«Наше слово» впродовж 65-ти років присутнє в житті нашої громади у Польщі та української діаспори у світі. Зараз, в час інформаційної революції, інтернету та соцмереж, міняється роль друкованих видань. Об’єднання українців у Польщі, яке є видавцем газети «Наше слово», мусить відповісти собі та цілій громаді на питання: чи і якого «Нашого слова» ми потребуємо?
“Видавання тижневика стало дефіцитним. Постійно зменшується кількість передплатників. Також кількість примірників, які продаються в мережі кіосків та магазинів, меншає.
Тому звертаємось до Вас з проханням присвятити цій справі 10-15 хвилин і відповісти на запитання анкети. Якщо маємо продовжувати видавати «Наше слово», то мусимо точно знати, чого Ви потребуєте, що вважаєте зайвим та що слід змінити?”, – запитують в ОУП.
Анкета є анонімною. Видавець просить про вичерпні та щирі відповіді. Будь ласка, заповніть анкету до 8 серпня 2021 року, це займе у вас 10-15 хвилин.
QR Code до цієї анкети.
Поспійшайте зі знімками свої малят, які народилися 2020 року. Якнайшвидше (максимально до 23 грудня) надсилайте їхні фото, подаючи ім’я, прізвище, вагу і ріст, а...
Ще одна особа у Польщі просить вибачення в українців за образу у інтернеті з огляду на національну приналежність. Cправа стосується одного із жителів села...
Мер Ґданська Павел Адамович помер після операції, яку провели лікарі після вчорашнього нападу на нього. Адамович - відомий своїми ліберальними поглядами. Він був причетний...
Військові, які перебувають на реабілітації в центрі «Добрий брат» в Осєку, відвідали Бартошиці. Це уже десята група українських військових, які були поранені в боях...
Коментарі
З “Нашим словом” я знайома з дитинства і воно є моїм ровесником. Колись газету передплачував мій тато, а потім, коли поїхала до Польщі як мігрант, завітала в редакцію, де мене приязно прийняв Мирослав Вербовий. З того часу я почала дописувати до газети, як журналіст. Також виконувала мовну коректу та інші пресові завдання… В один час мені дуже хотілося, щоб було більше статей, історій про життя українських заробітчан, і в якийсь час так воно було, але потім появився “Наш вибір”… Що мені б хотілося бачити в газеті? Була колись “Криниця”, де можна було б друкувати творчі дописи читачів, навіть і заробітчан. Бо, фактично, ні “Наш вибір”, ні Альманах не друкують таких “речей”… Пропоную відновити літературно- мистецьку сторінку.