Наталя Кравчук ■ ПОДІЇ ■ №38, 2019-09-22

Дружні відносини між двома народами і мир в Україні – це мета нинішньої Служби Божої. Так сказав парох римо-католицької парафії св. Кшиштофа у Подкові-Лісній, ксьондз Войцєх Осял. Саме там 8 вересня парох василіанської церкви у Варшаві – отець Петро Кушка – провів божественну літургію греко-католицького обряду. Співав парафіальний хор під диригуванням Лукаша Рейта.

Теперішня молитовна зустріч апелювала до польсько-української Служби Божої, яка пройшла у цьому містечку 3 червня 1984 року. Її ініціаторами тоді були історик Богдан Скарадзінський та редактор Ян Ярцо – місцеві громадські діячі, а також парох, ксьондз Леон Канторський. Віряни молилися про примирення і поєднання двох народів напередодні тисячоліття хрещення Русі-України, яке українці в усьому світі (поза зневоленою тоді Україною під владою СРСР) урочисто відзначали 1988 року. Запросили отця Йосафата Романика – генерального вікарія, примаса Польщі для греко-католиків, протоігумена василіанського чину у Варшаві. Співслужив тоді також молодий отець Петро Кушка.

Треба зауважити, що це був складний для Польщі час – після воєнного стану, коли в людях намагалися притлумити дух свободи. Попри все, ксьондз Канторський мав сміливість створити при своїй парафії осередок опозиційної демократичної думки, в рамках якого відбувалися дискусії, серед іншого, про національні питання сусідів Польщі – литовців, білорусів і українців. Ксьондз запрошував науковців і публіцистів, які займалися історичною проблематикою східних країн. Так, Збіґнєв Вуйцік виступав із доповіддю «З історії польсько-українського сусідства», а Богдан Скарадзінський підготував реферат «Польські гріхи в українських проблемах», чим прикув увагу численних мешканців Подкови, Мілянівка і Варшави.

Українська громада у Польщі добре знала науковця Скарадзінського, який вже у 80-х роках був своєрідним спеціалістом зі східних справ, його статті друкувалися у «Нашому слові», а книжка «Білоруси, литовці і українці» була для нас «першою ластівкою» з українських питань.

Те, що сталося 35 років тому в Подкові – це безпрецедентна подія. «Мешканці містечка, яких запросили троє ініціаторів, молилися за польсько-українське примирення, даючи зрозуміти, що ми – два народи, які споконвіку існували поруч, і нам треба будувати мир», – наголосив бургомістр Артур Тусінський.

Подкова-Лісна – це прекрасне, оточене лісом містечко, з майже 4 тисячами інтелігентного населення, які розуміють і прислухаються до проблем і потреб українців з молодої, 28-літньої держави. Багато людей або самі приймають на роботу заробітчан з України, або зустрічають їх на підприємствах. «Клуб католицької інтелігенції» при підтримці бургомістра, ради міста та католицької школи організував табір для дітей-сиріт російсько-української війни. Сестри терезіанки ведуть духовну місію в Україні і матеріально підтримують українських дітей.

Від імені посла України Андрія Дещиці за запрошення на церковний захід подякував перший секретар посольства Віталій Білогій. Він зачитав вітального листа, наприкінці якого наголошувалося: «будемо спільно будувати свободу і мир у Європі».

– Не тільки 1984 року, але й 2009 року представники обох народів моляться в цьому храмі, дякуючи за довіру до українців, яких місцеві жителі приймають у своїх хатах, тим самим допомагаючи у скрутному матеріальному становищі мільйонам членів заробітчанських сімей, – зауважив парох греко-католицької церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Варшаві.

У своїй проповіді отець Петро розповів про страждання людей, що ідуть боротися з ворогом; про їхніх матерів, дружин й осиротілих дітей, які несуть травму від війни у доросле життя. Для цього не існує ні міри, ні статистики. Закінчуючи проповідь, отець наголосив – тому ми звертаємося до Бога в молитві, аби перемогти це лихо та встановити спокій і мир серед людей та у всій державі.

Подков’янські католики продовжуватимуть гарну традицію польсько-українських молебнів 27 жовтня о 17.30. Міська влада, духівництво, сестри терезіанки і віряни – це симбіоз дружнього співжиття, проявами якого є, серед інших, такі вагомі християнські зустрічі, завершені спільною вечерею.

Фото Мєчислава Клайновського

Поділитися: