Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №7, 2023-02-19

Після перерви, спричиненої пандемією, поляки та українці знову зустрілись у Білому Борі на спільному колядуванні. Двадцять шосте колядування позначене, однак, ще більшим горем – війною в Україні.

На ювілейне 25-те колядування, що відбувалося в греко-католицькій церкві, було запрошено музичний гурт «Водограй» з Ґданська, учасники якого на той час нещодавно прибули з України. «Члени гурту “Водограй” родом з Донеччини, отже, з території, де з 2014 року триває війна з росією. Саме в Ґданську вони знайшли нове місце для життя. Проте надалі позв’язані з українською культурою та громадою. Ми запросили їх до нас з особливим проханням – щоб колядки, які почуємо в їхньому виконанні, стали молитвою про мир в Україні та у всьому світі. Стали молитвою про мир для кожного з нас», – казав тоді Володимир Філь, якому належить ідея польсько-українського колядування. На жаль, так не сталося.

Під час 26-го колядування думки учасників були з Україною, охопленою війною. Тому білобірське колядування було не лише співанням колядок, але й молитвою, криком до неба народу, що бореться за свою свободу, за мирне небо й безпечне життя українських дітей, які нині перебувають у темряві…

Як уже було зазначено, ідея польсько-українського колядування належить Володимирові Філю – голові гуртка ОУП у Білому Борі. Саме він майже тридцять років тому запропонував Ірині Ковальській, яка веде хор при римо-католицькій парафії, та Ірині Дрозд, представниці ради хору, що діє при греко-католицькій церкві, аби саме в час різдвяних свят спільно колядувати. Ідея так сподобалася, що здається, немов у Білому Борі польська колядка перемішується з українською, тим самим показуючи багатокультурність цього містечка. Від самого початку колядування поперемінно відбувається то в римо-католицькій, то в греко-католицькій святині – зараз господарем була римо-католицька парафія.

Цього року в колядуванні участь взяло 13 хорів та ансамблів з Білого Бору та довколишніх місцевостей, які заспівали найбільш популярні та найгарніші колядки. І з кожним роком заходом цікавиться все більше учасників, адже для колективів це можливість показати власні надбання й ще більше подружитися зі своїми сусідами. Однак, колядування – не лише співання колядок, а зустріч двох культур, традицій та церков. Нині це вже помітний захід, завдяки якому твориться спільнота двох культур: польської та української. Українців представляли учні шевченківської початкової школи та ліцею, хор «Оберіг», який діє при греко-католицькій парафії у М’ястку, та хор греко-католицької парафії в Білому Борі. Традиційно на завершення колядування всі учасники заспівали польською та українською мовами колядку «Тиха ніч, свята ніч» – у цьому році її слова несли особливу силу.

Поділитися: