24.04.2023
«Краєчка» – музика від дітей для дітей
Павло Лоза ■ КУЛЬТУРА ■ №15, 2023-04-16 Альбом «Краєчка/Krajeczka» – це збірка українських пісень та ігор для дітей. Запис є унікальним дидактичним матеріалом для...
Рената Жупанин ■ ОСВІТА ■ №18, 2022-05-01
Історія нової української школи у Варшаві
Три поверхи, 11 класних кімнат та 270 учнів. У цей понеділок у Варшаві відкрилась нова школа для українських дітей – SzkoUA. Менш ніж за місяць польсько-українській команді вдалося організувати все «з нуля», аби діти, які втратили можливість онлайн-навчання, могли продовжувати вчитися рідною мовою. Про деталі ми поговорили з директоркою Варшавської української школи – Оксаною Колесник.
Про реалізацію
– Від першого мейлу з ідеєю і до відкриття школи пройшло 24 дні, – розповідає директорка. З нею ми говоримо у комп’ютерному класі, де встановлено близько 20 моніторів – тут діти складатимуть підсумкові іспити, які Міністерство освіти і науки України спростило до рівня мультитестів.
Техніку в клас інформатики, а ще прибирання класів, обладнання, переміщення меблів та інше взяли на себе волонтери – вони допомагали з ранку до ночі.
Окрім комп’ютерного класу у школі ще 10 кімнат на трьох поверхах. Є їдальня, спортивна зала, вчительська, директорат і медпункт. До викладацького колективу через соцмережі набрали 22 вчителів – усі українці. Заявок, за словами Оксани Колесник, було більше 600.
Зараз школа виглядає так, наче вже давно працює, а про перші дні роботи нагадує лише електрик, який завершує встановлювати кабелі.
Про відбір учнів
Українських дітей до Варшави прибуває багато, і, очевидно, більшість не володіє польською. Українських шкіл у Польщі близько п’яти, і у кожній своя система прийому учнів. У новій Варшавській українській школі першочергово приймають дітей із гарячих точок, у яких школи зруйновані, а дистанційного навчання нема.
Зараз таких дітей 270. Їхні заявки відібрали з-поміж 400 інших. З ними буде працювати психолог, але робота почнеться через певний час, а поки що проблеми будуть ідентифікувати.
Документ про освіту українського зразка діти отримають без проблем, – каже Оксана Колесник. Для цього вони уклали тристоронню угоду між давидівською громадою Львівського району Львівської області, Українським домом у Варшаві та Всеукраїнською громадською організацією «Орієнтир HUB». Така угода дає можливість вчитися за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, а потім отримати український диплом.
Про систему
Деякі з українських шкіл у Польщі мають адаптаційну мету, тобто спрямовані на те, щоб діти якнайшвидше інтегрувались і продовжили навчання в польській школі. У SzkoUA – навпаки. Акцент зроблений на тому, аби максимально наблизити умови навчання до тих, які були в Україні. Діти можуть навчатися з 1-го по 11-й класи, паралельно вивчаючи польську, а потім вирішити – вступати в український чи у польський вищий навчальний заклад. Керівництво переконане, що на адаптацію дітей така сепарованість ніяк не впливає. Директорка зазначає, що у будь-якому разі вони перебувають у польському середовищі та весь час чують мову, тому проблем бути не повинно.
Тут викладатимуть українську, польську та англійську мову, математику й інформатику, історію – як українську, так і польську (разом із тим навчатимуть і польської культури), літературу – українську та зарубіжну, географію, біологію й основи безпеки. Влітку планують відкрити ще мовний табір, аби діти швидше опанували польську.
Про іспити
Після початку війни ДПА (державну підсумкову атестацію) для українських школярів відмінили. Тобто дитина автоматично переходить у 5-й чи 9-й клас, без тестування.
ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) теж спростили. В Українському центрі оцінювання якості вирішили, що тепер воно буде проходити у форматі одного мультитесту. Діти заходитимуть у власний онлайн кабінет і відповідатимуть на питання з української мови, математики та історії. Доступ до тесту даватимуть на 10 днів, аби у випадку екстреної ситуації дитина могла завершити тестування пізніше. Питання змінюватимуться щодня.
Отже, після закінчення української школи учні зможуть вирішити – вступати їм у польський чи український вищий навчальний заклад.
Про команду
Усього в українській школі у Варшаві працюють 33 спеціалісти. Це вчителі, адміністрація, медичні працівники, психологи і троє директорів, серед яких один – польський.
SzkoUA створено завдяки ініціативі Клубу католицької інтелігенції у Варшаві, фонду «Наш вибір» і Українського дому у Варшаві за підтримки Фундації польської школи та асоціації «Альянс сімей». Партнером виступило і Міністерство освіти і науки України, а з фінансуванням допоміг Всесвітній фонд «Save the Children». Ініціаторами та ідейними натхненниками були як українці, так і поляки. Оксана Колесник каже, що проєкт вдалося запустити за такий короткий термін завдяки злагодженості роботи команди.
– Хтось допомагає з логістикою, хтось – із підключенням електронних систем, хтось ідейно. Кожен у команді був відповідальний за конкретну частину роботи: пошук вчителів, відбір анкет школярів, комунікацію з організаціями, пошук спонсорів… Так нам вдалося усе зробити за трохи більше, ніж три тижні, – розповідає директорка.
Про плани
Поки робота школи планується до кінця червня. Основна мета, на думку керівництва, – аби школа працювала і з вересня наступного навчального року.
На канікулах хочуть організувати дозвілля таким чином, щоб діти провели час з користю. Серед ідей – мовний табір, де навчатимуть української, польської та англійської.
На питання про основні цілі та вектори розвитку директорка школи відповіла, що хотілося, аби був один єдиний вектор – щоб війна в Україні завершилась і ми якнайшвидше повернулися додому.
24.04.2023
Павло Лоза ■ КУЛЬТУРА ■ №15, 2023-04-16 Альбом «Краєчка/Krajeczka» – це збірка українських пісень та ігор для дітей. Запис є унікальним дидактичним матеріалом для...
12.04.2023
Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №12, 2023-03-26 9 березня під пам'ятником Тарасу Шевченку у Варшаві дипломати Посольства України спільно з представниками української громади, учнями...
04.04.2023
Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №11, 2023-03-19 Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) представив результати дослідження впливу війни на українознавчі школи...
19.03.2023
Освітній кластер MriyDiy ■ ОСВІТА ■ №9, 2023-03-05 Освітній кластер підтримує ініціативу включення польської мови до переліку навчальних предметів, з яких проводиться зовнішнє незалежне...