Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №21, 2023-05-28

Анна Олешко на святкування Дня вишиванки в Кошаліні, що відбувся на площі біля ратуші, принесла аж чотири вишиванки, а в п’яту була вдягнена. Вона принесла також свою історію, яка розпочалась ще до акції «Вісла».

– Найстаріша сорочка походить з Любачівщини. Вона належала сестрі моєї бабусі. Моя бабуся 1923 або 1924 року в цій сорочці вінчалася, і тому моя тітка подарувала її мені на пам’ять, – розповідає Анна Олешко.

На жаль, сорочка замала, тому Анна жодного разу не змогла її вдягнути. Вона вишита синіми нитками й дуже оригінально пошита, а полотно сестра бабусі Анни виготовила сама. Другій сорочці, пошитій з лляного полотна, вісімдесят років, її вишила мама Анни. 

– Вона така біленька, тому що дуже часто була вживана, а лляне полотно, коли його часто прати, біліє. Сорочка вишита темними кольорами. Це улюблені кольори моєї мами, яка родом з Дикова, що на Любачівщині. Мама мала ще подібну запаску, – продовжує розповідь Анна.

Третю сорочку вона вишила сама після закінчення ліцею, оскільки її мама казала, що кожна дівчина повинна вишити собі сорочку. На той час у Польщі важко було купити лляне полотно, а модним був нейлон. Мама Анни якимсь чином роздобула канву, сама намалювала візерунок і навчила Анну вишивати хрестиком. Тому вона її зберігає як скарб, попри те, що після того вишила ще багато інших сорочок. А четверта сорочка належить її чоловікові Йосифу. Він купив її п’ятдесят років тому в українців з Полтави, які приїхали до Кошаліна з концертом. Це перша його сорочка. Так, вишиванка – це наша історія, коріння, наш генетичний код та ідентичність.

У Кошаліні святкування Дня вишиванки організувало товариство «Майстерня». Під час святкувань можна було послухати пісні у виконанні Вікторії Федотової та Адама Кітсулі.

Поділитися: