Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №11, 2024-03-11

Православну панахиду відслужили 10 березня на могилі жертв, які загинули 80 років тому в Сагрині та сусідніх селах. У відзначеннях взяли участь представники організацій із Польщі та України.

10 березня 1944 року солдати Армії Крайової разом із членами селянських батальйонів напали на своїх співгромадян і протягом двох днів позбавили життя понад 1200 українців. Урочисту панахиду за душі загиблих очолив архієпископ Люблінський і Холмський Авель у співслужінні з духовенством Люблінсько-Холмської православної єпархії. Під час богослужіння до учасників звернувся отець митрат Петро Баб’як. Проповідник вказав на важливість молитви за померлих та її духовний вимір у стосунку до вічності.

Після служби зі словом виступив архієпископ Авель. Він подякував присутнім за спільну молитву в Сагрині та нагадав, що ексгумацію на цьому місці досі не проведено.

– Кістки сагринян розкидані по всій території довкола цвинтаря. До сьогодні жодної ексгумації на цьому місці ніхто не проводив. А десятки років тому, коли сьогоднішні жителі Сагриня орали поле, вони витягали із землі людські черепи та кістки й приносили їх на це місце, на цвинтар, – зазначив архієпископ Авель, який наголосив, що трагедія торкнулася не лише Сагриня. Це теж села Модринь, Конюхи, Пасіка та багато інших. Назви місцевостей написано на Сагринському пам’ятнику. Як й імена понад 600 загиблих жителів цього села.

– Вони віддали своє життя насамперед за те, що були православними, за плекання своєї національності та етнічного походження, – сказав архієпископ Люблінсько-Холмської православної єпархії й закликав до молитви та пам’яті про жертв.

Більше виголошених промов не було. Можливо, тому, що офіційних запрошень на церемонію не надсилали. Принаймні представники українських організацій із Польщі їх не отримали. В інтернеті чи пресі також важко знайти згадку про те, що відзначення були заплановані. Попри те, що це 80-річчя трагедії, тобто круглі роковини, не було теж жодного представника місцевої влади, не кажучи вже про воєводську. 

– Формально церемонію організувала Православна церква в Польщі. Я не отримав жодних офіційних запрошень чи повідомлень. Люди приїхали, бо з різних приватних джерел почули про відзначення, – розповідає голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка. – Шкода, бо навіть не було загадано, що убитими були українці, що зараз маємо війну в Україні.

У Сагринь приїхали нащадки колишніх мешканців Холмщини, які зараз проживають в Україні, зокрема у Львові.

– Хто, як не ми, буде молитися за душі тих, хто відійшов. Сюди колись приїжджало багато осіб із нашого Товариства, близькі яких загинули в 1944 році. Але деякі холмщаки, народжені у 30-х роках минулого століття, уже з огляду на вік і стан здоров’я не мають змоги приїхати, – говорить Ірина Гринь, голова Товариства «Холмщина». Вона показала на пам’ятнику прізвища рідних тих осіб, які родом із Холмщини, а сьогодні живуть в Україні.

– Вони ховалися в Сагрині. Усі загинули, – розказує українка, батько якої родом із села Ульгівок.

Десять років тому на відзначення 70-х роковин злочину в Сагрині з України приїхало два автобуси колишніх жителів Холмщини і їхніх нащадків. Цього року – 17 осіб.

Такий стан речей спричинений, зокрема, війною, коли не всі чоловіки можуть перетнути кордон. Війна теж певною мірою впливає на діяльність Товариства.

— Наше приміщення – у будівлі на четвертому поверсі. Коли лунає тривога, людям похилого віку важко збігти по сходах у підвал. Щойно збираємося з храму – зустрічаю ще одну жінку, яка врятувалася з усією родиною. У паспорті вказано місце народження – Сагринь. Це було для мене відкриттям, – каже голова Товариства. Інформацію про жінку вона передала історику Маріушу Саві, автору книги про сагринську трагедію. Це видання зараз готують до друку.

– На сьогодні триває коректорська робота. Потім треба зверстати – і друкувати. Якщо не встигнемо цього зробити до червня, то обов’язково хочемо презентувати книгу восени, – каже доктор Маріуш Сава, який теж був присутній на відзначеннях.

***

Серед гостей, які взяли участь у молитві, поклали вінки та запалили лампадки біля пам’ятника в Сагрині, були Українське товариство у Любліні на чолі з головою доктором Григорієм Купріяновичем, Об’єднання українців у Польщі на чолі з головою Мирославом Скіркою та заступником голови Андрієм Комаром, Об’єднання лемків (вінок поклав Олександр Маслей), Спілка українців – «Пам’ять і спадщина» на чолі з головою Олександром Стецем, Товариство «Холмщина» на чолі з головою Іриною Гринь, делегація Львівської обласної ради, зокрема  голова комісії з питань культури та інформаційної політики Львівської обласної ради Святослав Шеремета, польські публіцистки та активістки з Варшави Іза Хруслінська та Боґуміла Бердиховська, польський історик доктор Маріуш Зайончковський та інші.

Поділитися: