Зібрали І.Г. і П.Л. ■ ГРОМАДА ■ №12, 2014-03-23
Третій рік минає, як ми повернули у свою власність будинок Товариства «Народний дім» у Перемишлі. Настав час відзвітувати перед громадськістю про зроблене та описати стан речей.
Після багаторічних зусиль, 21 березня 2011 р. представники Об’єднання українців у Польщі підписали нотаріальний акт купівлі Народного дому в Перемишлі на вул. Костюшка, 5. Саме варіант купівлі був єдиною юридичною можливістю української громади повернути будинок у власність. На основі Закону про господарювання нерухомістю від 21 серпня 1997 р. підкарпатський воєвода Малґожата Хомич надала максимальну знижку – 99%. Таким чином ОУП купило будинок за 30 тис. зл. Проте, згідно зі ст. 68 п. 2 згаданого вище закону, протягом 10 років ОУП не може використовувати будинок з метою прибуткової діяльності без повернення суми отриманої знижки. Тому здавати частину приміщень в оренду для здобуття коштів на утримання та ремонт НД заборонено.
Зразу після повернення будинку ОУП почало клопотатися про дозвіл на проведення публічного збору коштів на відбудову Народного дому. На жаль, на думку чиновників з Міністерства адміністрації та оцифрування, власник не може збирати грошей на відновлення своєї власності, тому ОУП не отримало такого дозволу. Не вдаючись до дискусії щодо обґрунтованості такої позиції, яка могла затягнутися на декілька місяців чи навіть років, ОУП запропонувало Громадському комітетові відбудови Народного дому в Перемишлі взяти на себе обов’язки щодо збору коштів на відбудову НД, передовсім у рамках публічної збірки грошей на території Польщі. Таким чином комітет, який був створений з метою нагляду за процесом відбудови Народного дому, став одним з головних дієвих суб’єктів цього процесу.
Громадський комітет відбудови НД в Перемишлі постав 29.10.2011 р. В установчих зборах участь взяло 19 осіб, всі інші члени комітету, які з різних причин не змогли приїхати на збори, дали свою згоду на участь у ньому. До основних цілей діяльності комітету належить:
1) здобувати засоби для відбудови Народного дому в Перемишлі та для подальшого його функціонування як центру української культури;
2) звертатися до фізичних та юридичних суб’єктів, організацій, які не мають юридичного статусу, товариств, фондів та інших з проханням про фінансову, організаційну підтримку ідеї відбудови, модернізації і функціонування Народного дому в Перемишлі;
3) співпрацювати з іншими товариствами в рамках відбудови та функціонування Народного дому в Перемишлі;
4) фінансувати з зібраних грошей витрати на відбудову і функціонування Народного дому в Перемишлі, поповнювати власний вклад у проект власників/користувачів Народного дому в Перемишлі;
5) фінансувати аналізи, технічно-економічні обґрунтування, технічні та галузеві розробки, архітектурні проекти та інші ініціативи, пов’язані з відбудовою та модернізацією Народного дому в Перемишлі;
6) фінансувати підготовки і розробки проектів на отримання фінансових засобів для відбудови й модернізації НД;
7) фінансувати друк, поліграфічні і мультимедійні матеріали та інші форми презентації ідеї відбудови і функціонування Народного дому в Перемишлі;
8) повертати здійснені до виникнення комітету витрати, пов’язані з ідеєю відбудови, модернізації та оснащення Народного дому в Перемишлі, зокрема в обсязі, вказаному в пунктах 1–7.
До складу Громадського комітету відбудови Народного дому в Перемишлі увійшли науковці, успішні бізнесмени, вчителі, публіцисти, громадські діячі – тобто наша еліта, а саме:
Андрій Комар – голова (Перемишль); Петро Тима – заступник голови (Варшава), Михайло Пульковський – секретар (Перемишль), Богдан Попович – скарбник (Перемишль), Мирослав Купич – член управи (Варшава), Юліан Бак (Перемишль), д-р Ольга Попович (Перемишль), д-р Олександр Колянчук (Перемишль), Андрій Чорний (Перемишль), Мирон Сич (Ґурово-Ілавецьке – Варшава), Мирослав Чех (Варшава), проф. Володимир Мокрий (Краків), Олександра Цікуй (Перемишль), Петро Стабішевський (Перемишль), Степан Колосівський (Щецин), Петро Сич (Мендзижеч), Степан Мігус (Ольштин), проф. Роман Дрозд (Слупськ), проф. Михайло Лесів (Люблин), д-р Григорій Купріянович (Люблин), проф. Степан Заброварний (Перемишль – Щецин), прот. Юрій Мокрауз (Перемишль), Олександр Бачик (Перемишль), Марія Туцька (Перемишль), Богдан Пецушок (Лігниця), Ірина Снігур (Перемишль), Юрій Рейт (Варшава), Генрик Колодій (Щецин), о. Богдан Степан (Перемишль), Володимир Філь (Білий Бір), Роман Білас (Кошалін), Олександр Романко (Лемборк), Зенон Потічний (Торонто), Іван Іванюра (Торонто), Богдан Колач (Торонто). Всі члени Громадського комітету відбудови нд працюють на громадських засадах, не отримуючи за свою роботу жодної копійки.
З моменту заснування комітет почав клопотатися про отримання дозволу на публічну збірку коштів на відбудову Народного дому в Перемишлі. Після переписки з міністерством, комітет отримав згоду на її проведення з 14.03.2012 до 15.03.2013 р. (згода видавана лише на 1 рік). З огляду на вказані в законах юридичні вимоги, які обумовлюють технічні аспекти різних способів проведення збірки, ми зупинилися на двох форматах: добровільні вплати на банківський рахунок, який постійно друкує на своїх сторінках «Наше слово», та збірки до благодійних скриньок на різних заходах. Усі фінансові прибутки повністю (100%) проходять через банківський рахунок, щоб їх можна було легко відслідкувати й перевірити. Тож навіть зібрані до скриньок гроші все одно потім ідуть на банківський рахунок, поданий до міністерства як основний для збірки. На сьогодні діє вже друге рішення Міністра адміністрації та оцифрування від 14.03.2013 р. про дозвіл на публічну збірку грошей з 01.05.2013 р. до 30.04.2014 р. Наведені нижче дані стосуються виключно грошей, які потрапили на банківський рахунок Громадського комітету відбудови Народного дому в Перемишлі. Тут не враховано коштів, прямо надісланих на рахунок ОУП, що не означає, що вони були використані не за призначенням, але про це згодом.Суму зібраних грошей у 2012 – 2013 рр. показує графік нижче.
Значний зріст потоку грошей 2013 р. був спричинений двома серйозними переказами: від Волинської обласної державної адміністрації, яка за великого сприяння консула України в Люблині Івана Грицака пожертвувала 10000 ам. дол., та від Об’єднання українців «Закерзоння» з Канади, яке передало 9000 кан. дол. Також 2013 р. розгорнулася акція збору коштів на НД «Замість квітів». Трохи гірше виглядає справа з індивідуальними пожертвами та збірки на різних культурних заходах. Детальніший аналіз – на графіках нижче.
Збори коштів відбуваються в різних форматах: найбільш поширеним є індивідуальний переказ на банківський рахунок, поданий у «Нашому слові»; іншим способом є збори коштів під час культурних заходів, зокрема організованих ОУП; активність проявляють реґіональні структури організації, проводячи збірку грошей на відбудову Народного дому на своїх зустрічах. Не стоять осторонь також деякі активні парафії УГКЦ, а саме: в Ґурові-Ілавецькому, Лелькові, Бартошицях, Острому Барді, окремі громади, активісти яких спонтанно й ефективно проводять збірки, відгукнулися організатори «Маланок» і колядники (навіть найменші), які минулого року переказали немалу суму грошей. Хочеться виділити акцію збору коштів «Замість квітів» на різних урочистостях.
При чому зворушують і радісні моменти, коли молоді люди просять гостей на весіллі допомогти нд, і сумні, коли члени нашої громади відходять на той світ, і, проводжаючи їх в останню путь, ми долучаємося до будування цього живого пам’ятника всіх нас – українців. Не можна не згадати наших земляків з-за кордону: з-за океану, а також з України. Наші земляки з Канади, об’єднані в товаристві «Закерзоння», беруть активну участь у зборі коштів. Вони вносять не тільки фінансову лепту, а й піднімають наш дух, заохочуючи до кращої праці. Нема візиту наших земляків з України, коли б вони не привезли хоча б якусь суму грошей, а враховуючи складну ситуацію в Україні, це значить дуже багато.
Наша активність, як показує черговий графік, має різні фази. Початковий ентузіазм 2012 р., коли переказів було дуже багато (в середньому 10 тис. щомісячно) дещо пригас 2013 р., переносячи тягар на згадані вище більші вплати. Напевно, фінансова криза дається взнаки, проте не можна не визнати низького рівня інформаційної політики. На жаль, тема Народного дому рідко з’являється на сторінках «НС». Частково винна в цьому зайнятість людей поточними інвестиційними справами, проте газета могла б уже почати серйозну дискусію про Народний дім, його майбутнє, перспективи, функції. Цього, на жаль, не вистачає… З другого боку, багато людей спонтанно і самовіддано взялися до організування збору грошей на відбудову Народного дому. Всім ВАМ, великим перемиським та українським патріотам, велике наше спасибі. Прізвища всіх жертводавців будуть поміщені на чільному місці в Народному домі, як доказ нашого вкладу у збереження матеріальної спадщини на землях наших предків.
Загалом за період з дня проголошення збірки до 31.12.2013 p. ми нарахували 342 перекази, тобто в середньому раз на 1,5 робочого дня ми відправляли на рахунок гроші. Результат доволі непоганий.
Від самого початку ми собі сказали, що зібрані гроші маємо витрачати так, щоб вони принесли якнайбільше користі. Зібрати 100 зл. та витратити 100 зл. – просто. А ось зібрати 100 зл., а витратити 200 або 1000 зл., використовуючи всі можливі програми, ґранти і дотації, – це вже вимагає зусиль.
Якщо говорити про всі валові надходження, отримані на відбудову Народного дому (включаючи прямі перекази на рахунок ОУП й отримані ґранти), то тут досягнення значно більші (графік нижче).
Варто згадати найбільші надходження:
– індивідуальна пожертва Івана Іванюри (Канада) – 30000 кан. дол.
– ґрант воєвідського підкарпатського реставратора пам’яток архітектури (заміна вікон) – 50000 зл.
– ґрант Міністерства адміністрації та оцифрування – 584224 зл.
– дотація Міністерства закордонних справ України – 118070 ам. дол.
– дотація Світового конґресу українців – 18000 ам. дол.
Завдяки цим коштам ми змогли виконати такі роботи:
– ремонт офісного приміщення для ведення поточної діяльності;
– спорядження проектної і виконавчої документацій;
– генеральний ремонт приміщень на І поверсі будинку;
– встановлення всіх інженерних мереж на І поверсі та їхнє підключення, а також їхнє виведення на чергові поверхи;
– побудова газової котельні і її оснащення автоматикою та одною газовою піччю (у фінальному розрахунку мають бути чотири печі, проте з огляду на опалення лише І поверху поки що встановлено одну піч);
– встановлення центрального опалення на І поверсі, зокрема в театральному залі;
– ремонт паркету в театральному залі;
– встановлення електричної мережі на І поверсі та виведення головних ліній на чергові поверхи;
– заміна вікон на І та ІІ поверхах і в театральному залі;
– повна заміна стель між партером і І поверхом та між І і ІІ поверхами;
– відновлення модерної поліхромії у 3 приміщеннях І поверху;
– побудова нової стелі в ґардеробі;
– покладення нового паркету в приміщеннях І поверху;
– встановлення інсталяції вентиляції і кліматичних систем на І поверсі;
– будівельні роботи в коридорах на партері та І поверсі.
Роботи координує комітет, до складу якого входять: архітектор Юрій Левосюк, будівельні фахівці Зеня та Йосиф Гащини, представники виконавця Маріyш Хомик і Давид Хомик, представники від ОУП i комітету Марія Туцька та Андрій Комар. В міру потреби у зборах брали участь і представники інших виконавців з окремих інсталяцій та архітектор інтер’єрів. Усі члени цього комітету також працюють на громадських принципах. Комітет збирався раз на тиждень, а якщо була така потреба – частіше, та вирішував усі поточні питання. На одній нашій зустрічі ми зрозуміли дві істини, які мали вирішальний вплив на подальші дії: такий серйозний ремонт проводиться вперше за 100 років і протягом наступних 100 років такого ремонту не буде. Тому треба його зробити так, щоб ще 100 років не було проблем.
Ми закінчили певний етап робіт, який мав на меті відновити хоча б ті приміщення, якими користувались ми дотепер, для можливості їхнього використання круглий рік. Це не кінець ремонту, це навіть не початок кінця, а лише кінець початкового етапу, перед нами наступні етапи.
Цього року нас чекає технічно й організаційно, а відтак і фінансово, найважчий етап – перебудова горища, яке до цих пір було непридатне для користування. Цей етап передбачає повну зміну даху: перебудову конструкції з частковим піднесенням наріжних стін, побудову нової стелі, відтворення аттиків на даху, накриття скляним дахом сходової клітки і внутрішнього дворику. Весь об’єм робіт має закритися кошторисною вартістю 1,3 млн. зл. Отриманий ґрант від Міністерства адміністрації та оцифрування становить 1,171 млн. зл. Отже нам треба назбирати «лише» 130 тис зл. При чому цей кошторис не передбачає утеплення горища, оскільки первісна сума була зменшена. Проте, якщо назбираємо відповідну квоту, неодмінно зробимо й ці роботи.
Такі наші будні, такі наші плани. Їхня реалізація залежить від багатьох факторів, найважливішим з яких є наша активність. Текст не віддзеркалює дійсної картини, тому запрошую всіх до Перемишля, у Народний дім, щоб на власні очі побачити, що зроблено і що робиться. Ми проводимо індивідуальні та групові екскурсії Народним домом. Один наш земляк, побувавши в НД і роздивившись його детально, сказав: «Тепер-то я вже знаю, що це є цей Народний дім». Тож приїжджайте, а поки що запрошую переглянути найближчий випуск «Теленовин». Ви зможете побачити хоча б частково роботи, які міняють обличчя нашого Народного дому в Перемишлi. ■
Валові надходження на відбудову Народного дому
У багатьох місцях будинку започатковані роботи, які продовжуватимуться в чергових етапах відбудови Народного дому Усі знімки передані Громадським комітетом відбудови Народного дому
