Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №42, 2021-10-17

Говорили про освіту, історію та нову закордонну політику

4 жовтня під час свого візиту до Польщі очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся з представниками української громади. Серед присутніх були лідери нацменшини з Варшави, Любліна та Перемишля.

Проблеми спільноти

Представники організацій наголосили на питаннях, які їх зараз найбільше турбують. Найважливішою виявилася освіта. Про неї говорили, зокрема, заступник голови ОУП Андрій Комар, член Головної управи Об’єднання Петро Тима, директор школи ім. Маркіяна Шашкевича у Перемишлі Петро Піпка та голова Українського товариства у Любліні Григорій Купріянович. Нагадаємо, що у 2021 році наглядові органи шкіл нашої громади у Польщі припинили фінансувати заняття з мови, історії та географії України для учнів із українським громадянством. Представники меншини вважають, що до організації спільного навчання рідної мови для дітей з обох країн повинні бути залучені всі українські дипломатичні установи.

Наступна справа, яку обговорили учасники зустрічі, – це історична політика. – Те, що ми сьогодні маємо, – це навіть не політика, а істерика, – заявив Андрій Комар. – Польща не розглядає нас як партнерів до розмови про історичне минуле, вшанування пам’яті, хоча саме тут на цвинтарях спочивають наші близькі, прадіди. Петро Тима звернув увагу на події, які чекатимуть на нас через рік. Ідеться про відзначення 75-ї річниці акції «Вісла». Він нагадав, що п’ять років тому держава відмовилася фінансувати заходи, приурочені до 70-х роковин виселення.

– У них не брав участі жоден представник польської влади. Це був показник того, що ставлення до меншин змінилося, – сказав діяч ОУП. – Незалежно від державної підтримки, через рік пам’ятні заходи відбудуться.

Проте, який вони матимуть посил, чи буде він позитивний, чи ні, залежить від польської сторони. Є теж питання – чи українська держава долучиться до цього процесу? На зустрічі йшлося також про українську матеріальну спадщину у Польщі, зокрема у південно-східних регіонах країни. Серед іншого – про Народний дім. Українська будівля у Перемишлі і львівський Польський дім мали отримати фінансування з Програми транс- кордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна. Спільний проєкт громад з двох країн повинен був отримати ґрант – понад 2 мільйони 300 тисяч євро.

На жаль, від 2017 року і до сьогодні з причин, незалежних ні від українців із Польщі, ні від української держави, документи досі не підписані. Натомість Григорій Купріянович говорив про необхідність дій задля збереження також «живої культури»: – Потрібна підтримка з боку України, бо це наша спільна національна пам’ять. Думаю, що наші зусилля треба об’єднати, аби у Холмі, Перемишлі чи Більську-Підляському ця культура продовжувалася, жила. Голова товариства наголосив на необхідності пошуку системи підтримки української спадщини на тих територіях, де вона є корінною.

– Один вимір має культура у Варшаві чи Любліні, де її творять українці, які приїхали до міста. А зовсім інший він у місцях, де громада жила віками, – заявив Григорій Купріянович. Історик із Любліна нагадав, що підтримка нацменшин з боку польської влади з року в рік ускладнюється. Також вказав на потребу створення постійної моделі співпраці української держави та дипломатичних установ із українцями за кордоном. Однак діячі громади звертали увагу не лише на проблеми нацменшини.

Петро Тима нагадав про трагедію, яка сталася влітку у Вроцлаві. Ідеться про смерть українця, до якої були причетні польські поліцейські. Як зазначив колишній голова Об’єднання, якщо не буде різких дій української сторони, така ситуація може повторитися. – Настрої польського суспільства інколи дуже сильно коливаються. Тоді легко розпалювати антиукраїнську риторику, – заявив член організації.

У чому може допомогти Україна?

Дмитро Кулеба пообіцяв, що про освітні питання обов’язково розмовлятиме з польським головою МЗС Збіґнєвом Рау (їхня зустріч відбулася 5 жовтня у Варшаві – ред.) – Щиро кажучи, я не відчував гостроту цієї проблеми.

Наприкінці жовтня у справі навчання мають відбутися консультації з Міністерством освіти Польщі, – сказав керівник відомства.

Щодо історичних питань глава дипломатії зазначив, що Україна ніколи не виступала за те, аби вони визначали характер двосторонніх відносин. – Звичайно, я розмовлятиму про деякі справи з польським міністром Рау, зокрема про таблицю на могилі на Монастирі, – заявив очільник МЗС. Він додав, що дуже добре розуміє, чому для українців у Польщі важливим є питання акції «Вісла».

Проте історія – це не єдине, що зараз тримає обидві держави у напрузі. – Президент Польщі Анджей Дуда та голова МЗС Збіґнєв Рау ухвалили рішення: не робити польсько-українські відносини заручником історії. Але для того, аби ми зняли ці питання з порядку денного, потрібно ще дещо. В обох країнах у певних колах не повинно бути людей, які не люблять одне одного через минуле. Поки цього не станеться, ми будемо мати стан, який спостерігаємо зараз, – вважає Дмитро Кулеба.

Також він висловився щодо відновлення могил УНР на православному цвинтарі у Любліні. – Коли ми матимемо план реконструкції цих поховань, то разом знайдемо гроші на проведення робіт на кладовищі. Бо я хочу, щоб усі українські місця пам’яті у Польщі були зразковими. Для мене важливо, аби люди бачили, що шануємо своє, – додав міністр. За його словами, зараз дії МЗС України спрямовані також на розвиток Народного дому у Перемишлі та на те, щоб у Варшаві греко-католицька громада мала ділянку для побудови храму.

– Звичайно, не все залежить від нас, але наше завдання – штовхати ці справи уперед, – заявив керівник відомства.

Щодо політики у справі закордонних українців – Кулеба вважає, що наразі можливості вичерпалися. – Нам потрібні нові інструментарії підтримки громади за кордоном, нова філософія. Тому ми розробили в МЗС концепт «Всесвітня українська спільнота». Реформа мала бути зроблена цього року, але з огляду на підготовку Кримської платформи її не вдалося провести. Я її виконаю наступного року. Обіцяю, що нова закордонна політика буде, – запевнив очільник МЗС. На думку Дмитра Кулеби, Україна повинна йти у напрямку введення множинного громадянства.

Поділитися: