Орест Лопата ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ №31, 2023-08-06

Українська меншина в Польщі завдяки сприянню громадського телебачення (TVP) має свої передачі на хвилях радіо- та телеефіру.

На території всієї Польщі раз на місяць можна переглянути двомовну польсько-українську телепрограму «Теленовини» (TVP Regiony). Також кожної неділі відбуваються прямі трансляції божественних літургій по черзі з соборів УГКЦ у Перемишлі, Ольштині та Вроцлаві (TVP HISTORIA). Українські радіо- та телепередачі транслюють у Білостоці, Ольштині, Кошаліні, Щеціні та Зеленій Горі. 

За ініціативою місцевих влад регіональні газети та інші ЗМІ друкують матеріали українською мовою. Крім того, у медіапросторі бачимо багато українських сайтів, що належать церквам, громадським організаціям, часописам. Окремі інтернет-сторінки дають можливість обирати українську версію для висвітлення інформації.

Над появою українських радіопередач у Любуському регіоні працювала довголітня голова місцевого відділу ОУП Стефанія Яворницька. Сьогодні ж Ґожув-Великопольский є одним з міст на Любущині, де діє українська служба регіонального відділення Польського радіо «Радіо-Захід» (Polskie Radio Zachód, Radio Gorzów). Про діяльність радіослужби та українські передачі розповідає її ведучий і працівник місцевого етнографічного музею Мирослав Пецух.

Українські радіопередачі в Ґожуві-Великопольському та Зеленій Горі

– Українська редакція в структурі «Радіо-Захід» почала працювати у 2016 році. Наші передачі виходять в ефір під назвою «Розмови та бесіди про Україну».
Кожної неділі зранку, близько 8:20 – 8:35, ми виходили в ефір на зустріч зі слухачами Ґожува-Великопольського та Зеленої Гори. Від самого початку процес створення українських передач координує редактор «Радіо-Захід» Анджей Пєжхала. Саме він робить кінцеву технічну обробку надісланого йому звукового матеріалу.

Так було до початку пандемії, на час якої редакцію було закрито, а ми працювали дистанційно. Після того, як пандемія закінчилась, так і залишилось, що радіопередачі ми готуємо вдома. У нас зараз немає окремого редакційного приміщення. Створюємо матеріали дистанційно, потім надсилаємо до редакції, де їх після обробки редактора Анджея Пєжхала передають до виходу в ефір.

Зараз у Ґожуві-Великопольському українські передачі роблю тільки я, а до пандемії зі мною працювала Лідія Святківська. Тим часом у Зеленій Горі цим займаються Володимир Процюк та Діана Санчез – молоді люди, які прибули до Польщі близько 10 років тому з України.
Додам, що Анджей Пєжхала, якого я вже згадував, від початку нашого існування був відповідальним редактором передач усіх національних меншин Ґожува: ромської, німецької (вже не існують) та української.


Тематика радіопередач

– До лютого 2022 року я регулярно намагався робити передачі про якусь місцевість, розташовану на рідних землях, зокрема на Лемківщині, також на Перемищині, Сяніччині. Розповідаємо про фольклор, відомих людей. Це важливі теми для мешканців нашого Любуського регіону, котрі походять звідси.

Також у своїх матеріалах згадуємо про історичні події нашого українського народу, про історичну пам’ять. Напередодні інформуємо про найважливіші події нашої громади, що відбудуться в регіональному масштабі. Крім того, згадуємо про загальнопольські події, наприклад, про «Лемківську ватру». Робимо також розмови з нашими священниками.

Контакти зі слухачами

– У приміщенні редакції немає людини, яка працює біля телефону та приймає дзвінки від слухачів. Ми просто користуємося традиційними способами зв’язку.

До редакції надходять прохання від вихідців із Лемківщини про те, щоб в ефірі більше звучало лемківської говірки, особливо, коли в передачах ідеться про лемківські місцевості, такі, як Флоринка або Крампна. Саме цього принципу зараз дотримуємось. 

Великий резонанс серед публіки викликала передача про те, як на Лемківщині працювала комуністична секретна служба – Служба безпеки. Це складна тема, часом болісна. Наші слухачі просили не називати жодних прізвищ…
Також жваву дискусію викликала передача про трагедію села Павлокома.
«Вам не вдасться передати цієї складної теми впродовж десяти хвилин», – стверджували наші опоненти. Окрім того, був ще один аргумент проти – не можна в суспільно-культурній радіопередачі порушувати політичні теми без участі експертів. Скарги дійшли аж до керівництва «Радіо-Захід». Ми зі свого боку вважаємо, що про цю болісну тему треба розповісти полякам, яким про неї зовсім не відомо. 

Зазначу, що більшість наших слухачів – нащадки українців, переселених внаслідок акції «Вісла». Зокрема, це мешканці північних районів регіону.

Релігійні радіопередачі в Любуському регіоні

– Окрему передачу на хвилях нашого радіо веде о. Юліян Гойняк, парох УГКЦ у Зеленій Горі. Він вважає, що релігійною послугою треба охопити якнайширше коло слухачів. Тому передачі веде польською мовою.

Поділитися:

Категорії : Україна-Польща

Схожі статті

«Мені буде соромно, коли Маруся виросте, а я не буду для неї прикладом»: письменниця Каріна Саварина про війну, материнство та життя в Польщі

Семаковська Тетяна ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №5, 2024-02-04 Мама — чи всім легко дається це звання? Ще донедавна тема безпліддя в Україні була...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*