Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №32, 2023-08-13

Дискримінація німецької громади, дотації та передачі в державних медіа – це головні теми липневого засідання Спільної комісії уряду та нацменшин, про які розповідає співголова комісії з боку меншин, представник української громади Григорій Купріянович. 

– Рік тому меншинна сторона призупинила свою участь у роботі комісії у зв’язку з дискримінацією німецької громади. Які аргументи стояли за тим, що ви вирішили повернутися до засідань із державною стороною?

– Більшість меншинних членів комісії 1 червня 2022 року наважилася на безпрецедентний крок: призупинити свою участь у роботі цього державного органу, який є ключовим у питаннях меншин у Польщі. Свою участь у роботі комісії призупинило тоді 12 її членів, що представляють меншини. Ще раніше, з 1 квітня, свою участь у роботі комісії призупинило 2 представників німецької меншини. Це було найбільшою кризою в діяльності цього органу за понад 15 років його існування. Адже аж 14 з-посеред 20 представників меншин перестали брати учать у роботі Спільної комісії.

Нагадаймо причини цього радикального кроку. Згідно з розпорядженням міністра освіти й науки Пшемислава Чарнека від 4 лютого 2022 року, введено два стандарти навчання мов меншин: один – для німецької меншини, другий – для всіх інших меншин. Досі було так, що всі діти, які вивчають свою рідну мову меншини як додаткову мали по 3 години навчання на тиждень, проте у випадку німецької меншини з початком 2022/2023 навчального року цю кількість зменшено до 1 години. Це однозначно правова дискримінація однієї меншини за національною ознакою. Саме тому, у зв’язку з продовженням дії законодавства, яке дискримінує німецьку меншину, та відсутністю дій з боку урядової сторони для зміни цієї ситуації, більшість меншинних членів Спільної комісії з 1 червня 2022 року вирішила призупинити свою участь у її роботі. Це був акт солідарності з дискримінованою німецькою меншиною та намагання показати неприпустимість таких дій щодо меншин.

На жаль, цей радикальний крок представників меншин не приніс реального ефекту. Питання про припинення дискримінації німецької меншини не зрушилося з місця. У такій ситуації наприкінці минулого року більшість меншинних членів комісії вирішила закінчити стан призупинення роботи в цьому органі. Ми відчували, що зазнали поразки не тільки як представники меншин, але що це поразка для всієї Спільної комісії, яка підірвала її авторитет, адже ключова проблема в ситуації меншин не знайшла розв’язання на форумі комісії. У такій ситуації з почуття відповідальності за становище всіх національних та етнічних меншин у Польщі, а також зважаючи на потребу висловлювати позицію меншин на засіданнях Спільної комісії в багатьох питаннях поточного життя, ми прийняли рішення повернутися до участі в роботі комісії (на сьогодні участь у роботі комісії надалі призупиняє троє її членів). Водночас увесь час ми підкреслюємо, що будемо постійно домагатися припинення дискримінації німецької меншини, адже це найбільш відкритий прояв правової дискримінації меншини в Польщі за останні десятиліття.

– Діти та молодь із німецької меншини надалі не можуть вивчати рідну мову в обсязі трьох годин на тиждень, так, як у випадку інших меншин. Як виглядає ситуація після обговорення проблеми на останньому 81-му засіданні комісії, що відбулося на початку липня?

– Не жаль, останнє засідання показало, що не видно реальної перспективи завершення дискримінації німецької меншини. Раніше міністр Пшемислав Чарнек декларував (зокрема і на грудневому засіданні Спільної комісії), що будуть проведені розмови й буде пошук способу виходу з цієї ситуації. Різні декларації з його уст лунали також у медіа протягом останніх місяців. На 81-му засіданні комісії, 5 липня, ми не почули, коли буде припинено дискримінацію учнів, які належать до німецької меншини. Навпаки, були формулювання, що, здається, віддаляють перспективу зміни. Заступник міністра Даріуш Пйонтковський з Міністерства освіти і науки наголошував, що зменшення годин навчання німецької мови випливає з рішення Сейму про зменшення фондів на цю ціль у державному бюджеті. Він стверджував, що кількість годин навчання німецької мови можна буде змінити щойно після змін у бюджеті держави. Проблема «лише» в тому, що в парламенті під час дискусії над бюджетом у свою чергу може пролунати аргумент, що держбюджет формується відповідно до чинного законодавства, отже, немає потреби передбачати кошти на 3 години німецької мови на тиждень, оскільки за чинним розпорядженням міністра освіти й науки передбачено 1 годину. Так маємо «замкнене коло»… Крім цього, варто нагадати, що бюджет держави, в якому передбачено зменшені кошти на навчання німецької мови, був прийнятий за підтримки уряду й особисто міністра Пшемислава Чарнека. Одним словом: на сьогодні, на жаль, не видно перспективи закінчення дискримінації німецької меншини.

– Сторони розмовляли також про можливість збільшення коштів у 2023 році на виконання завдань, пов’язаних зі збереженням ідентичності нацменшин. Який тут результат?

– Я запропонував додати до програми засідання комісії пункт, що стосувався збільшення дотацій для меншин ще на 2023 рік. Через зростання цін (зокрема, за приміщення, електроенергію, опалення) деякі організації меншин опинилися в досить скрутному становищі. Ці кошти не залежать від організацій: приходить рахунок, і треба його оплатити, а що зробити, коли ці кошти значно перевищують минулорічні й закладені до бюджету? Йдеться насамперед про збільшення коштів на поточну діяльність організацій, фінансовану з так званої суб’єктної дотації (dotacja podmiotowa). Необхідно утримати тяглість функціонування меншинних організацій, на яких лежить тягар ведення культурного життя меншин. Звичайно, корисним було б збільшення коштів також на інші проєкти меншин, оскільки всюди ростуть ціни й складно зараз реалізувати проєкти з бюджетом, складеним за цінами вересня 2022 року. 

Від представника Міністерства фінансів ми почули інформацію, що збільшення коштів можливе трьома шляхами: завдяки перенесенню на цю ціль фондів із загального резерву прем’єр-міністра, зміні призначення коштів із цільового резерву відповідного відомства або пошук коштів поза держбюджетом. На засіданні пролунала декларація, що з боку Міністерства внутрішніх справ й адміністрації будуть зроблені кроки, щоб вивчити питання, чи буде можливим збільшення коштів на культуру меншин із загального резерву держбюджету. Нещодавно я отримав інформацію, що заява МВСіА у цій справі перебуває в підготовці. Сподіваємося на позитивні результати цих заходів.

– Важливим пунктом програми засідання було питання щодо «Інформації МВСіА про детальні правила поведінки під час надання дотації на виконання у 2024 році завдань, спрямованих на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних і етнічних меншин або збереження та розвиток регіональної мови».

– Так, це був один із найважливіших пунктів цього засідання. Адже дотації міністра внутрішніх справ й адміністрації є основними коштами з бюджету держави, призначеними на фінансування культури національних та етнічних меншин у Польщі. А саме на організаціях меншин, які отримують ці дотації, лежить основний тягар організації культурного життя меншин у Польщі. Отже, ключовими для меншин є принципи, за якими надають ці дотації, а потім за якими реалізують «завдання, спрямовані на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних і етнічних меншин або збереження та розвиток регіональної мови», саме так звучить це за офіційною термінологією.

У минулому принципи надання дотацій та реалізації цих завдань більшою мірою, ніж зараз, враховували факт, що ці завдання реалізують неурядові організації, які часто не мають штатних працівників, а спираються переважно на громадську діяльність. Крім цього, важливим було те, що саме на неурядових організаціях меншин лежав і лежить основний тягар організації культурного життя меншин. З 2016 року МВСіА почало різко змінювати ці принципи, дуже ускладнюючи вимоги щодо формального виміру реалізації проєктів, накладаючи на організації меншин додаткові обов’язки, вимагаючи складання дуже детального кошторису та плану заходів, що у випадку культурних подій не завжди можливо й не служить добрій реалізації заходів.

Кілька років існує традиція, що протягом кількох місяців ведуться переговори між МВСіА та представниками меншин про згаданий проєкт «Інформації…» про принципи надавання дотацій на наступний рік. З боку меншин ці переговори веде робоча група, яка складається з представників різних меншин. Цього року, уперше за багато років, з огляду на стан здоров’я, я не зміг узяти участь у роботі цієї групи. У 2023 році діяльністю робочої групи керувала членкиня Спільної комісії від караїмської меншини Маріоля Абкович, а в склад групи входили також: член Спільної комісії від вірменської меншини Богдан Каспрович, Стефанія Лайкош з Об’єднання українців у Польщі та Альдона Янушаніс з Товариства литовців у Польщі. Вони виконали складну й важливу роботу, у результаті якої частину записів, що ускладнювали б процес реалізації проєктів, у ході переговорів із МСВіА вдалося усунути з проєкту «Інформації».

Однак проєкт «Інформації…» на 2024 рік, який передано перед засіданням членам Спільної комісії (за законом він має бути оцінений комісією, як й інші юридичні акти, що стосуються меншин), таки містив численні записи, що накладали на організації, які хочуть реалізувати культурні проєкти меншин, ще більші обов’язки чи обмеження, ніж у минулі роки. Крім цього, «Інформація…» на 2024 рік принесла фундаментальну зміну філософії підготовки проєктів: вона має гібридний характер, тобто поєднує засади, які були досі в Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації, із засадами закону про публічну користь (ustawa o pożytku publicznym). Відтак структури, які будуть готувати проєкти на 2024 рік, не можуть просто створити аналогічний проєкт, як минулими роками, а мусять його наново підготувати за новою філософією. Дуже важливим є також і те, що засади закону про публічну користь є більш ліберальними до неурядових організацій, ніж ті принципи, що застосовуватимуть у 2024 році до організацій меншин, які подаватимуть заявку про дотації МВСіА. Це все може дуже ускладнити ведення культурної діяльності меншин у 2024-му. Кількість адміністративних обов’язків, які мусять виконати неурядові організації меншин, низька еластичність проєктів можуть бути великою проблемою для суб’єктів, які будуть реалізовувати завдання завдяки дотаціям МВСіА. Крім цього, МВСіА передбачало, що заявки про дотації на 2024 рік можна буде подавати лише електронно в системі ESUD.

Це все викликало гарячу дискусію в ході засідання. Як співголова Спільної комісії я поінформував, що меншини негативно оцінюють проєкт «Інформації…» на 2024 рік. Проте це мало лише символічне значення, оскільки це тільки оцінка. Переконували ми також, що великим ускладненням може бути обов’язкове подавання заявок про дотації на 2024 рік лише в системі ESUD, а не, як раніше, ще й поштою чи через портал e-PUAP. Позитивом стало те, що співголова Спільної комісії з боку уряду міністр Блажей Побожий в ході засідання прийняв рішення, що заявки на дотації можна буде складати всіма трьома шляхами. Інформація про принципи надавання дотацій була оприлюднена на сайті МВСіА 18 липня, можливість подання заявок у системі ESUD з’явилася від 27 липня. Організації меншин можуть уже готувати заявки про дотації на наступний рік.

– Ще одна тема – це нацменшинні передачі в державних медіа. Які проблеми зголошували представники меншинної сторони?

– Питання меншинних передач у публічних медіа – це тема, яка систематично з’являється на засіданнях Спільної комісії, оскільки має фундаментальне значення для функціонування меншин у просторі власної культури та доступу до інформації рідною мовою. На жаль, переважно з року в рік ми вказуємо на ті ж самі проблеми, які не знаходять розв’язання. 

Першою групою проблем є те – хто вирішує про саме створення меншинної передачі, її тривалість чи час мовлення. А про це все вирішують директори спілок публічних медіа. На засіданні представники Національної ради радіомовлення і телебачення (Krajowa rada radiofonii i telewizji) сказали, що меншини можуть вести переговори у цих питаннях, але на практиці представники меншин можуть лише просити, і немає процедури, аби змінити рішення публічних медіа.

Інше питання – хто оцінює, чи потреби меншин щодо їхньої присутності в публічних медіа реалізовано. Оцінюють це самі спілки публічних медіа, які ці завдання реалізують. Немає жодної формальної процедури оцінки цього зовнішнім органом. Це буває проблемним, оскільки на практиці це спілка публічних медіа самостійно вирішує про все.

На засіданні згадано також про питання фінансування. Варто відзначити: існує гарний принцип, що кошти на підготовку передач для меншин спілки публічних медіа дістають у 100%. Проте це спілка публічних медіа вирішує, про який обсяг коштів на передачі для меншин буде звертатися й за якими принципами фінансує передачі для меншин. І тут бувають парадоксальні ситуації, коли в різних осередках радіо чи телебачення це виглядає по-різному. Є осередки, де представники меншин, які готують передачі, працюють у штаті як журналісти, але є й такі, де це меншина сама фінансує підготовку передачі, а публічні медіа лише транслюють готову передачу. З’являється питання: чому існують так різні моделі? Чому бувають ситуації, коли спілка публічних медіа може дістати повний обсяг коштів для підготовки передачі для меншин, але скидає це на саму меншину.

Як і кожного разу, представники меншин вказували, що в офіційних чи статистичних звітах, які готують публічні медіа, дуже часто як меншинні вказуються передачі, які не мають до меншин жодного стосунку. Так було й цього разу в інформації, наданій на цьому засіданні Спільної комісії Радою національних медіа. Як меншинні там були вказані також передачі про Полонію, інші етнічні групи в Польщі, які не є меншинами, чи про мігрантів. Варто тут наголосити, що існує чітке офіційне визначення, що таке передача для національних меншин, затверджене Національною радою радіомовлення та телебачення. На жаль, досить часто його не застосовують і представляють звітність або статистику, яка не відповідає дійсності.

Під час засідання вказано також на факт, що існують меншини, які не мають своїх постійних передач у публічних медіа. Це переважно нечисленні й розпорошені меншини, наприклад, вірмени чи караїми. Для них потрібно було б створити передачі у загальнопольських медіа, а цього немає. Був також постулат про створення загальнопольської передачі про меншини. 

Важливими були підсумкові твердження представниці Нацради радіомовлення та телебачення директорки Ґражини Бончковської, що джерелом вказаних проблем є невизначеність формулювань юридичних актів, а виходом із ситуації є зміни в законах – у законі про радіомовлення й телебачення та законі про нацменшини. Важко не погодитися з цим твердженням.

Поділитися: