Микола ПіпкаПОГЛЯДИ№2, 2016-01-10

«Різдво в Європі» – такою була тема тижневого проекту, в якому брали участь учні з перемиської «шашкевичівки», України та Німеччини. Осередок «Шпонс Гаус», який організував зустріч, лежить у невеликому містечку Ґерсгайм на південному заході Німеччини. Це вже не вперше молодь трьох країн зустрічається на кордоні з Францією.

Микола Піпка: Що таке «Шпонс Гаус»?

Єжи Венґжиновський (фото з архіву Є. Венґжиновського)
Єжи Венґжиновський (фото з архіву Є. Венґжиновського)

Єжи Венґжиновський: Це екологічний осередок, утворений владою Саарлянду 2005 року. Нашим головним завданням є інформування учнівської молоді про постійний розвиток. З самого початку в наших проектах брала участь молодь не тільки з Німеччини, але й Польщі, України, Франції та інших європейських держав.

Чому саме Саарлянд?
Це не випадкове місце. Вже протягом багатьох років існують партнерські стосунки між Підкарпатським воєвідством і нашою федеральною землею. Все почалося в 90-ті роки. Тоді з ініціативи колишнього директора «Шпонс Гаусу» Ганса Боллінґера було засноване товариство «Зустрічі на кордоні». Спочатку пан Боллінґер шукав партнерські школи у воєвідствах на західній території Польщі, але всі вони вже мали свого партнера в Німеччині. Польське консульство запропонувало пошукати партнера на східному кордоні Польщі. Так сталося, що пан Боллінґер потрапив до культурного центру в Перемишлі. Проведено перші проекти, пізніше, 2005 року, постав наш осередок, а 2009 року офіційно підписано договір про постійну співпрацю між реґіонами.

Німеччина, Франція, Україна, Польща… – чому саме ці держави?
Наш осередок лежить за кілька кілометрів від французького кордону. Якщо говорити про Польщу, то головним стимулом був Веймарський трикутник. Нам не завжди з Францією складалося так, як нам би хотілося, тому ми були змушені знайти чергового партнера. І ми натрапили на школи в Дрогобичі та Львові. Відтоді Україна стала для нас постійним приятелем.

Як виглядають ці міжнародні проекти?
У грудні, за два тижні перед Різдвом Христовим, відбувся святковий проект. Проекти організуємо протягом усього року, вони спрямовані на дуже різні теми, але всі об’єднує ідея нашого осередку – врівноважений розвиток. Наші проекти пов’язані так само з Євросоюзом, спільною Європою. Винятковим заходом є двотижневий німецькомовний табір для молоді з Польщі, України і Німеччини. У той час, як поляки й українці вивчають німецьку мову, німецькі учасники пізнають культуру Польщі та України. У програмі перебування в літньому таборі є також екскурсії до Парижа і Страсбурґа.

Тижневе перебування в Німеччині, мабуть, немало коштує?

Міжнародне Різдво польської, української та німецької молоді. Фото Миколи Піпки
Міжнародне Різдво польської, української та німецької молоді. Фото Миколи Піпки

Учасники святкового проекту платили тільки 100 євро, тобто 1/4 ціни табору. Значну суму грошей ми отримуємо від німецько-польського співробітництва молоді (Deutsch-Polnisches Jugendwerk). Ця інституція передбачає також проекти з третьою державою, у нашому випадку з Україною.

Чи сучасна молодь хоче вивчати іноземні мови?
Так. Гадаю, українська молодь більшою мірою мотивована до вивчення іноземних мов, ніж польська, тому що для них виїзд до Німеччини є великою подією. Поляки не потребують віз. Рівень життя в Німеччині та Польщі невідрізняється суттєво, а учні з України бачать шанс на краще життя в цих країнах.
Я чув історію про українців та поляків, які приїхали сюди на рік…Від 2012 року ми запрошуємо волонтерів – молодих людей віком 18–30 років. Їм забезпечуємо місце для проживання, харчування та курс німецької мови. Це відкриває молоді, що навчається, більше можливостей на майбутнє, працю в Німеччині. Крім того, знаю людей, які після приїзду до Німеччини, у «Шпонс Гаус», поверталися додому захоплені, а через деякий час приїжджали знову. Одні – працювати, інші – вчитися. ■

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*