Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №16, 2024-04-21

У цьогорічних виборах до місцевого самоврядування взяли участь 79 представників української, зокрема лемківської, громади в Польщі. Мандат надано 23 кандидатам, які засідатимуть у раді одного сеймику, а також повітових, міських і ґмінних радах. У другому турі виборів, який відбувається 21 квітня, бере участь ще один українець.

Внутрішня конкуренція

З аналізу виборчих списків видно, що одні кандидати балотувалися вперше, інші – уже мали досвід участі не лише в місцевих, а й у парламентських виборах. Також була велика група кандидатів, у резюме яких написано – «депутат ради».

– Те, що наші люди беруть участь у виборах, є конче необхідним, бо основна наша діяльність відбувається у повітах, ґмінах, містах, – вважає голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка. – Дуже важливою є присутність наших представників у органах місцевого самоврядування, щоб ми могли отримати підтримку на місцевому рівні.

Як доказ голова ОУП вказує на особу покійного Мирона Сича.

– Вармінсько-Мазурське воєводство винятково ставилося до українських справ, оскільки Мирон був віце-маршалком, – стверджує голова Об’єднання.

Мирон Сич, який балотувався до сеймику, помер за кілька днів до виборів. Серед претендентів до цього ж сеймику було ще двоє українців. Один із них отримав мандат. Представники меншини намагалися потрапити до сеймиків у Західнопоморському, Поморському та Підляському воєводствах. Жодному з них це не вдалося.

Крім Мазурів, великі надії покладали на представників у Західнопоморському воєводстві. Однією з головних причин, чому не пройшли представники українців, може бути те, що два кандидати балотувалися в одному окрузі. У результаті вони стали одне одному конкурентами.

– На жаль, це свідчить про те, що наша громада або не може достатньо мобілізуватись, щоб обрати одного кандидата, за якого голосуватиме, або кандидати вважають, що політичні розбіжності між ними настільки великі, що їм треба йти окремо, – зауважує голова ОУП.

Мирослав Скірка вважає, що хоча нинішній результат виборів є хорошим, у деяких містах чи ґмінах він міг би бути кращим. Такий сценарій виявився б можливим, якби голоси виборців накопичувалися, а не ділилися, наприклад, на двох кандидатів у одному окрузі.

– Це відбувається з різних причин. Іноді це політична гра, а іноді хтось думає, що місцеве самоврядування стане початком політичної кар’єри. Насправді він не дуже впізнаваний, і шанси такого кандидата мізерні, – заявляє голова ОУП. – У підсумку ми всі програємо, тому що не отримуємо ключове місце, де нам потрібен був представник.

Розпорошення та можливості

Специфіка громад, які проживають в одному регіоні чи воєводстві, дає їм більшу кількість представників у місцевих органах влади. Як приклад можна згадати німецьку меншину.

У попередніх самоврядних виборах 2018 року це була єдина меншина в Польщі, яка мала свій виборчий комітет – KWW Mniejszość Niemiecka. Загалом зі списків цієї організації в Опольському воєводстві, де проживає найбільша кількість членів німецької меншини, балотувалося тоді понад 600 кандидатів.

Після поразки на парламентських виборах 2023 року та відсутності депутата в Сеймі німці змінили свій виборчий прапор на «Сілезькі самоврядники». Після 7 квітня вони можуть святкувати успіх, бо набрали понад 53 тисячі голосів у регіоні. Комітет матиме п’ять місць в Опольському воєводстві й, імовірно, стане коаліційним партнером «Громадянської коаліції», створивши більшість.

На відміну від німців українська меншина, яка є розпорошеною, може розраховувати наразі, а, можливо, і в майбутньому, щонайбільше на окремих кандидатів на найвищому рівні місцевої влади, тобто сеймику. І українці, мабуть, не створять свій виборчий комітет.

– Ми не партійна організація. Ми підтримуємо активних лідерів, які мають шанс приєднатися до органів місцевого самоврядування та представляти інтереси громади. Усе, що ми можемо зробити як організація, – це підтримати, – наголошує голова ОУП.

Статистика та один шанс покращити свій результат

У попередній каденції меншина мала двох українських представників у сеймику. Це було у Вармінсько-Мазурському воєводстві. На нинішніх виборах із шести кандидатів, за яких можна було проголосувати 7 квітня, мандат отримав один – Збіґнєв Гомза.

У районних повітових радах буде 10 осіб.

До ради Бартошицького повіту увійшли Мирослав Олійник, Петро Стапай, Данута Куницька. Двоє осіб будуть представляти меншину Кентшинського повіту – Cлавомир Плескович, Ольга Ванаґо. По одному представнику буде у радах повітів у Ґданську (Михайло Трембач), Битові (Мирослав Машлюх), Лідзбарку-Вармінському (Ярослав Когут), Більську-Підляському (Марія Рижик) та у Ґорлицях (Андрій Барна).

Найбільше – 11 осіб – засідатимуть у міських і ґмінних радах. У Західнопоморському воєводстві в раді ґміни Бесекеж – Дарія Антошко. У Поморському воєводстві й місті Сопот – Петро Гаргай, місті Прущ Ґданський – Роман Трембач, М’ястку – Славомир Чомко, Битові – Александра Булка-Кудлик. На Вармії та Мазурах у Кентшині – Зенон Бурачок, ґміні Барцяни – Петро Баран, а ґміні Бані-Мазурські – Стефанія Урбанська. Один представник буде в підваршавській ґміні Міхаловиці – Ярослав Гірний-Будка. На Підкарпатті в ґміні Загір’я – Кшистофор Василік, а в Нижньосілезькому воєводстві до міської ради Любліна увійшла Ксеня Довгань-Доманська.

Якщо дивитися статистично по воєводствах, то найкращий результат – у Мазовецькому, де був один кандидат, який переміг. На другому місці – Поморське воєводство, де з 10 кандидатів мандат отримало 50%. У Вармінсько-Мазурському, у якому балотувалася найбільша кількість кандидатів, – 31 особа, 30% стали членами рад. У решті воєводств – Західнопоморському, Підляському, Підкарпатському, Малопольському, Нижньосілезькому – мандат отримали 15-20% з тих, хто брав участь у виборах. У Любуському воєводстві було два представники громади, але жоден не мав успіху.

Також один із представників меншини, Cлавомир Ковальчик, став війтом ґміни Свйонтки (Вармінсько-Мазурське воєводство). Ще один українець бере участь у другому турі виборів, які проходять 21 квітня. Цей кандидат балотується на війта ґміни Бесекеж у Західнопоморському воєводстві. Оскільки цей номер виходить під час виборчої тиші, ми не можемо називати його прізвище.

Фото з архіву виборців

Поділитися: