Марта Левосюк-Олійник ■ ПОДІЇ ■ №32, 2023-08-13

«Українська вишивка у Польщі» – під такою назвою Об’єднання українців у Польщі, гурток у Кракові, разом із Музеєм Кракова 1 серпня відкрило виставку в Палаці Кшиштофори. «Дуже тішимось нашою новою співпрацею і тим, що тепер краків’яни та всі, хто відвідають цей музей на Площі Ринок, можуть пізнати нашу українську спадщину, усвідомити, що таки наша своєрідна культура тут, на теренах Польщі, існувала й надалі існує. Ми пишаємось цим», – сказав Андрій Олійник, голова краківського гуртка ОУП. На виставці представлено родинні реліквії та приватні колекції. Це перша з двох виставок, запланованих цього року. 

На виставці можна побачити речі щоденного побуту, як рушники, але й також так звані «причіпки». «Причіпка» – це тканина, яку чіпляли до престолу, а згори клали скатертину, яку можна було прати частіше, й завдяки тому вишивані візерунки не нищилися. Ці церковні тканини становлять найбільшу частину колекції. Були вони виготовлені для внутрішнього оздоблення греко-католицької церкви в Кракові. Деякі зробили черниці з Краківського монастиря, a інші вони привезли з різних міcт у Польщі. Ці тканини бачили багато.

Вони служили, зокрема, каноніку Миколаю Деньці, пароху церкви в Кракові. За заслуги в збереженні та відбудові структур Греко-католицької церкви в Польщі після 1945 року, а також за героїзм і рішучість у захисті віри отців він отримав титул папського камергера (godność szambelana papieskiego), а через два роки митрополит Йосип Сліпий призначив його митратом й архидияконом капітулу Перемишльської єпархії. Ті тканини служили при богослужіннях у каплиці Святої Дороти в костелі Святої Катерини, де в 1958–1998 роках була розміщена греко-католицька парафія в Кракові. Їх використовували під час прийому почесних гостей, як, наприклад, у 1972 році краківського митрополитa кардиналa Кароля Войтили, а в 1986 році апостольського нунція архиєпископa Франческо Коласуонно, а також під час щорічних свят і відпустів. 

Другою великою колекцією є рушники, які були створені на польсько-українському етнічному та національному пограниччі у 20-х та 30-х роках ХХ століття. Вони походять із колекцій відомої в краківському середовищі діячки Марії Грицевич-Шланти (1932–2023) та мають цікаву історію. Спершу рушники належали Стефану Емілiaну Венгриновичу (1897–1954) – греко-католицькому священнику, активному діячу українського громадсько-культурного життя в Сяноці. Отець Стефан Венгринович був одним зі співзасновників Музею Лемківщини в Сяноці (у 1928–1939 роках був заступником директора); співпрацював з етнографинею Іриною Добрянською, художником і директором музею Леоном Гетцом, якого поховано в Кракові. Був членом правління товариства «Народний дім» у Сяноці (згодом – його головою), членом товариства «Рідна школа». У 30-х роках керував читальним залом товариства «Просвіта» у Сяноці.

Рушники потрапили до Кракова завдяки синові священника Стефана – Тирсусу-Всеволоду Венгриновичу (1924–2002), відомому краківському графіку. Тирсус Венгринович вивчав живопис і графіку в Академії образотворчих мистецтв у Кракові. Працював переважно з графікою. Він був автором 500 екслібрисів та гравюр на дереві, на яких зображено церкви Лемківщини. Як бачимо, ці вишиті предмети є цінними реліквіями для українців. Настільки цінними, що їх перевозили із собою з родинних домів, передавали з покоління в покоління, й часто це були єдині пам’ятки роду. Варто звернути увагу, що три рушники з-посеред усіх вишито навперемінно, тобто вишивку з одного боку розміщено по верху, а з другого – по низу. Такого типу рушники вішали над іконами. Тепер ця колекція є власністю Ольги Кіх-Маслей. Для порівняння можна також побачити два рушники з села Серетець, що в Україні на Тернопільщині

Останній експонат – це скриня, привезена з Поздзяча, зараз це село Лешно, на Підкарпатті, недалеко Перемишля. Вона датується приблизно 1900 роком. Саме в таких скринях зберігали тканини, вишиті скатертини, сорочки, костюми, і таку скриню дівчина брала в дім свого новопошлюбленого чоловіка як придане.

Уже восени буде відкрито другу частину вистави, з вишиваними сорочками та строями, а також відбудеться серія майстер-класів із вишивання, петриківського розпису та витинанки. Заохочуємо спостерігати за новинами краківського гуртка на фейсбук-сторінці, де з’являються усі актуальні анонси (facebook.com/zuwpkrakow).

Поділитися: