Наше слово

19 червня відбулась урочиста панахида на Українському військовому кладовищі воїнів Української Народної Республіки в Перемишлі (відомий як Пикулицький цвинтар). Очолив її митрополит Перемишльсько-Варшавський УГКЦ Євген Попович разом з Єпископом сеньйором Петром Криком у супроводі хору собору УГКЦ св. Івана Хрестителя в Перемишлі. Натомість почесну варту біля могили несли пластуни з Польщі.

Нагадаємо, що у 1990 році відновлено довоєнну традицію процесій центральними вулицями Перемишля на цвинтар. Протягом останніх двох років, з огляду на коронавірус, подія відбулася без урочистої багатолюдної ходи за участі військового оркестру та присутності делегацій з України. Цього року гості з України не приїхали через повномасштабну війну в країні. Саме про українські жертви та захисників говорив на цвинтарі Митрополит УГКЦ.

– Тих що гинуть на війні. На всіх фронтах у боротьбі з рашистами є дуже багато. Молоді хлопці та дівчата. Квіт українського народу. Господи, прийми жертв їх життя і даруй нам мир і перемогу над ворогом, – говорив Архієпископ Євген Попович, який назвав винних цій війні: – Це рашисти з волі путіна та за благословенням агента КДБ (КҐБ) Гундаєва (патріарх московський Кіріл – ред.), очільника руської православної церкви, несуть смерть нашому народові.

Після молитви голос взяв теж в.о Генерального консула України у Любліні, Артем Валах. Дипломат сказав, що схоже як борцям УНР, українцям зараз теж лишається лише один вихід – боротьба.

– Ми не маємо виходу з цієї ситуації. Ми маємо захищати свою державу, захищати пам’ять про українців, пам’ятати та боронити край, – сказав Артем Валах, який є переконаний, що інші держави не втомляться у допомозі України.

Про підтримку України говорив й голова Перемиського відділу Об’єднання українців у Польщі

– Хочемо подякувати усім за понад тримісячну допомогу Збройним Силам України, біженцям, які надалі є у Перемишлі, – говорив Ігор Горків. Діяч Об’єднання сказав, що на списку волонтерів, яких очолює українська організація у Перемишлі, які працюють сім днів у тижні 24 годину на добу, є понад вісімсот.

– Дякуємо Вам. Але бережіть сили на чергові місяці, бо ваша допомога буду надалі потрібна, – додав діяч ОУП з Перемишля. Він теж подякував біженцям, які зараз допомагають іншим співгромадян, що потрапляють до Перемишля. Подякував теж полякам.

– Немає вільної Польщі без вільної України. Цього року ці слова звучать особливо. Ми на власні очі бачимо, наскільки ми самі собі потрібні. І ми бачимо, що якщо ми будемо діяти разом, ми зможемо зробити неможливе, – наголосив Ігор Горків.

Опісля промов квіти до могили поклали представники Спілки українських політв’язнів і репресованих у Польщі на чолі з головою організації Олександром Стецьом, український дипломат Артем Валах та почесний консул України у Перемишлі Олександр Бачик, уповноважена до справ української нацменшини від імені підкарпатського воєводи Малґожата Майка Онишкєвіч, представники Сеймика Підкарпатського воєводства Владислав Ортиль та Ян Цалка, Ігор Мричко голова Пласту – Української скаутської організації в Польщі, делегація Української школи ім. Маркіяна Шашкевича у Перемишлі, члени Перемиського відділу ОУП та інші гості. До Перемишля приїхали теж члени Об’єднання з інших міст зокрема зі Сянока та Вроцлава.

Звісно, не міг бути відсутнім на церемонії й дослідник українського визвольного руху 1918-1921 років, історика д-р Олександра Колянчука. Прибула теж делегація з Варшави – переший голова ОУП Юрій Рейт, історик д-р Роман Висоцький та Павло Майстренко, режисер фільму «Україно, ось, де твої сини», які теж поклали квіти до могили. Жителі міста мали можливість того ж дня ще раз зустріти гостей з Варшави у церкві отців Василіян у Перемишлі. Після полудня відбулася у святині презентація згаданому документу «Україно, ось, де твої сини»

Поділитися: