Павло Лоза ■ АНАЛІТИКА ■ №3, 2022-01-16

У порівнянні з торішнім бюджетом нацменшини отримають більше грошей. Але це не означає, що проблем буде менше.

Найбільше коштів цього року ґрантодавець, тобто Міністерство внутрішніх справ та адміністрації, виділив на німецьку громаду. Вона на реалізацію своїх завдань отримає понад 3,6 млн злотих (минулого року це було понад 3 млн). Українці, яких за переписом населення 2011 року було майже втричі менше ніж німців, матимуть близько 2 млн злотих (минулого року вони отримали понад 2,5 млн). На організації білоруської меншини ґрантодавець виділив понад 2,4 млн злотих (торік було приблизно 2,1 млн), кашубської – 1,7 млн (проти 1,5 млн минулоріч), а структури, які представляють лемків, матимуть близько 1,6 млн злотих (рік тому це було 1,4 млн). Звичайно, державну підтримку отримають також організації єврейської, словацької, литовської, караїмської та інших громад.

Збільшення та зменшення дотацій

Хоча загалом виплати більші, на думку лідерів української меншини, через підвищення мінімальної зарплати, зростання вартості послуг та цін, деякі проєкти буде важче реалізовувати.

Згідно з рекомендаціями конкурсної комісії, затвердженими Міністерством внутрішніх справ та адміністрації, найбільша українська організація – Об’єднання українців у Польщі – отримала 1 млн 322,5 тис. злотих. Це менше, ніж торік, коли відомство для ОУП виділило 1 млн  892,5 тис. злотих. Звідки така різниця? За 2021-й 688 тис. пішло на відбудову та ремонт Народного дому у Перемишлі. У 2022-му цей інвестиційний проєкт не матиме підтримки з державного бюджету.

Слід додати, що цього року у такій же ситуації опинилися одна словацька та одна кашубська організація.

– Зовнішні експерти, які оцінюють подані меншинами заяви на ґранти, звернулися до міністерства із пропозицією розподілити гроші з дотації на інвестиційні проєкти серед громади. Ми отримали офіційного листа про те, що нам виділили додаткові 70 тис. злотих на поточну діяльність та додаткову суму на видання тижневика «Наше слово», – зазначає членкиня Головної управи ОУП Стефанія Лайкош, яка у грудні брала участь у засіданні Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин.

Найбільша цьогорічна дотація для ОУП пов’язана саме з «НС» – це 445 тис. злотих. Вона на 30 тис. більша від попередньої. З іншого боку, є проблеми, пов’язані з кількістю передплатників, яка постійно падає, зараз також зросла ціна пересилки та друку газети. З огляду на таку ситуацію, діячі ОУП вирішили змінити формат видання, що має зменшити вартість його друку. Тижневик у меншому форматі з’явиться у другому кварталі цього року.

Газова проблема

Фінансування було також однією з тем засідання Головної ради, яке відбулося у грудні. Члени організації не приховують, що зараз їх найбільше лякає зростання цін, особливо за електрику та газ. Об’єднання є власником будинків у Щеціні та Варшаві, домівок у Ельблонзі, Тшеб’ятові та Зеленій Горі. Є ще Народний дім у Перемишлі. В інших містах організація орендує приміщення.

– Є різні види опалення. Ми підключені до міської мережі, вона використовує вугілля. Ціни підвищили на 30%, це для нас іще не так страшно. Тим більше, що кожного місяця міська адміністрація підтримує нас невеликою сумою. Але серйознішу проблему мають ті, хто використовує газові котельні, – зауважує Стефан Дембіцький, голова Ельблонзького відділу ОУП.

Таке опалення встановлене, зокрема, у Народному домі у Перемишлі. Нову котельню у будинку спорудили кілька років тому.

– Зараз ціни на газ дуже виросли – з урахуванням всіх оплат у 3-4 рази, – каже Ігор Горків, голова Перемиського відділу ОУП.

Що робити у таких ситуаціях? Стефан Дембіцький бачить вирішення проблеми у «солідарності».

– Ми в Ельблонзі на 70% самі оплачуємо витрати, пов’язані з домівкою. Але не всі на це спроможні, – говорить діяч Об’єднання. Він вказує, що під час останнього засідання Головної ради її члени підвищили членські внески з 20 до 90 злотих на рік.

– Це необхідно було зробити. У нас Ельблонзький відділ ОУП відповідає за забезпечення фінансування для домівки. Натомість інші гуртки, що входять до нашого відділу, збирають членські внески, і на ці гроші організовують події. Тому я думаю, що підвищення внесків дасть усім нам змогу краще функціонувати.

«Час діяти, а не давати поради»

– Об’єднання намагається організовувати українське життя у Польщі, як може. Нам буде важко це робити, не маючи задоволених базових потреб, зокрема без коштів на утримання домівок, оплату рахунків за газ та електропостачання, – перераховує голова Перемиського відділу.

На його думку, покращити ситуацію могло би «самооподаткування» –  якби члени громади регулярними щомісячними внесками підтримували діяльність організації.

– Підвищення цін на газ – це тільки початок, бо дорожчатиме усе: наприклад, папір та відповідно – друк афіш і рекламних матеріалів заходів, які організовують гуртки та відділи ОУП. Дотацій може на все не вистачити, – каже Ігор Горків.

Перемишлянин із досвіду знає, що невеликі перекази коштів не особливо впливають на домашній бюджет. Вони з дружиною щомісяця перераховують 30 злотих на ремонт Народного дому, і ще 30 – на потреби Перемиського відділу ОУП.

– Думаю, багато хто з громади може взяти з нас приклад, роблячи перекази, наприклад, на рахунки своїх відділів. Це перевірений іншими організаціями у Польщі та закордоном спосіб «самооподаткування», – вважає українець. – Нас повинно зараз мотивувати те, що ми можемо долати різні виклики та допомагати самі собі. Тому, якщо ми хочемо, щоби хтось – у нашому випадку ОУП – задовольняв наші культурні чи освітні потреби, то підтримаймо й самі організацію. Сьогодні для існування та розвитку такої структури потрібні передусім людські та фінансові ресурси.

Тут варто згадати, що окремі гуртки раніше могли покращити свої бюджети завдяки концертам та новорічним забавам (у Польщі їх називають «Маланками»). Зараз в умовах пандемії це ускладнилося.

«Ярмарок» у резервному списку

Цього року ОУП не отримало (поки що?) матеріальної підтримки на український молодіжний захід «JarmaRockFEST». Минулорічний, ювілейний 45-й фестиваль теж не мав фінансування від держави.

– Ми подали до МВСіА ґрантовий проєкт на цей рік. Тепер «46 JarmaRock FEST» опинився у резервному списку, – заявляє Єлизавета Кремінська, голова Поморського відділу ОУП.

Українська діячка із Ґданська пояснює, що така ситуація ускладнює організацію заходу:

– Маю надію, що ми все-таки отримаємо від ґрантодавця ці 14 тис. злотих. В іншому випадку буде складно запросити якийсь ансамбль із України. До цього ми організовували концерти майже повністю за участі колективів із Польщі. По суті, усі найкращі тутешні українські групи побували на «ярмарковій» сцені за ці два роки. Але кого ми би мали запросити цього разу, аби «втримати рівень»? – замислюється Єлизавета Кремінська.

Треба зазначити, що цього року ОУП отримало кошти на проведення заходів з нагоди 75 роковин акції «Вісла». П’ять років тому ґрантодавець відмовився фінансувати аналогічні події. Вони відбулися завдяки збору грошей.

Інші українські організації

Друга за кількістю членів українська структура у Польщі – Союз українців Підляшшя (СУП) – отримала дотацію в розмірі 446 876 злотих (минулого року – 407 880). Найбільше фінансування передбачене на організацію фестивалів української культури та традицій на Підляшші – 125 000 злотих.

Ще одна тамтешня структура – Український науковий інститут – матиме у своєму розпорядженні 72 500 злотих (минулого року було 76 300 злотих). Найбільше ця організація отримала на проєкт «Український підляський архів» та бібліотеку. Але цього року вони не матимуть підтримки двох видавничих ініціатив, які подавали у міністерство, зокрема не буде грошей на публікацію «Підляський традиційний фольклор ґміни Чижі – І том». Натомість Українське товариство у Любліні матиме 49 500 злотих. Організація не отримала цього року коштів на видавничий проєкт.

Фонду «Просвіта» призначили 119 000 злотих (торік було 89 400 злотих). Їх міністерство виділило на проведення Мандрівного фестивалю української культури та на розвиток українського освітнього порталу допомоги вчителям та школам, а також на поточну діяльність. Проте з державного бюджету для організації нічого не передбачили на сайт osvita.pl та на проєкт некомерційного українського інтернет-радіо. Також ґрантодавець не виділив коштів на проєкт під назвою «На допомогу вчителю і школі – просвітницький конгрес української мови». Проте він знаходиться у резервному списку (сума – 35 000 злотих).

Товариству любителів скансену матеріальної культури Холмщини та Підляшшя в Голі виділили кошти на видання літературного часопису «Український літературний провулок» – загалом 15000 злотих.

А от Центральноєвропейський навчальний центр для молоді отримав на проведення цьогорічного фестивалю української культури «Еколомия» 40 000 злотих. У 2020 році організація також мала фінансування від МВСіА, але через пандемію захід довелося скасувати.

Міністерство не підтримає цього року проєктів Фонду сприяння медіації та правової освіти «LEX NOSTRA» (створення сайту, присвяченого історії України, переважно Симонові Петлюрі), фондів «Imperio» (видавнича ініціатива) та «Alternata» (курси української мови)

***

Перелік дотацій, виділених на 2022 році МВСіА на виконання завдань для захисту, збереження й розвитку культурної ідентичності національних та етнічних меншин, можна знайти на урядовому сайті gov.pl (у рядок пошуку слід вписати «Dotacje Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji na 2022 r.»).

Павло Лоза

Фото автора статті

Поділитися:

Схожі статті

Коментарі

  1. Пане Павло – не дуже точно. Фонд Просвіта отримав дотацію на сайт: http://www.osvita.org.pl – тобто освітній портал. Не отримав проте (черговий раз) на видавнцтво – освітній журнал #osvita.pl, який видаємо поки що за сприяння маршалківського уряду у Щецині (у 2020 вийшов перший, а у 2021 другий номер). Коли йдеться про “Наше слово”, я вперше за 35 років перестав його передплачувати – це Ваша (редакційна політика, на жаль). І хотів би дізнатися, про причину браку дофінансування Народного дому в Перемишлі. Прошу або заперечити, або підтвердити інформацію про те, що грант не наданий бо ОУП запізнилося зі складенням внеску – тобто відмова була з формальних причин. А оскільки це правда – очікування самооподаткування звучить вже доволі цинічно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*