Павло Лоза ■ СПОГАД ■ №20, 2023-05-21

На 91-му році життя помер легендарний перемишлянин, доктор історичних наук Олександр Колянчук.

Олександр Колянчук народився 2 квітня 1932 року на Холмщині. Однак у 1947 році внаслідок акції «Вісла» опинився на півночі Польщі. Протягом усього життя був активним діячем української громади й дбав про її майбутнє.

Під час Національного перепису населення у 2011 році закликав активно взяти в ньому участь. Нагадаємо, що тоді вперше як одну з форм перепису було введено «самоперепис», коли кожен міг сам заповнити анкету за допомогою інтернету. 

«Насамперед мусимо показати, що ми тут є. Одні не ототожнюють себе, а інші навпаки – для них важлива національність <…>. Для нас важлива чисельність нашої громади в різних аспектах. Сьогодні дивно, смішно й, може, соромно було б нащадкам виселенців, що нас лише 30 тисяч», – говорив Олександр Колянчук у 2011 році.

Він був членом головної управи Українського суспільно-культурного товариства (1971 – 1973), членом Об’єднання українців у Польщі, зокрема головної ради ОУП (1996 – 2001), а також заступником голови Південно-східного наукового інституту в Перемишлі.

Багато років обіймав посаду редактора україномовних радіопередач в Ольштині, співпрацював з редакціями українських газет та журналів, які виходили в Польщі, зокрема «Нашим словом». Коли бував у Варшаві, відвідував редакцію, яка тоді  розташовувалась на вулиці Новгородській. Інколи телефонував і запрошував до себе.

«Редактор чув про цю людину? А редактор знає? Як редактор буде в Перемишлі, приходьте до нас. Запрошую», – часто можна було почути під час телефонної розмови з паном Олександром.

Багато розмов з ним велося на історичні теми. Адже значну частину свого життя доктор Колянчук присвятив поверненню історичної пам’яті про борців за волю України (бійців УГА та УНР), чий життєвий шлях завершився на території Польщі.

Про ці постаті, місця їхнього життя, діяльності та поховання на чужині він написав і видав низку відомих на Заході книжок. Серед них – такі видання українською та польською мовами: «Українська військова еміграція в Польщі 1920—1939 рр.», «Umarli, aby zmartwych wstała Ukraina: miejsca pamięci Ukraińców — uczestników walk niepodległościowych w latach 1917—1921 w Polsce», «За нашу і вашу свободу. Учасники українських визвольних змагань 1917–1921 рр. Місця пам’яті в Польщі. Довідник», «Ukraińscy emigranci polityczni w życiu naukowym, kulturalnym, społecznym i gospodarczym II RP».

Дані до своїх публікацій Олександр Колянчук багато років скрупульозно збирав у різних архівах. Завдяки цій тяжкій роботі віднайдено й врятовано цвинтарі та окремі могили петлюрівців у Польщі.

Книга «Українська політична еміграція в науковому житті» та кілька інших праць доктора Олександра Колянчука стали основою проєкту «Живі у нашій пам’яті – віртуальний український некрополь у Польщі», що передбачає збір даних про кілька сотень місць поховань видатних українців у Польщі. Самі творці проєкту не раз підкреслювали, що без робіт пана Олександра «загубилися б у тумані». 

Це ж стосується акції вшанування бійців Армії Української Народної Республіки «Полум’я братерства» – спільної акції української скаутської організації у Польщі Пласт та Об’єднання польського харцерства (Związek Harcerstwa Polskiego). П’ять років тому, коли пластуни вперше організували цю подію, шукаючи могили вояків УНР, вони користувалися книжками пана Олександра.

Олександр Колянчук є лавреатом багатьох відзнак – ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, відзнаки президента України – ювілейна медаль «25 років незалежності України», Офіцерського Хреста Ордену Відродження Польщі, Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, премії «Сторож пам’яті» Українського історичного товариства в Польщі та багатьох інших.

Олександр Колянчук помер 7 травня 2023 року в Перемишлі.

Поділитися: