Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №4, 2024-01-28

Колядки, пасторалі, щедрівки, віншування – днями в греко-католицькій церкві Білого Бору пройшло вже 27-ме польсько-українське колядування. Участь у ньому взяли всі охочі: діти, молодь, дорослі, вокальні групи, солісти, парафіяльні хори міста й навколишніх місцевостей.

Ця традиція з’явилася ще в ті часи, коли ідея польсько-українського колядування не була настільки поширена, як нині. У Білому Борі спільно колядували ще на початку 1990-х років, а такий задум зародився у Володимира Філя, голови білобірського гуртка Об’єднання українців у Польщі. Саме він запропонував Ірені Ковальській, диригентці хору римо-католицької парафії, та св. п. Ірині Дрозд, представниці ради хору, заколядувати під час Різдвяних свят разом із польськими друзями. Перші два колядування пройшли в спортивному залі українських шкіл ім. Тараса Шевченка, а третя коляда відбулася вже в новопобудованій греко-католицькій церкві. Відтоді свято проводять почергово в українському й польському храмах: один рік – у церкві, а другий – у костелі.

– Кожного року наше спільне колядування – прекрасне. Чарівність цього заходу криється саме в тому, де і хто співає. Раз – у церкві, раз – у костелі. Це має набагато більший вимір, аніж концерт, що відбувається в будь-якому іншому залі. Цього року я був зворушений кілька разів: і коли співала молода вокалістка, і коли ми всі разом прекрасно заспівали «Тиху ніч». Неймовірні враження. Старші люди, учні шкіл, вокальні групи з навколишніх сіл, гості з Кошаліна, Битова, М’ястка, Щецінка та господарі – греко-католицький і наш римо-католицький хори. Шкода, що магічним чином не можна вмістити ще більше людей, тому що цьогорічна явка була неймовірною. Дякую всім: виконавцям, глядачам, гостям та організаторам. Це нелегкий концерт, але справді було варто це зробити, – написав одразу після події на своїй фейсбук-сторінці бургомістр Білого Бору Павел Міколаєвський.

Організаторами спільного колядування від самого початку виступають греко-католицька та римо-католицька парафії у співпраці з місцевим Центром культури та рекреації й ґміною Білого Бору. Захід уже став частиною різдвяно-новорічної традиції міста, створюючи неповторну атмосферу зустрічі Сходу й Заходу. Після концерту учасники зустрічаються за спільним столом, де далі колядують. Після таких зустрічей народилися знайомства, дружба та ще більша пошана одне до одного. А те, що ідея спільного колядування вийшла далеко за межі Білого Бору, засвідчують гості: цього разу з Битова, Кошаліна та Щецінка. 

Колядування відвідав також владика вроцлавсько-кошалінський Володимир Ющак, який побував на святі вперше.

– Наші, українські та польські, колядки – особливі. Деякі з них подібні, й ми не знаємо, котрі були першими, а інші відрізняються. Усі ми в цей різдвяний час об’єднуємося разом, щоб стати перед новонародженим дитям, подякувати Богові за благодать приходу на світ Спасителя й наше спасіння. Ми всі рівні одне перед одним та об’єднуємося сьогодні в молитві за мир в Україні та в інших куточках світу, особливо на Святій землі. Молимося, щоб мир запанував у наших серцях і в місцевостях, де живемо, – наголосив владика Володимир Ющак. 

Повномасштабна війна в Україні триває вже близько двох років, тисячі біженців знаходять притулок у Польщі, зокрема на Помор’ї. Утікачі від війни, котрі оселились у Білому Борі, також взяли участь у колядуванні та долучились до місцевих вокальних груп.

Цьогоріч українців представляли діти з Початкової школи ім. Тараса Шевченка у Білому Борі, об’єднані в три вокальні колективи: «Коліжаночка та дзвіночки», «Вишиваночка» й «Мелодія». Виступили діти з греко-католицької парафії Щецінка, гурт «Лілея» з Битова, «Інтонації» з Кошаліна, солісти Микола Сікора (оперний співак) та Олена Слюсаренко (лауреатка міжнародних конкурсів) з Києва, які зараз вирушили в турне європейськими країнами. Заспівали теж хор «Оберіг» з М’ястка та хор греко-католицької парафії Білого Бору.

Поділитися: