Степан Мігус, Тетяна Бакоцька ■ ПОДІЇ ■ №23, 2023-06-11

16 травня в Ольштині відбулася урочиста церемонія закриття фотовиставки «Покалічена», яку можна було відвідати протягом двох тижнів у приміщенні Воєводської публічної бібліотеки ім. Е. Сукертової-Бєдравіни (ВПБ) в ольштинській «Старій ратуші», що в Старому місті. На дев’яти великоформатних стендах було представлено фотодокази обстрілів, здійснених російськими варварами по об’єктах цивільної інфраструктури, та масштаби руйнувань Харкова й навколишніх територій. Фотографії підготували представники Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» – громадської організації, що діє в Харкові вже майже одинадцять років. 

Виставка за сприяння легенди «Солідарності» віцемаршалка Богдана Борусевича з Ольштинського відділу ОУП і голови комісії національних меншин сеймику Вармінсько-Мазурського воєводства Ярослава Сломи «примандрувала» до Ольштина з Ґданська. Воєводська публічна бібліотека в Ольштині одразу погодилася представити її публіці. До речі, у приміщенні бібліотеки постійно відбуваються презентації воєнних «досягнень» варварів ХХІ століття – московської орди.

– Десятки тисяч звичайних поляків почали допомагати українцям від перших годин повномасштабної війни, – згадує Адріанна Валендзяк, виконувачка обов’язків директора ВПБ в Ольштині. – Маємо пам’ятати, що війна почалася ще 2014 року… Виставка має зворушити людські серця, щоб допомога була активною й тривала стільки, скільки це буде потрібно.

Мирон Сич, віцемаршалок Вармінсько-Мазурського воєводства, говорячи про масштаби руйнування цивільної інфраструктури, про численні жертви серед цивільного населення, підкреслив, що значної частини руйнувань можна було уникнути, якби Європа й цивілізований світ «рішучіше та швидше почали допомагати Україні зброєю, а варварську країну одразу цілковито ізолювали від світу».

Голова комісії у справах національних та етнічних меншин сеймику Вармінсько-Мазурського воєводства Ярослав Слома сказав: 

– Від початку повномасштабного вторгнення кожен день приносить Україні нові жертви й руйнування. На цих фотографіях ми бачимо зруйнований Харків, що розташований усього за 38 кілометрів від російського кордону. Але місто досі залишається незламним. Так само як і Миколаїв, Херсон та інші українські міста. 

За словами Ярослава Сломи, ця виставка показує не лише величезні втрати та жертви, а й героїчну оборону, опір та щоденну боротьбу українців із російськими окупантами. 

Віцеконсул України в Ґданську Олександр Марцінів подякував полякам за величезну допомогу та висловив сподівання, що вона триватиме до завершення  війни, до перемоги України, й навіть довше. Україні буде потрібна допомога всього світу у відбудові зруйнованої Харкіщині й усієї України.

Під час урочистої церемонії закриття виставки було вручено нагороду «Ольштинянин 2022 року» за версією газети «Виборча Ольштин» (Wyborcza Olsztyn). Переможця конкурсу обирали читачі видання. За результатами голосування, перемогли представники соціальної ініціативи «Транскордонна група»: Лукаш Міхалкевич, Моніка Дибек, Марцін Грико, Кароліна Візнер, Анна Груцела та Пауліна Гнацінська. Завдяки їхній допомозі вдалося евакуювати понад 7 тисяч людей з охопленої війною України. Також волонтери «Транскордонної групи» на власних автомобілях возили в Україну гуманітарну допомогу. 

Фіналістами конкурсу «Ольштинянин 2022 року» стали люди й організації, які активно та постійно допомагають українським біженцям. Це, зокрема, Петро Палінський, котрий разом із батьком за власні гроші відремонтував за рік майже 1000 велосипедів, які йому віддали поляки, й подарував їх біженцям; директор Міського осередку культури Маріуш Сєнєвіч – за проєкт «Ольштин на Вармії» та створення культурного простору для українців, де діє Фонд «Два крила», заснований біженцями; Греко-католицька кафедральна парафія (Карітас) –  головний пункт допомоги біженцям в Ольштині, а також військовим та цивільним в Україні. 

Біженка з Харкова, учасниця Програми допомоги іноземцям Федерації громадських організацій FOSa Вармінсько-Мазурського воєводства Юлія Литвинова зі сльозами на очах розповіла про своє місто: 

– Харків – одне з найбільших і найгарніших міст Європи. росіяни претендували на це місто ще в перші дні війни у 2014 році. Бо, за їхньою версією, в 1919–1934 роках Харків був столицею УРСР, а тому це російське місто. Хоча насправді, коли більшовики окупували Україну, їм було вигідно в той час створити столицю окупованої території саме в Харкові – в українському місті. Досі пам’ятаю той страх, який відчувала, коли у 2014-му нам роздавали на роботі трудові книжки. Ніхто не знав, що буде далі: чи зможемо залишитися в Україні, чи нам судилася така страшна доля, як Донецьку й Луганську. Майже 10 років тому український Харків вистояв. І нині нам вистачить стійкості. Мій син захищає Україну на фронті, захищаючи, серед іншого, загальноєвропейські цінності. Я вдячна польському народу за солідарність і твердо вірю, що понівечену Україну обов’язково відбудуємо. 

Поділитися: