25.03.2024
«Людям потрібна моральна підтримка та можливість вивільнити емоції»
Марина Однорог ■ РОЗМОВА ■ №9, 2024-03-03 Артем Пивоваров – зараз один з найбільш популярних артистів в Україні, його голос частіше інших лунає в...
Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №11, 2020-03-15
Таке запитання отримали герої фотовиставки «30/100_ПЛ. 30 років Свободи» («30/100_PL. 30 lat Wolności»), яка 5 березня відкрилася у Варшаві. Один із них – відомий український історик Олександр Колянчук.
Автор виставки – польський фотожурналіст Пйотр Вуйцік, який кілька років тому розпочав проект, пов’язаний з 25-літтям демократичних змін у Польщі. Тоді він питав людей, чим для них є свобода, як вони почувалися до 1989 року, а як – зараз.
Частина проекту охопила також представників меншин, які проживають у Польщі.
– Я шукав людей, активних у своїх спільнотах. Один із тих, з яким я мав нагоду познайомитися, – Олександр Колянчук з Перемишля, – говорить автор виставки.
Під фотографією українського історика розміщен кілька речень, якими він описує, як до українців ставилися до 1989 року:
«Ми були закритою спільнотою. Деякі приховували своє походження, казали, що вони з-під Варшави. Пропаганда у ЗМІ про післявоєнну епоху, Бескиди, діяльність націоналістичних організацій на Підкарпатті, «банди» і Варшавське повстання, воїнів німецьких формувань, в яких служили також представники українського народу – все це впливало на нас дуже негативно. Ми це відчули».
На світлинах є представники також інших громад – ромів, литовців, білорусів, євреїв.
– Мені небайдуже до того, як національні меншини живуть у Польщі та як почувають себе у порівнянні з більшістю, – зазначає Пйотр Вуйцік. Сам він також займався українськими питаннями, коли працював у виданні «Gazeta Wyborcza». – Українці завжди були мені близькі.
Журналіст робив фотографії, зокрема, у Кальникові, де половина мешканців є українцями, а половина – поляками. Під кінець 1990-х років був також у Бірчі, коли це село опинилося в епіцентрі польсько-українських суперечок. Їхньою причиною стало бажанн представників української громади перепоховати членів УПА, які загинули під час бою в Бірчі та його околицях у 1946 році. Ця могила опинилася на території присадибної ділянки одного з мешканців села.
Він використовував її як пасовище для корів, хоча знав про місце поховання. У 2000 році останки 47 членів УПА перенесли на Український військовий цвинтар у Пикуличах.
На Пикулицькому цвинтарі журналіст був у 2017 та 2018 роках – знімав процесію, яка традиційно відві-дувала кладовище.
– Це було уже після 2016 року, коли націоналісти напали на ходу, – пояснює фоторепортер.
Його зйомки з Пикулицької процесії 2017 року можна побачити також на відеопроекції, яка стала частиною виставки.
– Я пригадую Перемишль з 2000-х років, бачу його зараз, і можу сказати, що ситуація загострилася, з’явилися відверті антинаціональні погляди. Раніше вони були приховані, а тепер вилилися назовні й стали помітні у публічному дискурсі, – вважає репортер.
***
Пйотр Вуйцік – фоторепортер, документаліст, викладач кафедри кінематографії Національної школи кіно, телебачення та театру в Лодзі. Голова фонду «Picture Doc». У 2000-2011 роках завідував відділом фотографії видання «Gazeta Wyborcza». Зараз Пйотр Вуйцік – фрілансер, робить відеорепортажі для згаданої газети та французького порталу новин «Mediapart». Фотовиставку «30/100_PL. 30 lat Wolności» можна подивитися до кінця березня за адресою: Pracownia Duży Pokój, ul. Warecka 4/6 (вхід від вул. Kubusia Puchatka).
25.03.2024
Марина Однорог ■ РОЗМОВА ■ №9, 2024-03-03 Артем Пивоваров – зараз один з найбільш популярних артистів в Україні, його голос частіше інших лунає в...
08.03.2024
Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ №7, 2024-02-18 В останній день січня цього року в Шкільному молодіжному гуртожитку міста Ольштин (Szkolne Schronisko Młodzieżowe), що на...
22.02.2024
Павло Лоза ■ ПОДІЇ■ №5, 2024-02-04 Щороку, 22 січня, у день проголошення Акта злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) українці...
08.01.2024
Павло Маркушевський ■ ПОДІЇ ■ №40, 2023-10-08 Коли 25 років тому Роман Ревакович створив Фонд «Pro Musica Viva», що через рік організував перші Дні...