21 квітня після довготривалої хвороби померла Людмила Вишенко, співачка, дослідниця фольклору, інструкторка фольклорних ансамблів на Підляшші. Родом з Волині, закінчила Київський інститут культури, згодом працювала в ліцею в Києві. Вела свої колективи. Потрапила на Підляшшя, щоб працювати з місцевими фольклорними ансамблями. Вела співочі групи з Черемхи-Села, Вільки Терехівської, Орішкова, Красного Села, Мельника, готувала їх на виступи на Фестивалі української культури в Сопоті, під час яких вони показували весільні, жнивні та побутові обряди, співали давні пісні. Записувала місцевий старовинний репертуар, була доброю дослідницею підляського фольклору.
У 2000-х Людмила Вишенко працювала з групами «Незабудки» з Нурця-Станції, «Вереси» з Вилінова, «Мельничани» з Мельника, дякуючи чому в їхньому репертуарі були присутні українські народні твори.
З часом Людмила почала співати соло, записала платівку з українськими піснями. Співала також російські романси. Її концерти і речиталі відбувалися у Новому театрі у Варшаві, у Білостоцькій філармонії, у джазових клубах, мистецьких галереях у Варшаві, Лодзі, Білостоці. Співала також в дуетах і тріо. Гостинно виступала разом з фольк-гуртом «Черемшина» з Черемхи.
Людмила Вишенко жила у Мельнику над Бугом. Була дружиною Ярослава Вишенка, визначного художника і іконописця, автора поліхромії в багатьох церквах і костелах у цілій Польщі.
Вічная, Тобі, пам’ять, Люда!
Матеріал з Людмилою Вишенко в «Українському перегляді» в Телебаченні Білосток з 2008 р.
Людмила Лабович
