Два роки Україна протистоїть російській повномасштабній агресії. Цим двом рокам передували століття боротьби проти мілітарної та культурної експансії з боку москви. Для росіян боротися з Україною – незмінна частина їхнього світогляду. Вони боролися з нею за царів, ленінів, сталінів та брежнєвів. За путінів війна набрала нових обертів, що ми побачили після 2014 року.

24 лютого 2022 року стало апогеєм наступу, але, як сподіваємося, також початком кінця росії, яка збудувала себе на ідеології «русского міра», третього Риму, «самой бальшой страни міра» та подібної маячні. Росіяни розтоптали всі домовленості, угоди та закони, довівши, що домовлятися з ними так само безглуздо, як вчити порося культури. Вони опинилися збоку, понад, поза нормами цивілізованого світу. Не перший раз. Чи він буде останнім, залежить також від нас.

За нами два найбільш жорстокі роки війни. Сплюндрована земля, окуповані території. Усі фільми жахів не передадуть того, що переживає український народ у наші з вами дні. Це сотні тисяч замордованих людей, вигнаних із домівок матерів із дітьми. Тисячі вбитих героїв, багатьох із яких ми знали особисто – Сергій Девдюк, Захар Скляр, Микола Мялковський, котрі пішли добровольцями на війну поруч із десятками тисяч їхніх побратимів. Своєю смертю вони вже заспівали пісню про Любов і Свободу та повернулися до небесного дому! Заради того, щоб Україна жила! Жодна країна не бачила стільки Героїв, котрі сьогодні ступають українськими степами.

У наш час зразком героїзму у світі стали українські воїни, що зупиняють росіян. Вони б’ють ворога, тому що боронять свою землю, сім’ї, домівки. Вони б’ються, бо поряд із ними чимало тих, хто допомагає: сотні тисяч добровольців, волонтерів, відданих друзів. Їх також підтримує багато з нас. Українська громада виявила надзвичайну активність. Це нова, велична сторінка нашої історії. Але третій рік війни буде важчий за минулі. Дехто нарікає, що втомився, що ми вже так багато зробили, витратили стільки грошей. Чуємо це від простих людей, але також політиків та лідерів держав. А що мають сказати наші воїни в окопах? Їм легко, вони не втомилися? А що станеться, коли вони скажуть: «Ми втомилися»? Їхня сила – наша Гордість! Допомагати їм – наша Честь! Тому кожна форма допомоги ЗСУ – це врятовані життя, швидша перемога, наша інвестиція в майбутнє. Ми не маємо права зневіритися, не маємо права втомитися.

Україна веде війну також тут, у Польщі. Надзвичайна допомога, котру польська держава надала Україні та українцям, стала переломним пунктом у нашій історії. Хто, як не ми, знає, якою була польсько-українська історія. Вона слугувала багатьом для того, щоб просувати свої поточні інтереси. Але зараз ми – як суспільство, як держава – мусимо усвідомити нашу відповідальність за майбутнє й за те, що саме від нас залежить, яким буде світ наших дітей. За цим нас будуть оцінювати. 

Україна у надскладний час війни вступає до Європейського союзу та в НАТО. Це гарантії нашого майбутнього. Ми маємо на всіх рівнях та всюди цей процес підтримувати, особливо тоді, коли дехто торгуватиметься за пшеницю та курей, і заради цього гальмуватиме процеси та шкодитиме безпековим інтересам української та польської держав. Ми стоїмо та будемо стояти разом з Україною. Це міра нашого патріотизму сьогодні! 

На порозі третього року війни закликаємо всіх до послідовної боротьби з росією на всіх фронтах. Ця держава й народ, що її творить, поставили себе за межі нашого світу, тому ми вимагаємо, щоб світ обов’язково взяв до уваги їхній вибір та видворив росію з усіх міжнародних організацій. У росіян – «страна бальшая», хай там грають у хокей та показують балет. За межами росії кожний її представник – це апологет путіна та рашизму. Закликаємо всі держави до непохитної підтримки Збройних сил України зброєю, яка допоможе перемогти в цій війні. Україна постійно потребує снарядів, далекобійних ракет, систем протиповітряної оборони та літаків. Якнайшвидше і якнайбільше! Якщо ця зброя не поїде до України, будемо її використовувати проти русні в Польщі, Німеччині, Литві, Фінляндії та інших країнах. Ця гниль розлізеться всією Європою. 

У Польщі наближаються вибори до органів місцевого самоврядування. Минулі виборчі перегони до Сейму показали, як питання України та її входження до ЄС може перетворитися на інструмент впливу. Цинічна гра з блокуванням кордону завдала великих втрат і українській, і польській економіці. Сьогодні знову чуємо, що кордони перекрито, цукор та пшениця не такі, як потрібно, забагато та задешево. Знову з’являються партії та групи, котрі хочуть посилити антиукраїнські настрої, попри рішення та політику підтримки з боку Європейського союзу. Україна – це спільний інтерес усіх країн Європи. Тому не дозволяймо популістам у Польщі підігравати русні, блокуючи вхід України до ЄС. Політики мають знайти таке спільне рішення, здійснити такі інвестиції в майбутнє, щоб виграли ми всі, а не зациклюватися на інтересах окремих партій чи груп. 

Від нас також залежить те, чи наступне 24 лютого, уже після Перемоги, ми зустрінемо в Україні разом з усією Європою як ті, хто спільно подолав рашизм. Слава Україні!

Головна управа Об’єднання українців у Польщі, Мирослав Скірка

Поділитися: