Павло Лоза ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ №6, 2024-02-11

Перший етап консерваційних робіт на кладовищі у Каліші завершено. Це один із найбільших збережених українських військових цвинтарів у Польщі, де поховані вояки Армії Української Народної Республіки. Об’єкт тринадцять років тому внесено до реєстру пам’яток.

Український військовий цвинтар у Каліші в районі Щипьорно є місцем поховання кількох сотень вояків – союзників Польщі часів польсько-більшовицької війни. Тут знайшли свій спочинок воїни 1-ї Запорізької стрілецької дивізії, 4-ї Київської стрілецької дивізії, 5-ї Херсонської стрілецької дивізії та 6-ї Січової стрілецької дивізії, які на початку 1920-х років були інтерновані до таборів на території міста.

«Завдяки партнерству Національного інституту охорони пам’яток (Narodowy Instytut Konserwacji Zabytków) з містом Каліш, а також за підтримки Посольства України в Польщі та співпраці з Українським історичним товариством військовий цвинтар, де були поховані інтерновані вояки Армії УНР та члени їхніх родин, відновить свій колишній характер військового некрополю та вшановуватиме долю військових у Польщі», – повідомляє Алєксандра Поґожельська з Національного інституту охорони пам’яток.

Бурхлива історія цвинтаря, яка бере свій початок 1921 року, призвела до майже повного руйнування могил воїнів та їхніх родин. Звернення щодо його відновлення розпочалося у 90-х роках, коли завдяки зусиллям української меншини було відремонтовано українські військові цвинтарі у Пикуличах біля Перемишля та в Александрові-Куявському.

– Саме тоді, у червні 1992 року, ми написали першого листа щодо цвинтаря в Каліші до Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва та до мера міста Каліш, – згадує Юрій Рейт, тодішній голова Об’єднання українців у Польщі, а нині – лідер Громадської ініціативи з догляду за могилами воїнів УНР у Варшаві.

Після кількох років зусиль було збудовано огорожу, і тема ремонту некрополя в Каліші зависла. У межах вшанування Української революції 1917-1921 років протягом останнього часу в Польщі, серед іншого, вдалося відремонтувати цвинтар вояків УНР у Ланцуті та козацькі хрести й могили офіцерів Армії УНР на варшавському кладовищі в районі Воля. Так повернулася й тема Каліша.

У 2023 році Національний інститут охорони пам’яток взявся за комплексну реконструкцію цвинтаря, бажаючи разом із містом Каліш увічнити це місце. Головна мета – відновити характер військового цвинтаря та помістити його в історико-географічний контекст, що дозволить відобразити бурхливу історію некрополя.

Уже вдалося повернути довоєнний вигляд обеліска в центральній частині кладовища, на якому зараз видніється напис «Тим, що вмерли, але не зрадили України, Українська Армія». На пам’ятнику також викарбувано імена булавної старшини (старших офіцерів – прим. ред.) Армії УНР.

Кладовище теж набуло форми військового некрополя, для якого характерні рівні ряди хрестів без надгробків. Цікаво, що збережені фрагменти старих, зруйнованих бетонних хрестів вмонтовано в сучасні каркаси хрестів з оцинкованої сталі.

– Ці бетонні елементи хрестів, які знайдено під час робіт під наглядом археолога, показують, як було зруйновано кладовище. З довоєнних часів майже нічого не залишилося, – розповідає лідер Громадської ініціативи з догляду за могилами воїнів УНР у Варшаві.

Важливо, що, попри відсутність надгробків, науковці встановили іменний список похованих на цвинтарі українських військовослужбовців та членів їхніх родин. Дошку з їхніми прізвищами розміщено при вході.

– Така дошка, з прізвищами 190 вояків, з’явилася вперше. Їх ми знайшли в архівах та книзі доктора Олександра Колянчука. Фактично зараз можна сказати, що ми завершуємо те, що розпочали понад тридцять років тому, – підкреслює Юрій Рейт.

Національний інститут охорони пам’яток, котрий взявся за комплексну реконструкцію цвинтаря, разом із містом Каліш хоче вшанувати це місце, щоб воно знову набуло характеру військового некрополя та стало «гідним доказом історичних подій».

«Каліш – це місто з багатою історією, позначене співіснуванням багатьох культур. Історичні некрополі залишаються свідками присутності представників різних націй і релігій. Кожен із них становить нашу спільну історію. Завдяки співпраці Інституту, Посольства та міста Каліш одне з найбільших українських військових кладовищ набуде відповідного вигляду, характерного для місця пам’яті загиблих воїнів. Переконаний, що і полякам, і українцям особливо близькі патріотичні цінності. Ми ще більше бачимо потребу гідно вшанувати пам’ять тих, хто боровся за нашу батьківщину», – ідеться в пресрелізі мера Каліша Крістіана Кінастовського.

Проєкт співфінансував міністр культури та національної спадщини. Вартість проєктних і будівельно-ремонтних робіт, виконаних у 2023 році, становить майже 950 000 злотих (брутто), з яких сума цільової субсидії Міністерства для Національного інституту охорони пам’яток – 900 000 злотих.

Можливо, навесні роботи продовжать: впорядкують зелені насадження, засіють газони, відремонтують огорожу цвинтаря.

Відкриття оновленого кладовища у Каліші заплановане на серпень цього року.

Поділитися: