Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №36, 2023-09-10

Протягом літа пластуни Польщі зазвичай проводять кілька таборів. З минулого року Пласт Польща допомагає також організовувати відпочинок у Польщі для пластунів з України. Цьогоріч місцеві пластові табори відвідало понад дві тисячі українських скаутів.

Мриґлоди – історія та сентименти

Українська скаутська організація в Польщі «Пласт» цього року організувала чотири літні табори. Два з них, для наймолодших, де малеча перебувала разом із батьками, відбулися в Ґораєці. Для дітей до 12 років – у скаутському осередку біля Ченстохови, куди приїхало 50 дітей. Ще один табір – для молоді – організовано в Мриґлодах-Любицьких, де розташована пластова оселя. У ньому взяло участь 60 осіб. У Мриґлодах наприкінці табору, 19 серпня, відбулася ватра.

– На ній були теж сусіди із села, віряни, які ходять до церкви в Гребенному, римо-католицький та греко-католицький священники, молодь із Любліна та Варшави, – розповідає комендант табору Ганнуся Тимець. Ватра була присвячена акції «Полум’я братерства», яку пластуни з Польщі та польські гарцери організовують уже п’ять років.

Зараз пластуни перебувають на фінішній прямій до підписання нотаріального акту, за яким пластова оселя, яка належить ОУП, стане власністю Пласту Польща.

– Підписання має відбутися у вересні. Документи готові. Лишається їх підписати в нотаріуса, – підтверджує Ігор Мричко, голова Української скаутської організації в Польщі «Пласт»

Наразі  на території оселі стоїть будинок та нова криниця. Буріння свердловини на воду відбулося цього року. Пластуни зібрали на це гроші завдяки раніше оголошеному збору коштів.

– Ми хотіли б підключити електрику, щоб наступного року було світло, – каже голова організації.

Оселя в Мриґлодах є сентиментальним місцем для багатьох пластунів у Польщі. Його історія сягає 1990-х років, коли Марія Подоляк – українка з Канади, чоловік якої був пластуном, пожертвувала кошти Пласту в Польщі на купівлю ділянки. За понад тридцять років там відбулося десяток, а може й кілька десятків зустрічей пластунів, а також інші заходи. Коли Пласт діяв при Об’єднанні українців у Польщі, ОУП автоматично було власником ділянки. Проте у 2019 році пластуни змінили назву на Українська скаутська організація в Польщі «Пласт» та вирішили створити власну організацію.

– Зараз ми хочемо трохи попрацювати над цим місцем. Серед іншого – покращити інфраструктуру. Ми не хочемо зробити курорт, а просто гарне та привітне місце, де будуть дитячі табори, – додає Ігор Мричко.

Також пластуни планують придбати нові ліжка та покращити санітарні умови. У перспективі – зведення альтанки.

– Юридично ми можемо сьогодні там робити табори, тому що ми відповідаємо нормам і стандартам. Але хотілося б чогось більшого. Стара хата, яка там стоїть, не дуже придатна для використання. А альтанка прихистить не тільки влітку під час спеки. Ідеться про те, щоб навіть той, хто після літнього сезону приїжджатиме сюди, міг скористатися цим місцем: чи це будуть пластуни, які зараз входять до  організації, чи колишні члени, – каже Ігор Мричко.

Крім Мриґлодів, організація регулярно використовує дві світлиці – безплатно в Любліні та платно у Варшаві. Пластуни називають їх «домівками». Також діють кімнати в межах співпраці з іншими інституціями в Кракові, Вроцлаві, Ґожові, Ряшеві, Ґданську.

На Підкарпаття – з України, Франції, Німеччини

Варто зазначити, що вже другий рік поспіль пластуни Польщі відповідають також за координацію приїзду пластунів з України на табори в Польщу. Почалося це торік, коли місцеві літні табори відвідала понад тисяча скаутів з України. Цього року на зимові табори приїхало 1500 пластунів та 500 – улітку.

– Цього літа табори проходили у гарцерській базі в селі Насічне в ґміні Лютовиська на Підкарпатті, – розповідає Ганнуся Тимець, яка координувала роботу таборів з боку організації Пласт Польща. Об’єднання польського гарцерства (Związek Harcerstwa Polskiego), яке фінансувало проживання пластунів з України, представляв головний координатор Артур Палуцький. А від Пласту в Україні був Владислав Малков, який відповідав за набір учасників.

– Нашим завданням було скоординувати прибуття та логістику. Я особисто мала координувати роботу організацій з Польщі та Україні, – розповідає пластунка з Варшави.

– Цьогоріч до Насічного приїхали діти з різних куточків України – Харківського та Донецького регіонів. Із дуже травмованих війною міст та тих, що менше постраждали. Була молодь з Ірпеня, Ізюма, Херсона, Бучі, Одеси, Маріуполя, – перераховує координаторка. Додає, що всі учасники, звідки б вони не були, спілкувалися українською.

— Вони пластуни. Вони дотримуються дисципліни, зокрема мови та моральних цінностей, які діють у Пласті. Вони дотримуються правил, – наголошує Ганнуся Тимець.

Цього року прибуло багато молоді з Бучі, яка зараз живе у різних країнах Європи.

– Це не так, що в Україні не відбуваються табори – їх багато. Але пластові структури, як-от у Бучі, розформовано. Там не працює зараз Пласт. Для них приїзд у такий табір у Польщі – це єдиний момент, де вони можуть побачити одне одного та побути разом, – додає Ганнуся Тимець.

Бучани приїхали до табору на Підкарпатті з України, а також із Франції та Німеччини.

– До табору їх зібрала пластунка, яка теж із Бучі й нині живе в Кракові. Вона працює для нашого краківського пластового осередку, – додає Ігор Мричко.

– Опікуни з України кажуть, що підготовка табору в Польщі – це інша реальність, ніж у них удома. І головна відмінність – кількість документів, які необхідно оформити й постійно заповнювати впродовж табору. Різноманітні опитування, регламенти, RODO тощо. Але це прийде і в Україну, а досвід у них уже буде, – міркує Ганнуся Тимець.

Поділитися: