Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №7, 2024-02-18

Суворий і менш дружній, ніж в інших державних установах, – таким бачать підхід до системи фінансування з боку Міністерства внутрішніх справ й адміністрації лідери меншинних організацій та просять відомство про негайні зміни. Представники меншин підкреслюють, що коштів, закладених у чинний бюджет, не вистачає навіть на основні потреби.

Свої заклики вони озвучили на засіданні Сеймової комісії нацменшин 25 січня, де про фінансування й пріоритети державної політики розповів відповідальний за справи меншин віцеміністр Томаш Шиманський та директор міністерського департаменту релігійних організацій та національних й етнічних меншин Анджей Рудліцький. Віцеміністр переконував, що відомство у 2025 році намагатиметься зберегти фінансування на рівні 2024-го. 

– Слід підкреслити, що це мінімальний план, – сказав Томаш Шиманський. Водночас він зауважив, що не можна заявляти про значне збільшення бюджетних коштів, не беручи до уваги складної фінансової ситуації в державі. Віцеміністр наголосив, що відомство спільно з представниками меншин розробить правила фінансування, які дозволять стабільно виконувати завдання, зокрема особливо важливі культурні проєкти. Вагоме місце в діалозі, за словами службовця, має посідати Спільна комісія уряду і меншин (СКУіМ). Тим часом Григорій Купріянович, співголова СКУіМ, представляючи меншини, зауважив, що насправді йдеться не так про фінансування організацій, як про фінансування культурного життя національних та етнічних спільнот. Це, напевно, становить суть питання. 

– Видається, що потрібен стратегічний підхід до теми та загалом глибокі роздуми про те, якими є цілі державної політики щодо меншин, як зробити її ефективною та чітко реалізувати пріоритети, – вважає Григорій Купріянович. 

Ще одна меншинна лідерка, голова Об’єднання польських караїмів Маріола Абкович упевнена, що актуальна система дотацій не дозволяє довгострокове планування. 

– Така система, зокрема, творить «бюджетні діри» на початку року. Це драматичні ситуації, – розповіла Маріола Абкович. Представниця караїмів пояснила, що в кінці січня бухгалтер не може сказати, які будуть зарплати штатних працівників, бо знає лише те, що отримає кошти від відомства, але відповідного договору й грошей ще немає. До того треба платити оренду за приміщення, яка порівняно з минулим роком зросла на 10%. А кошти на рахунку давно закінчилися, що є типовою ситуацію чи не кожної меншинної організації наприкінці року. 

–  Коли ми говоримо, що система надання грантів у МВСіА є складнішою, ніж інші системи, повірте нам, що саме так і є, – переконана Маріола Абкович. Вона зауважила також, що багато організацій не отримали коштів на 2024 рік через те, що формуляри заяв були дуже складні. Крім цього, МВСіА створило електронну систему подачі, яка не дозволяє вводити правки у заявках на дотації. 

Про складну ситуацію говорив і голова Товариства словаків у Польщі Людомир Моліторіс. 

– Я сприйняв із недовірою слова пана міністра про збереження коштів на минулорічному рівні, – сказав представник словаків, підкреслюючи, що зараз інфляція зросла на 20-30%. Він повідомив також, що його товариство кожного року, починаючи від 2006-го, отримує однакову суму грошей на видання місячника «Жівот». – Якщо я тепер підвищу працівникам зарплату до рівня мінімальної 4,2 тисячі злотих брутто, то на три штатні посади витрачу 80% дотації. Головна редакторка матиме таку ж мінімальну зарплату, а не повинна, бо вона мовна спеціалістка.

Вказуючи на нерозуміння ринкових реалій у МВСіА, Людомир Моліторіс зауважив, що теперішнє фінансування з боку відомства призводить до «згортання діяльності національних меншин на культурній ниві». Лідер словаків пропонував також перенести справи меншин до відомства культури, де, на його думку, більше б розуміли ці проблеми.

Частину заяв підтримав директор департаменту релігійних організацій та національних й етнічних меншин Анджей Рудліцький. За його словами, віцеміністр не може самостійно задекларувати підвищення коштів на 50 чи 150%. 

– Без міністра фінансів і рішення Ради міністрів не можна робити такої заяви, – переконаний державний представник. Він запевнив також, що незалежно від того, яке відомство сьогодні розподілятиме призначені на меншини кошти, вони будуть такого ж обсягу. Отже, на думку Анджея Рудліцького, перехід до Міністерства культури не покращив би фінансової ситуації меншин. Він зауважив також, що не уявляє собі технічної можливості введення на поточний рік змін у фінансуванні. За словами директора департаменту, це могло б затримати підписання договорів на дотації.

На твердження посадовця відреагував співголова СКУіМ Григорій Купріянович. Він зауважив, що в минулих роках міністерство кілька разів змінювало норми вже після розподілу дотацій чи правила конкурсів після їхнього затвердження. Була й ситуація, коли відомство отримані відповідно до положень багатолітні дотації зробило однорічними. 

– Ми теж не могли цього уявити, але міністерство нам показало, що це можливо. У нинішній ситуації, коли ми дуже негативно оцінюємо чинні правила, закликаємо до екстраординарних дій, звісно, несумісних із логікою, але здається, що ситуація справді дуже складна, – сказав Григорій Купріянович. Він закликав, щоб кошти на діяльність, спрямовану на збереження ідентичності меншин, збільшувалися пропорційно до інших сфер державного життя. Також підкреслив, що меншини не мають своїх Будинків культури з постійним фінансуванням, тому більшість зусиль щодо збереження культури та ідентичності виконують організації, які отримують дотації від МВСіА. В інших сферах культурного життя дотації лише доповнюють діяльність державних установ, а у випадку меншин вони є основними коштами на діяльність, наданими з державного бюджету.

Поділитися: