Наше слово

19 червня в осідку єпископату Польщі відбулася конференція «80-та річниця Волинського злочину. Польсько-українське примирення». Про це повідомляє Католицьке інформаційне агентство (КАІ), яке виступило організатором заходу. На ньому, серед інших, був присутній вірмено-католицький кс. Тадеуш Ісакович-Залеський, який зачитав лист до єпископатів Польщі та України. У ньому записано постулати, висловлені родинами жертв Волинської трагедії.

«Ми, нащадки та родичі жертв геноциду, які часто походять зі змішаних сімей, дуже зацікавлені в щирому та справжньому польсько-українському примиренні», – пишуть автори звернення. У першому постулаті вони закликають, щоб геноцид «називати поіменно, не вдаючись до напівправди та евфемізмів на кшталт «Волинська трагедія», «Волинський злочин», «етнічна чистка» чи «антипольська акція»». Кс. Ісакович-Залеський також підкреслив, цитуючи зміст листа, що геноцид мав місце не лише на Волині, а й на Поліссі, Люблінщині та східній Малопольщі, тобто в колишніх Львівському, Станіславівському й Тернопільському воєводствах. Крім того, він відбувся не лише 1943 року, а, як пишуть підписанти звернення, тривав протягом 1939–1947 років.

Другий постулат – це належне вшанування пам’яті жертв через гідне поховання, якому передує ексгумація тіл убитих. «Відсутність цих поховань, а також офіційна заборона ексгумації, яку досі підтримує українська державна влада, є найболючішою раною в польсько-українських відносинах», – зазначають у листі автори. У зверненні ці родини критикують політиків обох країн, котрі роками зволікають із прийняттям конкретних рішень щодо цього питання.

Нарешті, третій постулат родичів жертв трагедії на Волині – «протистояння культу злочинців», тобто членів ОУН та УПА. Як вони стверджують, «заборона поховання жертв в Україні поєднується з героїзацією людей та організацій, які вчинили злочини проти людяності».

У зв’язку з цим родини загиблих у листі до ієрархів повідомили, що «без виконання вказаних умов» не можуть узяти участь у запланованих на 7–9 липня костельних урочистостях з нагоди 80-ї річниці Волинського трагедії, які відбудуться у Варшаві, а також Луцьку й Парослі в Україні.

Вони також запропонували зробити покровителем польсько-українського примирення бл. Григорія Хомишина, греко-католицького єпископа Станіславова (тепер Івано-Франківськ – прим. ред.), мученика, який «виступав проти українського націоналізму».

Крім того, у зверненні містилася пропозиція, щоб у річницю «кривавої неділі», 11 липня, o 10:00 у всіх костелах і церквах у Польщі задзвонили дзвони.

Ознайомивши присутніх зі змістом листа, кс. Ісакович-Залеський висловив, між іншим, заперечення «спробам прирівняти катів до жертв».

«Звісно, можна розтягувати й казати, що винні польські пани, шляхта, поліція тощо. Тільки 95% жертв – це польські селяни, як і мої діди. Жодних функцій у польській державі вони не виконували. Ба, більше, це були священники, парохи, вікарії, сільські вчителі. Ці люди не мали жодного впливу на те, що відбувалося у міжвоєнний період», – зазначив кс. Ісакович-Залеський. Також він висловив сподівання, що будь-який діалог про польсько-українське примирення в майбутньому будуть вести за участі родин загиблих на Волині.

О. митрат Стефан Батрух, парох греко-католицької парафії у Любліні, один із доповідачів конференції, зазначив, що зачитані постулати кс. Ісаковичем-Залеським, безумовно, будуть поступово виконані. Він подякував йому за нагадування про постать бл. Хомишина. На знак вдячності за дослідження надбань цього діяча греко-католицької церкви український священник вручив кс. Залеському медаль імені цього єпископа «як символічний жест подяки».

Натомість голові Католицького інформаційного агентства Марціну Пшецішевському парох вручив медаль кардинала Любомира Гузара.

Під час свого виступу о. митрат Стефан Батрух говорив, зокрема, про польсько-українське примирення на церковному рівні.

На конференції також були присутні вже згаданий Марцін Пшецішевський з КАІ, професор Ґжеґож Мотика з Польської академії наук, професор Юрій Шаповал з Інституту політичних й етнонаціональних досліджень НАН України ім. І. Ф. Кураса, Адам Глєбович, директор Управління національної освіти Інституту національної пам’яті Польщі, та Кшиштоф Томасік, редактор Католицького інформаційного агентства.

Відео з конференції можна переглянути на ютюб-каналі (Katolicka Agencja Informacyjna). Там же можна послухати коментар о. митрата Стефана Батруха, який закликає створити спільну комісію, котра б до кінця з’ясувала всі деталі, пов’язані з Волинський трагедією.

Поділитися: