“Свято українського кіно перемогло”

Тетяна Данюченко ■ ПОДІЇ ■ №45, 2022-11-06

21 жовтня у варшавській «Кінотеці» розпочався 7-й кінофестиваль «Ukraїna!». Він стартував урочистим відкриттям, за яким ми всі скучили за часи ковіду, та показом фільму «107 матерів/Цензорка» словацького режисера Петера Керекеса. 29 жовтня фестиваль закриється показом стрічки «Памфір» режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука – біблійним сюжетом про Авраама, поставленим на канонах грецької трагедії на тлі українського національного карнавалу Маланки.

«Ukraїna!» – це єдиний фестиваль українських фільмів у Польщі. Цього року організатори показали 56 стрічок – художніх, документальних, короткометражних та анімаційних, найновіше та найкраще кіно, відзначене на фестивалях та зняте в Україні останніми роками. Тема цьогорічного фестивалю – «Між війною та надією», програма включала такі секції: «Жіночі історії», «Обличчя України», «Маріуполь», «Мистецтво незалежності» та конкурс на «Найкращий короткометражний фільм».

З 1 по 14 листопада фестиваль проходитиме онлайн на платформі VOD.Warszawa. також він завітає до різних міст Польщі: Кракова, Вроцлава, Ґданська, Торуні, Білостоку, Познані, Ґожова-Великопольського, Глівиць, Плоцька. Програма кінофестивалю доступна на сайті ukrainaff.com.

На урочистому відкритті фестивалю були присутні представники Посольства України в Польщі, голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук, співзасновниця та виконавча директорка Української кіноакадемії Анна Мачух, керівниця напряму «Кіно» в Українському інституті Наталія Мовшович, режисер фільму «Черкаси» Тимур Ященко та інші поважні гості. Відкрила 7-й фестиваль «Ukraїna!» його директорка Беата Беронська-Лях.

– 2022-й для нас усіх видався дуже важким, – сказала вона. – Ми довго думали, чи робити в цьому році урочисте відкриття, чи просто запросити глядачів на фільм. Але свято українського кіно перемогло, і ми дуже раді, що можемо його вам показати. Після 24 лютого, з початком широкомасштабної війни, ми переживали, що ж буде з Україною, але розуміли, що не відмовимося від проведення фестивалю, ми зробили усе можливе, аби демонструвати та промувати українське кіно. Вже 25 лютого показали на онлайн-платформі переможця 6-го кінофестивалю – стрічку «Моя війна», впродовж вікенду вона зібрала понад 2000 переглядів та понад 2000 злотих. Також ми організували понад 100 благодійних кінопоказів, аби зібрати якнайбільше грошей і переказати їх Україні.

Посол України в Польщі Василь Зварич подякував організаторці події, зазначивши, що фестиваль «Ukraїna!» – це великий успіх.

– Трохи дивно почуваю себе в ролі посла, бо попередніми роками я був глядачем і сидів в цій залі серед вас, – розпочав промову посол. – Цього року фестиваль дійсно має велике значення. У той час, коли росія атакує Україну, хоче знищити нас як народ, позбавити нас національної спадщини, нищить наші кінотеатри, такі фестивалі показують, що ми і наша культура непереможні. І ми обов’язково переможемо, тим більше маючи таких друзів та глядачів. росіяни нищать, а ми відбудовуємо, росіяни застрягли в минулому, а ми будуємо майбутнє, спільне європейське майбутнє для України і для Польщі.

Перед показом першого фільму з секції «Жіночі історії», яка присвячена історіям матерів, доньок, військовослужбовиць, полонених та ув’язнених жінок, на сцену вийшла виконавиця головної ролі у стрічці «107 матерів/Цензорка» – Марина Клімова.

– Ми робили цей фільм майже три роки в Одесі на території справжньої в’язниці, – розказала дівчина. – Майже всі, кого ви можете побачити на екрані, – це справжні ув’язнені. Вони розмовляють російською, і щоб зберегти документальність фільму, режисер вирішив залишити все, як є. Текст для діалогів не прописувався, це справжні розмови реальних жінок.

Кіно, яке могли побачити глядачі 21 жовтня на відкритті кінофестивалю, – це словацько-чесько-українська кінопродукція 2021 року випуску. Фільм здобув нагороди на Венеціанському кінофестивалі у 2021-му за найкращий сценарій, кінофестивалі у Чикаго у 2021-му за найкращу режисуру, кінофестивалі «Котбус» у 2021-му як найкращий фільм та на кінофестивалі «Нові Горизонти» у 2022 році отримав нагороду глядачів.

«107 матерів/Цензорка» – драма, яку зняв словацький режисер Петер Керекес в одеській жіночій колонії. Туди потрапляє молода Леся (Марина Клімова), яка вбила свого чоловіка у стані афекту і отримала за це сім років позбавлення волі. Разом з нею сидять такі ж жінки, які вбили коханку або чоловіка, якого заскочили разом з коханкою. Багато хто бачить вбитих у своїх снах і хоче пробачення, а хтось каже, що повторив би це знов. А Леся здебільшого мовчить. Мовчки годує дитину, яку народила тут, в колонії, мовчки слухає єдину приязну до неї людину з адміністрації – жінку, яка читає та цензурує листи до ув’язнених, слухає їхні розмови, бавиться з їхніми дітьми, проводить психологічні заняття. Здається, весь світ цієї жінки у формі – це ця колонія, вона «сидить разом зі своїм контингентом», а може, проживає з ними спільне життя? Цей світ населений самими лише жінками: ув’язненими, медсестрами, охоронницями, суддями, вагітними, матерями. А ще дітьми, яких вони народжують в ув’язненні та хочуть – як кожна мати – тільки найкращого для своєї малечі. Але тут це не завжди проста справа…

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*