Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №7, 2024-02-18

23 січня президентська пара запросила представників церков, релігійних об’єднань Польщі, а також Спільної комісії уряду та національних й етнічних меншин на щорічну зустріч у Президентському палаці.

«Дякуємо вам за те, що своєю присутністю, щоденною працею та духовним служінням своїм землякам співтворите наш народ», – сказав під час церемонії Анджей Дуда. Як зазначив президент, польський народ – це спільнота людей, які ставляться до Польщі як до своєї батьківщини, цінують традиції та все польське, незалежно від походження, етнічного коріння, релігії та ідеалів.

Президент наголосив, що останніми роками помітно багато суспільних хвилювань, пов’язаних із переживаннями за майбутнє та безпеку з огляду на війну в Україні. Глава польської держави зазначив, що поляки, приймаючи у своїх домівках біженців, які тікали від російської агресії, дали українцям «підтримку, серце й щоденну допомогу».

«Це інша людина, яка заслуговує на братерство, повагу, підтримку у важкій ситуації, в якій опинилася, без питань, хто вона, звідки прийшла й чому», – сказав Анджей Дуда, котрий побажав усім, щоб цей рік був кращим та повернув мир, що був «неодноразово порушений протягом нещодавнього часу».

Після президента Польщі виступили кардинал Казімєж Нич – митрополит Варшавський Римо-католицької церкви, єпископ Анджей Маліцький – голова Польської екуменічної ради, Міхаель Шудріх – головний рабин Польщі, Томаш Міськевич – голова Мусульманського релігійного союзу Польщі. Насамкінець слово взяв доктор Григорій Купріянович – співголова Спільної комісії уряду та національних й етнічних меншин, котрий у ній є одним із двох представників української меншини. Публікуємо повний текст його виступу.

Шановний пане Президенте разом із дружиною!

Ваше Преосвященство, високопреосвященства та ексцеленція – настоятелі та представники церков і релігійних об’єднань!

Шановні пані та панове міністри!

Пані та панове!

Минулий рік був надзвичайно важким часом у нашій спільній історії. Ми з жахіттям і надією дивимося на Україну, котра бореться з російською агресією, метою якої є знищення української держави та народу. Варто нагадати, що вчора ми, українці, відзначали наше державне свято – День Соборності України. На цьому місці, пане Президенте, хочу висловити величезну подяку за неймовірну підтримку, яку надає Україні та українцям польська держава й суспільство. Ми всі із сумом та жалем слідкуємо за подіями на Близькому Сході – в Ізраїлі та секторі Газа, оплакуючи невинних жертв.

Національні та етнічні меншини в Польщі входять у новий 2024 рік із надією, але й побоюваннями. Як і всім, нам потрібна правова й демократична держава, яка також враховуватиме права та потреби меншин. І в цій сфері ще багато чого потрібно зробити. Позитивною ознакою ми вважаємо той факт, що розпочався законодавчий процес, котрий веде до припинення правової дискримінації німецької меншини у сфері освіти, яка триває з 2022 року.

2024 рік – це 80-річчя встановлення комуністичного режиму в Польщі на радянських багнетах, який учинив стільки злочинів! Одним із невирішених комуністичних злочинів, також у юридичному контексті, є акція «Вісла», що була жорстокою, пацифікаційною операцією, здійсненою за національним критерієм. Спільнота, яка пережила цей комуністичний злочин, дуже болісно сприйняла скандальне обґрунтування рішення прокурора Інституту національної пам’яті про припинення розслідування акції «Вісла», прийняте кілька місяців тому.

Рік, що починається, надзвичайно важливий для тих меншин у Польщі, представниками яких є православні, адже цього року ми відзначаємо 100-річчя автокефалії, тобто церковної незалежності, Православної церкви в Польщі. Надання автокефалії Синодом Константинопольського патріархату 11 листопада 1924 року стало переломним моментом в історії православної громади Речі Посполитої, переважну більшість якої становили віряни, котрі належали до національних меншин. Сподіваємось, що найвищий авторитет світового православ’я – святіший патріарх Константинопольський Варфоломій, який менш ніж два роки тому відвідав Польщу на запрошення Президента, візьме участь у святкуваннях, котрі вже розпочалися з нагоди цього чудового ювілею автокефалії.

Починаючи цей рік, ми всі молимося за мир, мирні дні та ночі для людей в Україні, Ізраїлі, секторі Газа. Ми очікуємо миру й порозуміння в країні, щоб політичні еліти через діалог та взаємну повагу знайшли спосіб для побудови верховенства права та демократичної держави.

З цієї нагоди я хотів би процитувати слова найвидатнішого караїмського поета Симона Кобецького, 90-річчя смерті якого вшановували кілька місяців тому. Його драматична доля може бути символом того, що нас єднає: караїм, народжений у литовських Троках, котрий започаткував світську караїмську поезію, чудово знав польську, російську та українську культуру, помер 1933 року в селі під Києвом у час Голодомору – Великого голоду в Україні, найбільшого радянського злочину, 90-річчя якого ми відзначали у 2023-му. В одному зі своїх ліричних віршів він писав:

Втрачене де знайти?

Як стати на правильний шлях?

Для чого жити в цьому світі?

Чого шукати в житті?

Пане Президенте разом з дружиною, бажаю Вам і всім нам, щоб у цьому новому році ми знайшли відповіді на ці ключові для кожної людини питання. Нехай цей рік принесе Україні мир і перемогу, яка стане перемогою всього демократичного світу. Від імені національних та етнічних меншин і громад, які використовують регіональну мову, хочу побажати Президенту та його дружині вдалого року в особистому житті й служінні державі, нехай це буде час розв’язання проблем і будування.

***

На щорічну зустріч до Президентського палацу прибули не лише глави церков (зокрема владика Ольштинсько-Ґданської єпархії УГКЦ Аркадій Трохановский) і члени Спільної комісії уряду та нацменшин. Були також делегації світських церков та релігійних об’єднань.

Поділитися: