Наталія Пасічник ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №5, 2021-01-31

«Молода Лемківщина» – молодіжна громадська організація, основною статутною метою діяльності якої є збереження, дослідження та популяризація історії та культури Лемківщини як невід’ємного надбання українського культурного спадку. Про роботу організації, її плани та перспективи розповідає Микола Крупей, один з керівників «Молодої Лемківщини».

Як виникла ідея створення організації та які її головні досягнення?

З кінця 90-х років у Львові працює обласна організація «Лемківщина» й було декілька «хвиль» єднання молодих лемків. Зокрема у 2009-му група активістів-ентузіастів з цього середовища створила лемківський вертеп й так захопилась організаційними моментами, що вирішила створити молодіжну громадську організацію, яку назвали «Молода Лемківщина». З того часу й повелося – головними стовпами діяльності стало відзначення великих релігійних свят (Різдва та Великодня), а також організація мандрівок Лемківщиною, участь у Ватрах та багато іншого. 

Для нас важливо не закриватися виключно у лемківському середовищі, ми ставимо для себе ціль – «відкрити», представити лемківський культурний спадок всій Україні. Оскільки в українській шкільній програмі майже відсутня інформація про Закерзоння загалом, й про Лемківщину зокрема, ми створили «відкритий урок» про даний етнорегіон. Під час 45-хвилинного заняття школярі скорочено знайомляться з історією лемківських земель та культурною спадщиною (архітектура, стрій, говірка, побут, традиції). Урок ми вже провели у декількох львівських школах: дітлахам сподобалось, й тепер плануємо випустити методичний посібник для проведення уроку, яким може скористатись будь-хто з вчителів. 

Близько двох років поспіль ми працювали над створенням електронної мапи населених пунктів Закерзонння, де позначено села, й не лише лемківські. До нас частенько звертаються нащадки депортованих людей й уточнюють інформацію про місця, звідкіля походять їхні дідо-баба. Також на мапу додані села із порубіжжя Лемківщини й Бойківщини, на даний час для повного переліку потрібно додати Холмщину й Підляшшя. Товариство «Надсяння» також поділилось своїми напрацюваннями. Сподіваємось, доукомплектуємо мапу.

Кажуть, що сучасна молодь переважно байдужа до традицій предків. Чи стосується це молодих лемків? 

По-різному виходить. Хтось цікавиться, приходить, запитує, просить порадити літературу, інші пишуть питання на фейсбук-сторінку, хтось приходить на наші заходи. Головне – запропонувати молоді якісний культурний продукт. Єдине, хотілося б, аби більше зацікавлення викликали не тільки розважальні проєкти, як-от Ватра чи святкування певних подій, а й освітні й пізнавальні заходи. Однак, все залежить від вміння організатора зацікавити й провести подію на відповідному рівні, оскільки вибір зараз доволі великий, тобто питання в подачі. Загалом, маємо визнати, молодь активна.

Які найвідоміші проєкти «Молодої Лемківщини»?

Ми неймовірно радіємо, що в нас є люди, які знаються на нотній грамоті й люблять співати, а лемківських співанок просто сотні! Тому зовсім не дивно, що одним із великих наших проєктів є «Лемко-співи». Ми полюбляємо збиратись у товаристві й вивчати малознані пісні. А де пісні – там і говірка. При нагоді – вчимося мови, якою розмовляли наші предки. Оскільки носії мови поступово відходять, не так багато місць, де можна її почути. Одним з таких є церква Володимира та Ольги у Музеї народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького, де двічі на місяць служиться літургія по-лемківськи. 

Ми звернулися на місцеве телебачення із пропозицією створення програми про лемківські пісні. Керівництво пішло назустріч, й ми записали 33 програми у автомобілі, на кшталт відомого світового шоу «Carpool Karaoke». Телевізійні версії «Лемко-співів» транслювали й у інших регіонах, також вийшла аудіоверсія на радіо, що надихнуло нас на нові проєкти. 

Серед інших ініціатив: експериментуємо з лемківською кухнею – записуємо майстер-класи й таким чином популяризуємо гастрономічну спадщину регіону. 

Також адаптуємо уривки Святого Письма лемківською й щотижня публікуємо їх на нашій сторінці у фейсбуці. Наші учасники розробили пішохідну екскурсію Львовом тими місцями й об’єктами, які пов’язані з Лемківщиною (як-от пам’ятник Никифору Епіфанію Дровняку, Музей-галерея вишиваних ікон отця доктора Дмитра Блажейовського тощо); досліджуємо історію лемківських сіл. 

Чи підтримують молоді лемки контакти із закордонними братніми організаціями? 

Так, звісно! Найчастіше перетинаємось у співпраці із Об’єднанням Лемків з Горлиць. Ця співпраця базується на майданчику нашого найбільшого світового фестивалю «Лемківська ватра». Також колядуємо разом у лемківських селах. Товаришуємо з лемками, що проживають у Вроцлаві, переймаємо їхній досвід з організації цікавого дозвілля для наймолодших.

Нещодавно, до запровадження карантину, на запрошення лемків у США відвідали Нью-Йорк, де презентували нашу організацію.  Знаємось з русинами Словаччини: коли перебуваємо в їхніх краях – завжди намагаємося поспілкуватися.

Яка сфера лемківської культури та історії є найбільш цікавою для молоді? 

Їх декілька. Зокрема, цікавість викликає лемківський стрій, ще не надто досліджений в Україні. Ми проводили майстер-класи із виготовлення традиційних лемківських жіночих прикрас – лемківських кривульок. На ці заходи приходило чи не найбільше людей, йшли цілими сім’ями. Кривулька – виняткова прикраса, вона заворожує.

Також значне зацікавлення викликає лемківська кухня, яка є доволі простою, через географічні особливості регіону проживання лемків, а водночас поживною та корисною. Нам вдалось створити майданчик з обміну досвідом й передачі давніх рецептів від поважних господинь молодому поколінню. 

Які лемківські звичаї та традиції є найулюбленішими для членів організації? 

Мабуть, святкування Різдва, з чого й розпочато відлік створення організації. Лемки називають відзначення цього величного свята – Велиєю. Вже традиційним є спільне, впродовж декількох років, святкування всіма учасниками лемківської спільноти Львівщини. Під час таких зустрічей молодь і переймає традиції від старшого покоління. 

Які плани в організації на 2021 рік? 

Намагаємося призвичаїтись до нових реалій – життя в час карантину. Переводимо частину проєктів в онлайн для того, аби наші учасники мали можливість долучитися. Розвиваємо свій ютуб-канал – плануємо запуск декількох освітньо-пізнавальних проєктів про лемківську культуру та історію. 

Сподіваюсь, карантин скоро завершиться й нам вдасться долучитися до проведення фестивалів влітку – як в Україні на Тернопільщині, так і в Польщі в Ждині. А також продовжити мандрівки лемківськими селами й містечками. Бажаю всім читачам «Нашого слова» міцного здоров’я й взаємодопомоги один одному в цей нелегкий час. Бережіть себе й своїх близьких. І як повідают лемки – «Пам’ятайте одкаль ваши дідове!».

Фото надані організацією «Молода Лемківщина»

Поділитися: