий Холм. Він хотів побачити в цьому старовинному місті княжі залишки володінь короля Данила Романовича (Галицького), зокрема княжу Данилову гору (Гірку), величний собор Пресвятої Богородиці на ній та руїни княжої вежі в Білавині.
Саме тоді в Холмі митрополит Іларіон (Іван Огієнко) відновив структури Автокефальної української православної церкви. Осідок відновленої церкви знову повернувся на Данилову гору, до давнього українського єпископського собору. Тоді також митрополит Іларіон спровадив з Києва старовинну українську реліквію княжих часів – чудотворну ікону Холмської Богородиці, яка після біженства 1914 р. перебувала поза Холмом. Ікона знову знайшла своє гідне місце в повернутому українцям Холмщини кафедральному соборі на горі князя Данила.
Після приїзду до Холма С. Гординський здійснив задумані ще у Львові плани. Він оглянув місто і зробив світлини найдавніших його пам’яток. Одначе найбільшу увагу С. Гординський як художник надав руїнам вежі в Білавині, намалювавши їх як залишки володіння короля Данила у Холмі. Поет у Білавині сфотографував не тільки самі руїни, але й себе за мольбертом на тлі старовинної вежі. У Холмі він написав вірш «Холм», який опублікував 1941 р. у збірці поезій «Сурми днів».
На Захід еміґрував 1944 р. У Мюнхені заснував Спілку праці українських образотворчих мистців. Потім переїхав до США, де заснував Об’єднання мистців-українців в Америці (ОМУА). Організував велику виставку українських мистців-американців та опублікував її каталог – своєрідну енциклопедію українського малярства у США. Відвідав 1991 р. незалежну Україну. Свою колекцію мистецьких творів заповів Національному музеєві у Львові. ■
______________________________________
Данило Романович, також король Данило або Данило Галицький (1201–1264) — руський король з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства, якого вважають національним героєм України. Князь волинський (1238—1264), галицький (1238—1264), київський (1240), король Русі (з грудня 1253/січня 1254). Син князя Романа Великого та (як припускають) візантійської принцеси, доньки імператора Ісаака ІІ Ангела — Єфросинії-Анни. Належить до старшої на Русі гілки роду Мономаховичів, династії Романовичів (Рюриковичів). Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинське князівство, створене його батьком Романом Великим. З перемінним успіхом чинив упертий опір монгольській експансії, одночасно нейтралізуючи військові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави. Сприяв розвиткові міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління побудовано Холм, Львів, Крем’янець, Данилів, Стіжок, відновлено Дорогичин. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холма. Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинського князівства. Маючи кордони по Карпатах, Дніпру і Дунаю, за його правління воно стало найбільшою державою Європи. Сподіваючись на допомогу західних союзників у боротьбі з Золотою Ордою, прийняв 1253 р. від папи римського Олександра ІV пропозицію коронації і став королем усієї Русі.
