Тетяна Данюченко ■ ПОДІЇ ■ №9, 2024-03-03

19 лютого пройшла зустріч представників Спільної комісії уряду і національних та етнічних меншин з маршалком Сейму Шимоном Головнею. Це відбулося вперше за 19 років існування Комісії, і це представники меншин вже називають історичною подією.

– Ми дуже раді, що пан маршалок знайшов можливість зустрітися з нами, – каже Григорій Купріянович, співголова комісії та представник української меншини. – Тим більше, що зараз в польському парламенті немає жодного депутата, який би репрезентував меншини, і комісія – зараз єдиний легітимний орган, який представляє меншини, тому ця зустріч і була такою важливою. Ми мали можливість представити маршалку ключові питання, важливі для меншин, які потребують розв’язання: і ті, що були результатом занедбань протягом багатьох років, і ті, що з’явилися останніми роками. Це питання з багатьох сфер – культурного життя, освіти, існування меншин в публічному житті, де вони є почасти маргіналізовані і не беруться до уваги, також питання історичної пам’яті, які є дуже важливими для нас, адже меншини відрізняються від загалу, мають свою окрему історичну пам’ять. Ми звернули увагу на відсутність представника меншин в парламенті, вказали як на довготермінові розв’язання цієї проблеми через зміни виборчого права, так і на короткотермінові рішення, які можна було б застосувати вже зараз. Говорили також про значення Спільної комісії, в якій засідають як представники уряду, так і представники національних та етнічних меншин. Звичайно, торкалися і фінансового питання, бо воно є дуже важливим для нашого функціонування.

Представник німецької меншини Бернард Гайда зауважує, що серед головних тем, які розглядалися на зустрічі, були зміни в законодавстві, зокрема щодо представництва меншин в парламенті.

– На сьогоднішній зустрічі я намагався представити тему, яку вважаю базовою у політиці щодо меншин в Польщі, – коментує він, – а саме той факт, що в Польщі звертають дуже мало уваги на ратифіковані РП європейські документи: Європейську хартію регіональних мов або мов меншин та Рамкову конвенцію про захист національних меншин. Обидва документи ратифіковані в Польщі і безпосередньо зобов’язують до дій. Натомість польські юридичні акти їх не враховують в багатьох випадках, і шкутильгаюча освіта меншин є прикладом того, що якби положення Європейської хартії мов були реалізовані, то половини поточних проблем ми б не мали. Ми говорили про те, що якби було рішення розв’язати ці проблеми, то були би потрібні зміни в законі про меншини, аби уможливити реалізацію європейських положень у польській практиці. Також важливою темою було те, що ми вперше опинилися в ситуації, коли в парламенті немає жодного депутата з меншинного середовища. В попередній каденції у нас був представник німецької меншини, натомість зараз його немає, звичайно, через нестачу голосів, однак це явно показує, що виборчий привілей меншості, яка не мусить отримувати 5% на виборах в масштабі держави, став зараз фікіцією. Зараз цього мало, цього не вистачає. Ми звернули увагу маршалка, що у виборчій практиці інших європейських країн існують механізми для гарантування нацменшинам свого представництва в парламенті. Для цих змін потрібна довга дорога змін в законодавстві, однак якщо такої цілі не визначати, то її ніколи і не досягнути.

Присутні говорили про мультикультурність Польщі, про те, що в багатьох частинах країни культура та історія національних та етнічних меншин поступово зникає і що це останній момент, аби врятувати їхню культурну спадщину.

– Дуже важливо, що ми говорили відкрито про збереження культурної ідентичності меншин і що це неможливо без інструментів підтримки держави, – коментує представник німецької меншини Рафал Бартек. – Якщо ці інструменти не почнуть працювати, не почнуть діяти хоча б ті механізми, що записані в Європейській хартії мов, то ті ідентичності, які вже зараз перебувають під загрозою, просто зникнуть. Ми почули від маршалка Шимона Головні, що він це чує та розуміє, однак також він вказав на механізми функціонування парламентських інструментів – що не все можна вирішити вже завтра. Ми цього і не очікуємо, але сподіваємося, що зараз відкриваються двері до постійної співпраці, і ми окреслили ті інструменти, які могли б у цьому допомогти. Ми почули певний план роботи, зокрема думки маршалка, як могли би більш ефективно функціонувати питання меншин в Сеймі, в тому числі в технічному плані. Ми не очікуємо, що всі проблеми будуть вирішені після однієї зустрічі, однак вказали на потребу того, щоб Спільна комісія почала інтенсивну роботу, аби це не були «товариські зустрічі». Треба зауважити, що ті меншини в Польщі є, і треба шукати шляхи до вирішення їхніх проблем.

На зустрічі обговорювали і питання освіти меншин. Як підкреслює Рафал Бартек, хоча кожного року держава видає більшу кількість грошей на освіту меншин, однак задоволеність меншин від цього не росте.

– Німецька меншина останні два роки була дискримінована у порівнянні з іншими меншинами, зокрема в питанні, що стосується кількості годин навчання рідної мови, – зазначає Бернард Гайда. – Ця проблема після появи розпорядження нової міністерки освіти мусить зникнути 1 вересня, і німецька меншина повернеться на рівень інших, однак всі меншини мають значущі проблеми з реалізацією освітніх потреб, на чому ми теж наголошували на зустрічі.

Члени Спільної комісії залишилися задоволеними аудиєнцією. Маршалок був відкритим до діалогу, висловив бажання щорічних зустрічей з членами комісії та зацікавлення подальшою співпрацею.

– Сьогоднішня зустріч – чергове підтвердження того, що ця людина розуміє тематику та відчуває підходи до національних, етнічних і релігійних меншин, – зізнається Бернард Гайда. – Під час зустрічі пан маршалок допитувався, яка з наших проблем є найважливішою, де є брак реалізації. І думаю, він все чудово зрозумів.

– Зустріч була дуже приємною, – констатує Григорій Купріянович. – Відчувалося, що маршалок Шимон Головня – це людина, яка розуміє проблематику меншин і відчуває значення цієї проблематики. Ми почули дуже важливі заяви з боку маршалка, відчувалося його піклування про меншини. Дуже сподіваємося, що ця перша зустріч буде початком системної співпраці з маршалком Сейму. Вона не випадкова, адже вже раніше він заявляв про свою підтримку та увагу до національних та етнічних меншин. Дуже позитивно оцінюю цю зустріч, думаю, вона була дуже потрібною, сподіваємося на її результати.

Поділитися: