Валерія Гуржий ■ КУЛЬТУРА ■ №22, 2022-05-29

1 березня в Україні розпочав свою роботу Хаб стійкості – платформа з доступними сервісами для психологічної підтримки у кризовий час. Його співзасновник та координатор Андрій Сидоренко розповів детально про роботу осередку та різновиди підтримки, які там можна отримати.

 «Ми запустилися майже з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. Стартували двома спільнотами – це гурт медійників і журналістів «Фундація Суспільність» та Центр психічного здоров’я «БрейнКульт». Завдяки такій взаємодії нам вдалося швидко вийти у публічну площину і мати підготовлену команду фахівців, що готові надавати підтримку», – розповідає Андрій.

Лише за перший місяць охоплення сторінок Хабу в соцмережах сягнуло 1,5 мільйона людей.

«Він створювався як платформа, яка може дати максимально широкий спектр психологічної допомоги, аби кожен міг знайти те, що відповідає його запиту. Адже можливість скористатися допомогою дуже залежить від умов, у яких опиняється людина. Хтось виїхав і перебуває в умовній безпеці, а хтось залишається на окупованій території», – додає співзасновник Хабу.

Наразі платформа працює за 5 основними напрямками:

●  кризова служба психологічної підтримки, де можна завчасно і надійно забронювати час зустрічі з психологом. Працюють дві лінії: для тих, хто перебуває в Україні, і для тих, хто за кордоном;

●  десятки технік самодопомоги;

●  відкрита база доступних сервісів;

●  психологічний супровід команд;

●  з червня стане також доступним сервіс психотерапевтичної допомоги.

За словами Андрій Сидоренка, найбільшою популярністю серед українців користуються техніки саморегуляції, які допомагають упоратись з надмірними емоційними та фізіологічними реакціями, щоб діяти ефективно й адаптивно. Дописи в соцмережах лайкають, зберігають, коментують чи поширюють (тобто взаємодіють із ними) до пів мільйона людей.

«Дещо менше є звернень на лінії кризової підтримки, адже психологічна допомога все ще оповита певними стереотипами. Але ми активно працюємо над тим, аби нормалізувати роботу із психологами і психотерапевтами, адже часто, як і перша домедична допомога, вона рятує життя.  Загалом у нас є постійний запит на лінії кризової підтримки, також починає зростати й кількість людей, які звертаються з-за кордону», – каже Андрій.

Згідно з дослідженнями, при переживанні масової травми, якою є війна, відсоток тих, у кого може розвинутись посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), складає близько 20-25% людей. Окрім того, частота проявів депресії, тривожних розладів, вживання психоактивних речовин, зростає в рази. Ми знаходимось у дуже чутливому періоді, коли ще можливе раннє втручання – ми можемо сприяти тому, щоби психологічні рани війни загоїлися краще і швидше. Саме тому команда Хабу стійкості разом із партнерами – компанією Dudka Agency – почала розробляти платформу психотерапевтичної допомоги. Це буде системний ІТ-застосунок, через який терапевт зможе повноцінно супроводжувати клієнта, а кожен українець матиме можливість знайти фахівця, який відповідає його запиту, й отримати допомогу. Запуск застосунку запланований на червень.

«Є і певні виклики, з якими доводиться працювати, щоби платформа розвивалась і надалі могла допомагати всім, хто цього потребує. Один із них – фінансова підтримка психологів і психотерапевтів, які безкоштовно консультують українців і українок, постраждалих унаслідок війни. Адже їхні фінансові запаси також вичерпуються, і це ускладнює надання психологічної допомоги іншим на волонтерських засадах, яке це відбувається усі ці місяці. Тому зараз важливе завдання – пошук ресурсів для підтримки платформи в перспективі», – запевняє Андрій Сидоренко.

Повертаємося до головного – запитів, з якими звертаються люди. Серед тих, хто виїхав за кордон, їх можна виділити кілька:

• Надмірна тривога в цілому та зокрема за близьких, які лишились в Україні;
• Туга за домом;
• Труднощі з налаштуванням робочих процесів.

Андрій Сидоренко наголошує – люди, які переживають війну, стикаються з різноманітними проблемами, а постійний стрес впливає на життєві сили, можливість добре функціонувати і чинити опір. Психотерапевтка і співзасновниця центру психічного здоров’я «БрейнКульт» і Хабу стійкості Анастасія Ніжнік дала низку порад, зокрема – як віднайти силу, щоби працювати: 

• формуйте нові традиції: які щоденні ритуали ви могли би привнести у своє життя та роботу? Можливо, починати день з прогулянки чи розмови з колегами у чаті? Виділяти в обід 10 хв, щоб послухати музику?
• практика малих кроків: почніть роботу з одного кроку – зрозумілого, простого, який можна спланувати і виконати прямо зараз;
• спрощуйте завдання, відкиньте зайве, сфокусуйтесь на найважливішому;
• очікувати від себе мотивації та результативності «як раніше» – це обманювати себе: рівень ресурсу є іншим, тож відрізняються і можливості;
• не годуйте «внутрішнього ворога» – провину та докори. Запитайте себе – яка моя роль, що я можу зробити як частинка свого народу у цій війні за свободу, життя України та українців? І дійте відповідно до свого покликання та реалістичних меж власної відповідальності. Ви можете бути корисним, де б ви не були, а самодокорам місце там, де російському кораблю;
• людяність – в пріоритеті;
• відзначайте свої успіхи, навіть маленькі;
• тримайте зв’язок з людьми, які вам близькі;
• поповнюйте свою «скарбничку», хай у вашому дні буде щось, що дозволяє вам відновитись. Створюйте хороші моменти, адже радість дозволяє триматись на плаву;
• опануйте навички емоційної саморегуляції;
• майте час на сон та відновлення;
• за потреби – звертайтеся за психологічною підтримкою фахівців: превенція завжди краща за лікування.

Люди в евакуації часто переживають тугу за домом – вона є дуже сильною і цілком природною. «Бо дім – це не про житлову площу, це місце сили і роками вибудована архітектура нашого життя, де так добре відчуваються спогади і нові плани, де все близьке, знайоме і зрозуміле. І саме це дає нам відчуття безпеки у себе вдома, навіть якщо безпеки насправді немає», – каже Анастасія Ніжнік. У цій ситуації вона радить таке:

• важливо розділити емоції, когніції і поведінку. Хотіти повернутись додому – дуже природно, зрозуміло, і це палке бажання буде з нами як повітря – це є сфера емоцій;
• рішення (і подальші дії) важливо ухвалювати, осмислюючи ці бажання: яка є реальна ситуація зараз там, де мій дім? Чи там досі підвищений рівень небезпеки? Що говорять факти, що кажуть представники місцевої влади?
• ми «даємо запит» у когнітивну сферу і робимо оцінку того, чи час повертатись. Якими б не були наші емоції, вони не дорівнюють поведінці. Ми робимо вибір на основі знань і логічного мислення, тобто це – відповідальність кори головного мозку, чия функція – ухвалювати зважені рішення з передбаченням наслідків.

Війна і все, що з нею пов’язане, може викликати надмірні реакції – тривогу, злість, сум тощо. Часом вони настільки сильні, що заважають функціонувати. Допомогти справитись із цим можуть такі поради:

• дихайте: глибокий вдих через ніс і довший видих через щілину між губами. 5-8 циклів;
• притисніть руки до тіла, склавши долоні навхрест під ключицями, і наче крильцями метелика простукайте долонями у комфортному ритмі та з комфортною силою. Також можете по черзі простукати долонями по ногах у ділянці трохи вище колін або передпліччя;
• порухайтесь: використовуйте будь-яку можливість для фізичної активності. Навіть в умовах обмеженого простору можна по черзі стискати руки в кулаках або підіймати-опускати стопи, із зусиллям притискаючи їх до землі;
• якщо у вас є вода, зробіть приблизно 20 маленьких ковтків у спокійному ритмі (ковток-вдих-видих або два-ковток);
• потрясіть тілом: під час неконтрольованого тремтіння можна допомогти собі, збільшивши його – наприклад, потрясти стегнами, плечима, злегка пострибати.

Більше цікавих та корисних порад ви можете знайти на сторінці у фейсбуці.

Поділитися: