Григорій Сподарик ■ АНАЛІТИКА ■ №8, 2023-02-26

У Польщі підтримка України через рік після війни не згасла, але це не означає, що загрози зникли. Полем небезпечних процесів постає інтернет, право-радикальні середовища й економічна ситуація, яка ускладнює життя звичайних людей.

Під кінець минулого року віцепрезидент правління Польського фонду розвитку Бартош Марчук у твіттері назвав суму, якою Польща допомогла Україні від початку російської агресії. Дані показують, що у 2022 вона становила від 35 до 40 млрд. злотих (7,5 – 8,5 млрд. євро). Зокрема, 10 мільярдів витрачено на зброю, 6 мільярдів коштувала підтримка українських біженців з державного бюджету (разом з соціальними виплатами дітям) і близько 10 мільярдів – це допомога від органів місцевого самоврядування та неурядових організацій. У згаданій сумі близько 10 мільярдів становила приватна допомога звичайних поляків. У коментарі Бартош Марчук зауважує також, що на кінець 2022 року у Польщі перебувало 950 тис. біженців з України, з яких 90% становили жінки та діти. Представлена інформація походить з офіційної бази номерів PESEL, отже, з великою ймовірністю не повністю відображає як реальний масштаб міграції під час війни, так і масштаби приватної допомоги поляків українським біженцям. Навіть враховуючи ці факти, ніхто не повинен мати сумнівів, що Польща та її суспільство однозначно стали на бік України в її боротьбі з російським агресором. Однак це не означає, що поведінка кремлівських злочинців призвела до цілковитого зникнення антиукраїнських настроїв у Польщі. Хоч і на узбіччі суспільного життя, але вони надалі існують, активно знаходячи простір, особливо в інтернеті. 

На це вказує презентований у січні спільний звіт порталу Demagog (перевіряє факти в публічному просторі) та Інституту моніторингу мас-медіа. Дослідження «Антиукраїнська пропаганда в соцмережах» було проведено в листопаді 2022 року. Автори стверджують, що в цей період в інтернеті з’явилось понад 73 тисячі польськомовних записів і коментарів, де негативно ставляться до України та українців. З цим змістом могло зустрітися понад 34 мільйони користувачів. Автори підкреслюють, що 92% з усіх проаналізованих антиукраїнських постів було опубліковано в мережі «Твіттер». Антиукраїнська пропаганда є також у фейсбуці (5.7%), на офіційних сторінках політиків та партій, у коментарях до статей на таких сайтах, як o2.pl, money.pl, next.gazeta.pl, interia.pl або forum.wpolityce.pl. 

Аналітики Demagog та Інституту моніторингу медіа визначили майже 20 ключових слів, що їх використовують в антиукраїнській пропаганді. Серед них були: banderowiec, ukry, #StopUkrainizacjiPolski тощо. Автори антиукраїнського змісту у твіттері пишуть про нібито українізацію Польщі або без будь-яких доказів стверджують, що за інтернет-шахраями стоять українці. Вони розповсюджують також інформацію про те, що громадяни України не воєнні біженці, а просто переселенці, завданням яких є організація кривавих заворушень у польських містах. Автори звіту створили також список 10 найактивніших поширювачів антиукраїнської пропаганди. У ньому є, наприклад, користувач «@piotruchg». Він стверджує, що високі ціни на пальне в Польщі є результатом шантажу українського уряду, служби якого мають 4 тисячі компроматних записів польських політиків у публічних домах. Звичайно, жодними доказами ці слова не підкріплено. Інший користувач «@SitdamDamian» порівнює біженців з України з бандерівцями, які вбивали поляків на Волині під час ІІ Світової війни. Список закриває «@Laweta2», який закликає до бойкоту магазинів Lidl через створення мережею повідомлень українською мовою. Це, на думку користувача, має також бути доказом українізації Польщі.

Своє місце у списку ганебних пропагандистів у твіттері має й політик Ґжеґож Браун та його партія «Конфедерація». Після вибуху ракети в Пшеводові, внаслідок якого загинуло двоє людей, він повторив непідтверджену інформацію про те, що подія була українською провокацією. Депутат також стверджував, що підтримка України передбачає втягування Польщі у війну з росією. Він ділився й записом про те, що перемога України у війні не є інтересом Польщі. Парламентарій також поширив повідомлення, в якому йдеться, що біженці з України заражають поляків ВІЛ. У свою чергу на сторінці його партії біля репортажів із сумнозвісного Маршу Незалежності були позначки: #StopUkrainizationPolski та #NieNaszaWojna. «Конфедерація» також стверджувала, що мігранти, зокрема з України, змушують польських робітників виїжджати на Захід  в пошуках роботи. «Дані Євростату показували на той час, що Польща мала другу позицію щодо найнижчого рівня безробіття в Європейському Союзі, який становив 2,7%. Нижчим рівнем безробіття могли похвалитися лише чехи – 2,5%», – зазначають автори звіту.

Сторінка Ґжеґожа Брауна також посідає перше місце в списку антиукраїнських сторінок у фейсбуці. Тут політик стверджував, зокрема, що підтримка польським урядом України «несе значну небезпеку для польського народу». Іншим разом  він поширив запис пресконференції «Чи можна вимагати від українців лояльності до Польщі?». Тут можна почути неправдиву інформацію про те, що «існують ситуації, коли через пріоритет для українців польських дітей не приймають до шкіл». Тим часом фейсбук-сторінка автора «Szlachta» поширила неправдиве повідомлення про те, що українці безкоштовно отримали 361 квартиру від Польського фонду розвитку (ПФР), а до кінця січня 2023 року мали б отримати ще 400. Автори звіту підкреслюють, що це дуже популярна фейкова новина, яку розповсюджували в мережі в листопаді 2022 року. Насправді ж після початку війни ПФР дозволив сім’ям з України безкоштовно проживати в побудованих квартирах протягом кількох місяців. Неправдиву інформацію про квартири поширювали, наприклад, інтернет-канал wRealu24, а також фейсбук-сторінка «Wolność i Niepodległość». Водночас фейсбук-сторінка «Marsz Niepodległości» назвала українську письменницю Оксану Забужко «авторкою, яка пропагує бандеризм». Подібний необґрунтований зміст було відтворено на сторінках «Ruch Narodowy» та «Sympatycy Konfederacji». У результаті антиукраїнські публікації в інтернеті призвели до перервання зустрічі з письменницею, яка відбувалась у Міжнародному культурному центрі в Кракові з нагоди вручення їй Премії міської ради Кракова. До кола фейсбукових україноненависників входить і сторінка «Ukrainiec – NIE mój brat», що виступала проти допомоги Україні, чи сторінка «Stop ukrainizacji Polski», що поширила карикатуру, яка мала позбавити поляків бажання солідарності з українцями (на зображенні поляк годує українське цуценя, з якого виростає тигр і поїдає благодійника).

Свої дослідження щодо поглядів поляків на війну нещодавно представив також аналітичний центр Warsaw Enterprise Institute (WEI). Експерти перевіряли, якою мірою поляки погоджуються з повідомленнями, що відповідають інтересам путіна. У документі подано порівняння позицій у вересні 2022 р. та січні 2023 р. Респондентів попросили висловити своє ставлення до восьми обраних тез, які WEI вважають такими, що відповідають загальній меті пропаганди кремля. А її завданням закордоном є послаблення підтримки й допомоги Україні в західних суспільствах та провокування соціальної напруги в країнах, куди потрапили втікачі від війни. Експерти у своєму дослідженні виділили, зокрема, такі тези: війна є ліберальною змовою західних еліт; якби не розширення НАТО на Схід, путін не напав би на Україну; біженці з України – це насправді економічні іммігранти; ми не повинні допомагати Україні, поки вона не покається за Волинь і не засудить Бандеру; Польща не може дозволити собі біженців; росію не треба дратувати, бо вона має ядерну зброю; ми повинні сприяти миру будь-якою ціною – навіть ціною територіальних поступок України росії тощо. Виявилося, що 41% респондентів «безумовно погоджується» або «скоріше погоджується» принаймні з чотирма викладеними в опитуванні тезами. У вересні минулого року цей показник становив 34%, що означає 7-відсотковий приріст представників, що підтримують позиції такого типу. 

Експерти відзначають, що хід настроїв у бік обмеження допомоги Україні, щоб змусити укласти мир, у довгостроковій перспективі можуть становити величезну небезпеку для Польщі. У цьому контексті автори пригадують, що у 2008-му почалася війна в Грузії, у 2014-му – конфлікт навколо Криму та в східній Україні, а 2022-го – повномасштабне вторгнення в Україну. «Мир будь-якою ціною не усуне від нас загрозу, навпаки, він може приспати нашу пильність», – підкреслюють автори цього дослідження. Вони, посилаючись на експертів-психологів, зауважують також, що, якщо російська пропаганда хоча б частково впливає на наші думки, цього не можна ігнорувати. Крім цього, фахівці стверджують, що недостатньо протиставляти пропагандистській брехні правду та вказувати на її суперечності. «Замість того, щоб виправляти пропаганду, ми повинні конкурувати з нею», – зазначено в документі. У ньому рекомендується також, щоб пропаганда Заходу, зокрема й Польщі, була широким способом інформування громадськості про факти та інтереси цих країн, ґрунтувалася на фактах і була подана доступно та образно. «Немає нічого поганого в тому, щоб назвати зло злом, а те, що напад росії на Україну є злом, сьогодні на Заході, здається, ні в кого не викликає сумнівів», – говорять автори звіту про ключові моменти «правдивої пропаганди». Також вона має бути широко присутня в інтернеті, який росія послідовно й уміло використовує для просування своїх цілей та ідей, зокрема, серед молоді. 

Автори звіту звертають увагу на ще один ключовий момент. Люди загалом мають схильність сприймати негативні твердження в момент, коли бояться за своє майбутнє, відчувають економічне сповільнення та подоржчання життя. У таких умовах, а зараз саме їх спостерігаємо, емоції переважають над розумом. Тому щораз сильнішою може бути підтримка закінчення війни будь-якою ціною або переконання, що ми вже достатньо допомогли біженцям. «Економічні фактори сьогодні можуть формувати наше ставлення набагато сильніше, ніж будь-яка пропаганда», – відзначають автори дослідження. У цьому контексті варто теж пам’ятати про те, що соціальні настрої в демократичних країнах сильно впливають на розрахунки політиків. А Польща перебуває на порозі парламентського та самоврядного виборчих марафонів. Отже, суспільні настрої вирішуватимуть позицію політиків, зокрема щодо України. 

Поділитися: