Світлана Лагуз ■ ПОДІЇ ■ №17, 2021-04-25

Чому тільки 9 березня і чому тільки концерт? Так з року в рік звично відзначаємо чергові річниці Кобзаря, а потім з почуттям виконаного обов’язку вішаємо портрет на стіну і пірнаємо у вир інших важливих справ. До наступного 9 березня. Чи про це мріяв Тарас? Чи хотів він бути німою іконою, до якої моляться,  але не прагнуть зрозуміти? Яким він був, що любив, про що мріяв? В пошуках відповідей на ці питання осередок Об’єднання українців у Польщі у Кракові за участі гурту «Крайка» з Перемишля і науковців зі Львова реалізували проєкт «Тиждень з Шевченком». 

Від 4 до 10 квітня на ютуб-сторінці гуртка ОУП у Кракові було розміщено 8 професійно зроблених відео, присвячених Тарасові Шевченку. Це українські народні пісні у виконанні гурту «Крайка»; розповідь викладача кафедри сакрального мистецтва Львівської Національної Академії мистецтв Богдана Зятика про малярство Шевченка;  Псалми поета у виконанні о. Адріана Лихача. Листи Шевченка та коментарі до них підготувала і прочитала докторка гуманітарних наук, старший викладач кафедри україністики Ягеллонського університету в Кракові Божена Зінкевич-Томанек. Автори проєкту мали на меті показати Кобзаря різносторонньо – як людину і як митця, щоб спонукати глядачів до пошуків істинного Тараса.

«Шевченко – митець, до якого можна повертатися постійно. Кожного разу, коли читаєш його поезію, відкриваєш нові значення його слів. Культ Шевченка як святого  призвів до того, що його портрет «повісили на стіні». А коли образ вішають на стіну, то перестають вивчати. Цим проєктом ми хочемо показати Тараса Шевченка людиною. Людиною, яка мала свої вподобання, друзів, велике серце та ще більший талант! Щоб кожен глядач, який дивиться ці відео, хотів би знайти свого Шевченка», – розповідає голова краківського осередку ОУП Андрій Олійник.

Проєкт умовно можна поділити на кілька розділів, кожний з яких має своє призначення. Пісенний блок гурту «Крайка» записували в музеї Лемківської культури в Зиндрановій, який є унікальним і дуже цінним в нашій культурі. Це теж має свій символізм. «Ой чого ж ти почорніло»  на тлі хрестів зі знищених українських церков – як нагадування про актуальність слів Шевченка і в наш час. Блок з псалмами поета – як противага насаджуваному в радянські часи міфові про атеїзм Тараса. Коментарі о. Адріана Лихача допомагають краще зрозуміти глибину їх сенсу та трактування сьогодні. Пізнати Шевченка як людину, його плани, переживання, емоції допомагають його листи: до друзів, тодішньої інтелігенції, родини, брата.

«Більшість людей не розуміють Шевченка, – вважає Андрій Олійник. – Його образ відривають від реальності, пробують переходити від крайності в крайність, зосереджуючись на образі, а не на особистості.  Кожен більш-менш знає «Заповіт», але… візьмімо хоч один з фрагментів: «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте!..» Більшість соціуму так і не порвала. Мабуть, він не хотів би мати безліч пам’ятників, але був би щасливий, якби до його слів прислухалися і діяли.  Цей чоловік мав місію, мріяв про освічений, вільний, відповідальний народ. І до цього треба прагнути».

Формат  проєкту «Тиждень з Шевченком» визрів під час запису відео «Коляда з Кракова аж до Львова». Тоді Андрій Олійник поділився задумом з керівницею гурту «Крайка» Тетяною Наконечною, яка одразу його підтримала.

«Я одразу підхопила  ідею Андрія. В репертуарі “Крайки” були дві народні пісні на слова Шевченка – “Кохайтеся, чорноброві”  та “Ой чого ж ти почорніло”.   І була теж пісня, яка вважається його улюбленою – “Забіліли сніжки”. Тому цей мінімальний репертуар дозволив нам включитися в проєкт. Ми ще довчили одну пісню на слова поета, записану в Запорізькій області – “Ой щось чорніє та й над водою”, яка є фрагментом балади “Причинна”.  В мене був архівний запис, на якому співають старші пані із Запоріжжя. Варіант виконання “Кохайтеся, чорнобриві” ми створили на основі архаїчного запису, зробленого фольклористами на Кубані. Таке виконання зараз важко десь почути», – розповідає художня керівниця колективу.

Вона додає, що в кожній композиції мелодія – досить складна. Це все поліфонічні твори на 3-4 голоси, і ця гармонія непроста: «Тут немає нот, професійних хорових обробок. Мелодії народні – їх творили селяни для своїх потреб, а все ж їхня конструкція складна. Вони не перекладаються на хоровий спів один до одного. Тут треба розшифрувати окремі голоси. Пісні складні, але чудові. Особисто я ними зачарована, особливо “Причинною”».

Тетяна Наконечна зазначає: це досить унікально, що ми називаємо пісні на тексти Шевченка народними. Твори Шевченка були так популярні серед селян, що люди почали створювати мелодії до цих текстів. «Цікаво, що  змінювалися і самі тексти. Це можна побачити, якщо порівняти слова пісень, які ми співаємо, з друкованими творами Шевченка. Можна сказати,  що зроблені нами відеозаписи – наш маленький внесок в те, щоб зберегти ці прекрасні мелодії», – розповідає вона і додає, що технічно реалізувати задум та зробити відеозаписи пісень на якісному професійному рівні допоміг гурток з Кракова.

 «Сама ідея проєкту  оригінальна і цікава. Вважаю, що краків’яни  зробили щось виняткове в цьому році», – переконана Наконечна. Каже, що задоволена співпрацею та відкрита до нових ідей: «Краківський гурток стає креативнішим, і їхня сила в тому, що такі проєкти поєднують українців і з Польщі, і з України. Зізнаюся, що завжди вважала, що Перемишль – дуже творчий, і справді, ми дуже багато заходів організовували. Але Краків також, бачу,  не марнує часу і йде вперед».

Позитивно оцінює цьогорічне відзначення Шевченківських днів і багаторічна активна діячка ОУП Божена Зінкевич-Томанек, докторка гуманітарних наук, старша викладач кафедри україністики Ягеллонського університету в Кракові (зараз на пенсії):

«Щоб познайомитися з Шевченком як поетом, художником і як людиною, варто читати його листи. Для нашого відео я підбирала такі з них, які б допомогли показати Тараса Григоровича різносторонньо. Цьогорічним проєктом, присвяченим Кобзареві, дуже задоволена. Звісно, зараз, переглядаючи відео, маю деякі зауваження, що можна було б покращити. Але загалом вважаю такий формат дуже вдалим. Яким хорошим не був би концерт,  але його побачить невелика кількість людей. А відео зможуть переглянути всі охочі в зручний для них час, адже воно буде доступне для перегляду на ютуб-каналі Краківського осередку ОУП і надалі».

***

Більше відео можна подивитися на відеохостингу «Ютуб» на сторінці гуртка ОУП у Кракові. Повна назва сторінки – «ZUWP KRAKÓW Об’єднання Українців у Польщі КРАКІВ».

Поділитися: