Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №34, 2023-08-27

У селі Асуни (Вармінсько-Мазурське воєводство) перебувала група студентів факультету архітектури Варшавської політехніки, які інвентаризували місцевий греко-католицький храм. У результаті їхньої праці була створена технічна документація.

Молоді архітектори виміряли всі висоти храму та відстані між елементами конструкції, а також виконали технічний ескіз. Над цим працював, зокрема, Міхал Сєрженга, який у межах студентської практики вимірював східний фасад споруди. 

– Досі мені не доводилося відвідувати надто багато церков. До того ж цей об’єкт дуже цікавий – це готичний, дуже добре збережений костел, який зараз є церквою. Поєднання цегли та каміння надає йому особливого характеру. У середині мені дуже сподобалося дерев’яне склепіння з розписами святих, – розповів про свою роботу й враження студент. 

Опікун групи, викладач Войцех Вулковський зауважує, що така діяльність студентів є багатолітньою практикою кафедри й має на меті створення «запасної копії технічної документації» архітектурних пам’яток Польщі. Зібраний матеріал потім використовують для написання наукових статей чи книжок, також він дає можливість відтворити споруди у випадку нещасних випадків, як пожежа. За словами Войцеха Вулковського, стан асунського храму задовільний, хоча вимагає певного ремонту, бо, як підкреслює дослідник, «немає таких коштів, яких не можна було б вкласти в будівлю, що є архітектурною пам’яткою». Такі споруди кожні кілька або кільканадцять років потребують серйознішого ремонту. Науковець зауважує також, що асунський храм, споруджений у ХV ст., постраждав від пожежі у часи І Світової війни й був дуже якісно відновлений: 

– Ця відбудова має «романтично-автентичний» вигляд. Це дуже гарний проєкт, який створює чудовий краєвид.

Войцех Вулковський вказує й на основну особливість споруди, а саме – той факт, що нині цей готичний храм є греко-католицькою церквою. Таке поєднання Сходу й Заходу, за його словами, дуже добре вписується в традицію ІІ Речі Посполитої, що характерно, наприклад, для замкової каплиці в Любліні, каплиці на Вавелі в Кракові. 

– Король Яґайло мав матір русинку й виростав у такій культурі. Саме тому в Кракові маємо візантійські розписи. Подібні є хоча б у Сандомирі, – розповів Войцех Вулковський та підкреслив, що такі східно-західні архітектурні поєднання бачимо також в Україні. 

Візит в Асуни був можливий завдяки співпраці ґміни Барцяни з Варшавською політехнікою. У минулі роки студенти вже вимірювали храми на території ґміни, також заплановано їхні наступні візити.

– Створена в минулому, як і тепер, документація буде передана ґміні та використана в різних програмах субсидій – також в останній, завдяки якій ми отримали понад мільйон злотих на ремонт храмів у ґміні. За частину цих коштів незабаром будуть виконані роботи й в асунському храмі, – наголошує Марта Камінська, війт ґміни Барцяни. Вона інформує також, що документацію передадуть парафіяльним священникам і воєводському реставратору архітектурних пам’яток. 

Поділитися: