ГРОМАДА ■ №40, 2018-10-07

«Самоврядне порозуміння» («Porozumienie Samorządowe») Щецінецького повіту зосереджене передусім на програмі, яка може мати вплив на зміни у функціонуванні місцевих спільнот. Його ініціативами займаються люди з різних середовищ, які мають багатолітній досвід, знають локальні проблеми та потреби, – такі слова можемо прочитати про самоврядну громадську ініціативу, з якою до Міської ради Білого Бору балотується Володимир Філь (округ № 3).

Володимир Філь – голова білобірського гуртка ОУП, заступник голови Кошалінського відділу ОУП, у минулому – член Головної ради ОУП, багаторічний організатор культурного та громадського життя українців у Білому Борі. Фото з приватного архіву А. Філя

Самоврядне порозуміння» не є політичною партією. Воно об’єднує представників місцевих економічних, професійних та неурядових середовищ, що існують на терені Щецінецького повіту. В. Філь – у минулому віце-староста Щецінецького повіту, нині – директор Повітового управління доріг у Щецінку. Він добре знає проблеми регіону, у тому числі – жителів Білого Бору як українців, так і поляків.

У Білому Борі життя української спільноти зосереджується навколо школи, церкви та ОУП, до яких з 1980-х років має відношення В. Філь. Він, зокрема, був одним з ініціаторів побудови в Білому Борі гуртожитку, першого в Польщі пам’ятника Тарасові Шевченку та церкви за проектом видатного митця проф. Юрія Новосільського. У Білому Борі він поселився у 1980 р. одразу після навчання в Політехнічному інституті у Ґданську. На рік раніше тут почала працювати вчителькою української школи його майбутня дружина Марія.

– Перед тим, як ми опинилися в Білому Борі, громада мала вже деякі надбання. Тут були люди, яким залежало на цьому, щоб активізувати це середовище. Якби не робота окремих людей у 60-70-х роках, не було б її продовження у 80-90-ті роки. Силою Білого Бору є школа та церква. Останніми роками у нашій школі, на жаль, змінився склад учнів. Зараз у ній навчаються здебільшого діти й молодь з України. Молоді нащадки переселенців операції «Вісла» тут у меншості, тому треба докласти всіх зусиль, щоб змінити цю тенденцію. Це завдання – не лише локальне, білобірське. Перед українцями стоять ті ж самі виклики, що й раніше. Насамперед це боротьба з асиміляцією, що дедалі посилюється. Дехто каже, що це неминучий процес, з яким треба змиритися. На мою думку – ми мусимо йому протистояти, використовуючи перевірені способи та створюючи нові, щоб асиміляція була якнайменш відчутною для нашої громади, – однозначно говорить В. Філь.

На жаль, такі малі місцевості, як Білий Бір та навколишні села, старіють набагато швидше, ніж великі міста. Молодь виїжджає туди, де можна знайти роботу, а повертається додому на свята або відпустку.

– На поколінні 50-60-літніх членів української громади спочиває перш за все обов’язок збереження в належному стані всіх надбань, напрацьованих тут за 70 років функціонування. Я маю тут на увазі матеріальні (гуртожиток, пам’ятник Т. Шевченку, церкву, пам’ятні таблиці, обеліск жертвам операції «Вісла») та духовні, якими наша громада жила і будувала свою релігійну й національну тотожність. Не кожна спільнота може похвалитися такими
досягненнями. Не хочу навіть і думати, що вже приходить час на підсумки чи писання мемуарів. Закінчувати справи, якими ми жили як громада, ніхто з нас не збирається, але правдою є також і те, що, поки є сили, слід подбати про архівацію: згідно з новітніми технологіями, зберегти все, що записано на відео, плівках, плакатах, різних документах. Зробити це слід не тільки задля спогадів і сентиментів, а, перш за все, задля продовження громадської роботи поколінням наших дітей і внуків. З такою метою ми поступово наближаємось до реалізації задуму про створення хоча б невеликого музею, – констатує В. Філь.

Звичайно, крім справ, пов’язаних з українською громадою, для В. Філя не менш важливими є питання, які стосуються всіх жителів Білого Бору. Тим більше, що нині ґміна знаходиться у складній фінансовій ситуації: потрібно сплачувати кредити, взяті раніше на місцеві інвестиції, а бюджетні надходження різко скоротились (хоча б у зв’язку з ліквідацією фотореєстраторів). Тому зараз у ґміні реалізовується програма фінансового оздоровлення (program naprawczy). ґміна поступово виходить із кризової ситуації, проте грошей на все не вистачає.

Окрім фінансових проблем, у Білому Борі існують комунікаційні труднощі, оскільки через містечко проходять дві
дороги державного значення (№ 20 та № 25), якими тисячі туристів влітку прямують до моря. На канікулах проїзд через Білий Бір дуже ускладнений, тому ґміні варто повернутися до призабутої концепції будови кільцевої дороги. Також слід долучитися до різних проектів та заходів, які дозволили б приділити увагу естетиці містечка і довколишніх сіл більше, ніж це робилося досі.

Увагу треба приділити й фінансуванню культури, зокрема української. Цього року наш гурток навіть не мав можливості подати заяву про дофінансування, бо через скрутну фінансову ситуацію в ґміні не виділили для цього коштів. Варто було б також знайти додаткову фінансову підтримку для школи та з’ясувати, яку освітню субвенцію ґміна передає для українських шкіл.

Білий Бір має укладені партнерські договори зі Львовом та Луцьком, тому В. Філь хотів би зрушити з місця дотеперішню співпрацю та надати нових сил польсько-українським самоврядним ініціативам. У рамках цих відносин могли б відбуватись культурні обміни та обміни дітей і молоді, а це потребує відповідного фінансування. Тут у пригоді може стати участь Білого Бору в Конвенті самоврядної співпраці «Польща-Україна».

У самому містечку поляки та українці живуть у злагоді. Тут уже 23 роки організовується чи не єдине в Польщі польсько-українське колядування, одним з ініціаторів якого був саме В. Філь. У Білому Борі не відчувається міжнаціональної ворожнечі, тим не менш, після показу фільму «Волинь» на каналі TVP, тут з’явились перші за останні 70 років антиукраїнські написи.

– Раніше траплялося осквернення пам’ятника Т. Шевченку чи пограбування старої церкви, однак це не мало антиукраїнського характеру. Натомість антиукраїнські написи, які з’явилися влітку цього року – це, на жаль, наслідок сучасного політичного курсу та просто людської недолугості, тому треба реагувати на такі події, навчати і запобігати, щоб більше таке не повторилося, – переконаний В. Філь.

Пріоритетом для «Самоврядного порозуміння», від якого балотується В. Філь, є зрівноважений розвиток всіх ґмін, які належать до Щецінецького повіту.

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*