27 вересня у день Воздвиження Хреста Господнього у селі Лази у Ярославському повіті (Підкарпатське воєводство) відбулася літургія в руїнах церкви св. Миколая. Це перша служба від 1947 року, коли з села виселено українців.
У молитві у Лазах взяло участь кількадесять осіб. Літургію очолив о. Христофор Блажеєвський, парох Ярослава, співав катедральний хор з Перемишля. Опісля відправлено панахиду й освячено відновлену придорожню каплицю. У зустрічі та молитві у Лазах взяли теж участь колишні жителів села, зокрема Андрій Чорний. Уродженець Лазів, який виступив на зустрічі, сказав, що вже багато років його мрією було знов помолитися під час літургії у рідній церкві.
Місцевий римо-католицький ксьондз зазначив, що коли ставили костел у селі, то зробили це як «компенсацію за знищення церкви». Костел з’явився біля зруйнованої греко-католицької святині, а не на її фундаменті.
Муровану церкву у Лазах збудовано в 1894 році, а зруйнована вона була у 50-х роках XX століття. Сьогодні там є залишки мурів святині та кам’яна підлога.
Одна жінка з нащадків мешканців Лазів привезла оригінальний лазівський народний одяг
За словами голови Перемиського відділу ОУП Ігоря Горківа, до збереження українського місця у селі долучилися місцеві жителі Лазів та члени Ради ґміни Радимно. «Рада ґміни має виділити понад 40 тисяч злотих на ремонт брами на греко-католицькому кладовищі», – каже Ігор Горків.
