Наше слово

9 вересня на території Центрального табору праці «Явожно» відбулася літургія і панахида, а також заходи, присвячені річниці операції «Вісла». Саме у цьому місці у 1947–1949 роках комуністична польська влада влаштувала спеціальний табір для українців, котрі стали жертвами операції «Вісла». У молитві за жертв Явожна взяли участь греко-католицькі священники з різних парафій Польщі. Пам’ять невинно закатованих та репресованих українців вшанували очільники та представники відділень та гуртків ОУП, Об’єднання лемків Польщі, учні українських шкіл, члени родин колишніх в’язнів табору, а також секретар міськради Явожна Ева Сіделко-Палєчни, представники Сілезької воєводської адміністрації й територіальних органів самоврядування та німецької громади. Був присутній генеральний консул України в Кракові В’ячеслав Войнаровський. Дипломат та інші учасники заходу виголосили промови й поклали квіти до меморіалу.

Відбувся теж художньо-музичний виступ учнів Комплексу загальноосвітніх шкіл ім. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі.

Захід, як й у передні роки, організував гурток ОУП в Катовицях та Парафіяльна душпастирьска рада греко-католицької парафії міста.

За даними Українського архіву у Варшаві, в Центральному таборі праці «Явожно» у 1947 році було ув’язнено 3 873 особи, з них – 2 781 українець (823 жінки, кільканадцять дітей, 22 греко-католицькі та 5 православних священників). Окрім українців, в’язнями табору були німці та представники інших етнічних груп, звинувачених у співпраці з нацистами. Значну частину серед них становили сілезці, які в роки Другої світової війни підписали гітлерівську анкету про німецьке арійське походження.

Протягом 1947–1949 років через нелюдські умови, важку працю, голод, хвороби й тортури в концтаборі померло понад 160 в’язнів-українців. Їх ховали в лісі між обозом та містечком Щакова неподалік від концтабору. Ховали без священника. На могилах не встановлювали хрестів. Зараз тут розташовано символічну могилу.

Поділитися: